96. Паперові гроші – це:

– платіжний документ, який використовується в розрахунках між суб’єктами господарювання;

– паперові грошові документи, які випускає в обіг держава;

+ номінальні знаки вартості, що заміщують в обігу повноцінні гроші і випускаються державою для покриття своїх витрат, наділяються нею примусовим курсом, законодавчо декретуються як обов’язкові до приймання в усі види платежів;

– цінні папери, які використовуються в розрахункових операціях.

97. Грошовий ринок – це:

+ сукупність економічних відносин, які складаються з приводу купівлі-продажу специфічного товару – грошей, формується попит, пропозиція і ціна на цей товар;

– ринок, на якому позичальник отримує гроші, обліковуючи свої короткострокові цінні папери;

– ринок, на якому суб’єктами виступають банки, одні з яких розміщують свої вільні кошти, а інші їх отримують на принципах платності, терміновості і повернення;

– ринок, на якому здійснюється купівля-продаж валют на основі попиту та пропозиції.

98. Валютний ринок – це:

– сукупність економічних відносин, які складаються з приводу купівлі-продажу специфічного товару – грошей;

– ринок, на якому позичальник отримує гроші, обліковуючи свої короткострокові цінні папери;

– ринок, на якому суб’єктами виступають банки, одні з яких розміщують свої вільні кошти, а інші їх отримують на принципах платності, терміновості і повернення;

+ ринок, на якому здійснюється купівля-продаж валют на основі попиту та пропозиції.

99. Обліковий ринок – це:

– сукупність економічних відносин, які складаються з приводу купівлі-продажу специфічного товару – грошей;

+ ринок, на якому позичальник отримує гроші, обліковуючи свої короткострокові цінні папери;

– ринок, на якому суб’єктами виступають банки, одні з яких розміщують свої вільні кошти, а інші їх отримують на принципах платності, терміновості і повернення;

– ринок, на якому здійснюється купівля-продаж валют на основі попиту та пропозиції.

100. Міжбанківський ринок – це:

– сукупність економічних відносин, які складаються з приводу купівлі-продажу специфічного товару – грошей;

– ринок, на якому позичальник отримує гроші, обліковуючи свої короткострокові цінні папери;

+ ринок, на якому суб’єктами виступають банки, одні з яких розміщують свої вільні кошти, а інші їх отримують на принципах платності, терміновості і повернення;

– ринок, на якому здійснюється купівля-продаж валют на основі попиту та пропозиції.

101. Монопольне право на емісію банкноти в обігу належить:

– державній скарбниці;

+ центральному банку країни;

– державній скарбниці банку країни;

– урядові країни.

102. За способом проведення грошові реформи поділяються на:

+ реформи паралельного, формального, конфіскаційного типу;

– реформи примусового типу;

– реформи регресивного типу;

– реформи примусового та конфіскаційного типу.

103. Складовими економічної політики держави є:

+ кон’юнктурна політика;

– демографічна політика;

– дефляційна політика;

– соціальна політика.

104. До повноцінних грошей відносять :

– долари США;

– гривні;

+ срібні монети;

– канадські долари.

105. Змінні функції ті, що характеризують гроші:

– розподільча;

+ міра вартості, засіб обігу, засіб платежу, світові гроші;

– контролююча;

– загальний еквівалент.

106. До структури НБУ входять:

– комерційні банки;

– фондові біржі;

+ банкнотно-монетний двір;

– страхові компанії.

107. В Україні деномінацію було проведено в 1996 р. у співвідношенні 1грн до:

+ 100 000 крб.;

– 1000 000 крб.;

– 10 000 крб.;

– 1000 крб.

108. З наведених нижче визначень термінові сеньйораж відповідає:

– банк, який має право проводити емісію грошей;

+ прибуток, отриманий із різниці між номінальною вартістю випущених в обіг грошей й витратами на їхню емісію;

– прибуток, отриманий із різниці між номінальною вартістю випущених в обіг грошей і їх ринковою вартістю;

– фінансово-кредитна установа, яка має право проводити банківські операції.

109. Економічними наслідками інфляції є:

+ розбалансування банківської системи;

– загострення соціальних суперечностей у суспільстві;

– підвищення виробництва;

– підвищення платоспроможності населення.

110. Прибутковість комерційного банку залежить від співвідношення:

– активних та пасивних операцій;

– традиційних та нетрадиційних послуг;

+ доходів та витрат;

– правильна відповідь відсутня.

111. До різновидів міжгосподарського кредиту відносять:

– овердрафт;

+ комерційний;

– урядовий;

– лізинг.

112. До неповноцінних грошей відносять:

+ банкноти;

– золоті монети;

– цінні папери;

– срібні монети.

113. За діапазоном здійснюваних операцій комерційні банки поділяють на:

– кооперативні;

+ спеціалізовані;

– регіональні;

– фондові.

114. Форма вартості, яка в сучасному тлумаченні означає «бартер», – це:

– повна або розгорнута;

+ проста або випадкова;

– грошова;

– спеціалізована.

115. З латинської мови термін інфляція переглядається як:

– зростання цін;

+ «здуття або набухання»;

– безробіття;

– підвищення тарифів.

116. Світовий банк являє собою группу споріднених міжнародних організацій:

+ Міжнародний банк реструктуризації та розвитку;

– Міжамериканський банк розвитку;

– Європейський банк реконструкції та розвитку;

– Банк міжнародних розрахунків.

117. Започаткували формування сучасного монетаризму праці відомого економіста:

– І. Фішера;

– М. Фрідмена;

+ Д. Кейнса;

– К Маркса.

118. З наведених нижче визначень, яке найточніше виражає суть неповноцінних грошей, – це:

+ гроші, які виготовляються не з дорогоцінного металу;

– гроші, які знецінюються;

– гроші, які функціонують в обігу з власною вартістю;

– гроші, які виготовлюються з дорогоцінного металу.

119. ЄБРР розпочав свою діяльність:

– у 1944 р.;

– у 1976 р.;

+ у 1991 р;

– у 1986 р.

120. При проведенні грошових реформ формального типу обмін старих купюр на нові здійснювався у співвідношенні:

– 1:2;

+ 1:1;

– 1:4;

– 1: 3.

121. Україна є членом МВФ із:

+ 1992 р.;

– 1996 р.;

– 2000 р;

– 1996 р.

122. Сферою використання грошей у функції міри вартості є:

+ встановлення цін на товари;

– облік живої праці, втіленої в товарі;

– контроль за станом торгового обігу;

– нагромадження засобів населення у вигляді внесків у банку.

123. При оплаті товарів гроші виконують функцію:

+ засобу обігу;

– світових грошей;

– міри вартості;

– засобу нагромадження.

124. Кредит, що не забезпечений товарно-матеріальними цінностями, називається:

– ломбардний;

– факторинг;

+ бланковий.

125. До якісних властивостей грошей відносять:

– еквівалентність;

+ економічність;

– конвертованість;

– раціональність.

126. Іпотечні банки відносять до:

– універсальних;

+ спеціалізованих;

– небанківських фінансово-кредитних установ;

– державних установ.

127. Функції, які виконують гроші, – це:

– фіскальна;

– раціоналістична;

+ засіб обігу;

– політична.

128. Вартість неповноцінних грошей визначається:

– статусом емітента;

– конвертованістю;

+ купівельною спроможністю;

– внутрішньою вартістю.

129. Вторинну емісію грошей здійснюють :

+ комерційні банки;

– фондові біржі;

– страхові компанії;

– державні банки.

130. Класична кількісна теорія грошей була започаткована:

– у X ст.;

+ у XVI ст.;

– у XX ст.;

– у IX ст.

131. Грошовий потік – це:

– безперервний окремо взятий рух грошей;

+ сукупність платежів, які обслуговують окремий етап процесу розширеного відтворення;

– процес переходу грошової одиниці від одного суб'єкта до іншого на певному етапі розширеного відтворення;

– процес переходу однієї грошової одиниці у другу.

132. Організація Світового банку здійснює страхування капіталовкладень від політичного ризику, – це:

– Міжнародний центр урегулювання інвестиційних конфліктів;

– Міжнародна асоціація розвитку;

+ Багатостороння агенція гарантування інвестицій;

– Міжнародний банк розвитку.

133. До саморегульованих грошових систем відносять:

– систему кредитних грошей;

+ монометалізм;

– валютну систему;

– біметалізм.

134. Ліквідність – це:

+ здатність грошей брати участь у негайній купівлі товарів (робіт, послуг);

– можливість грошей бути засобом платежу;

– можливість грошей бути засобом накопичення;

– правильна відповідь відсутня.

135. Необхідною основною базою існування грошей є:

– фінансові потреби держави;

– зовнішньоекономічні зв’язки;

+ товарне виробництво і обіг товарів;

– потреби центрального і комерційних банків.

136. На купівельну спроможність грошей впливають такі процеси:

+ підвищення рівня цін на товари;

– зростання маси грошей в обороті;

– зростання випуску товарів і послуг в обороті;

– коливання валютного курсу.

137. Норма обов’язкового резервування для банків уводиться з метою:

– обмеження грошової маси в обороті;

+ забезпечення ліквідності банків та грошово-кредитного регулювання;

– посилення фінансової стабільності банків;

– підвищення конкурентноспроможності банків.

138. Розмінна монета з дрібною вартістю, яка карбується не з дорогоцінного металлу, – це:

– казначейська;

+ білонна;

– повноцінна;

– неповноцінна.

139. З перелічених функцій НБУ головною є:

– банк банків;

– банк уряду;

+ провідник монетарної політики;

– наглядач банківської сфери.

140. Якщо норма обов’язкового резервування для банків дорівнює 100%, то величина грошового мультиплікатора дорівнює:

– 0;

+ 1;

– 10;

– 100.

141. Загальна маса грошей збільшується щоразу, коли комерційні банки:

– збільшують свої вклади в центральному банку;

+ збільшують обсяги позичок, наданих населенню;

– збільшують свої зобов’язаннями за вкладами населенню;

– зменшують свої вклади в центральному банку.

142. МВФ було засновано:

– 1921 р.;

+ 1944 р.;

– 1976 р.;

– 1980 р.

143. До складу горшової бази відносять:

– депозити до запитання в комерційних банках;

– депозити в центральному банку;

– кошти на вкладах за трастовими операціями;

+ готівка в касах комерційних банків.

144. У банку відкрито депозити на суму 10 тис. грн. Норма обов’язкових резервів 25%. Цей депозит здатний збільшити суму видачі кредитів щонайменше на :

+ 7500 грн;

– 10000 грн;

– 30000 грн;

– понад 30000 грн.

145. Якщо фактична маса грошей в обороті (Кф) перевищує необхідну для обороту (Кн), то матимуть місце такі явища:

– нестача грошей;

– грошовий попит відповідає товарній пропозиції;

+ надлишок грошей;

– зміна рівня мультиплікації.

146. З наведених визначень, яке найбільш повно відображає сутність економічної категорії «гроші», – це:

– гроші – це засіб платежу;

+ гроші – це специфічний товар, що виконує роль загального еквіваленту;

– гроші – це національна грошова одиниця;

– гроші – це валюта.

147. Банківські операції поділяють на:

– універсальні;

– страхові;

+ активні і пасивні;

– спеціальні.

148. До якісних властивостей грошей відносять:

– еквівалентність;

+ портативність;

– конвертованість;

– розмінність.

149. Інструментом комерційного кредиту є:

– дебіторська заборгованість;

– основні засоби;

+ вексель;

– кредиторська заборгованість.

150. «Кембриджська версія» кількісної теорії грошей виникла у:

– США;

– Росії;

+ Англії;

– Канаді.

151. Якщо величина готівки становить 210 млн грн., поточних вкладів – 400 млн грн, ощадних вкладів – 290 млн грн., строкових вкладів – 350 млн грн, то грошовий агрегат М2 дорівнює:

– 310 тис грн;

– 900 млн грн;

+ 1250 млн грн;

– 400 млн грн.

152. До інструментів грошово-кредитної політики відносять:

– рестрикційну політику;

– політику конкуренції;

+ політику відкритого ринку;

– фіскально-бюджетну політику.

153. До мотивів попиту на гроші відносять:

+ трансакційний;

– еволюційний;

– сезонний;

– обліковий.

154. Якщо сума ВВП 12млрд грн., а кількість грошей за агрегатом М3=2млрд грн; то швидкість обігу грошей V дорівнює:

– 24 рази на рік;

– 10 разів на рік;

+ 6 разів на рік;

– 12 разів на рік.

155. Формула І. Фішера записується рівнянням:

– MP=VQ;

– MQ=PV;

+ MV=PQ;

– Мф=Мн.

156. Грошово-кредитний мультиплікатор – це процес створення:

– курсу долара;

– повноцінних грошей;

+ безготівкових грошей;

– вільного резерву.

157. Величина грошово-кредитного мультиплікатора залежить від:

+ суми резервів комерційних банків;

– курсу долара;

– повноцінних грошей;

– готівкових грошей.

158. Елементом грошової системи є:

– рівень інфляції;

– комерційні банки;

+ масштаб цін;

– попит та пропозиція грошей.

159. Фактори, які впливають на зміну вартості грошей у часі, – це:

– девальвація;

+ інфляція;

– деномінація;

– грошово-кредитний мультиплікатор.

160. Грошову реформу в незалежній Україні було проведено у:

– 1995р.;

– 1993р.;

+ 1996р.;

– 1998р.

161. На пропозицію грошей впливають чинники:

– облікова ставка;

– рівень інфляції;

– рівень товарних цін;

– обсяг виробництва.

162. Цілями грошово-кредитної політики є:

+ стратегічні;

– експансійні;

– соціальні;

– демографічні.

163. Грошовий оборот – це:

– рух грошей у процесі розподілу ВВП;

+ рух грошей у процесі виробництва, розподілу, обміну й споживання національного продукту;

– рух грошей у процесі здійснення експортно-імпортних операцій;

– рух грошей, що обслуговує сферу обміну.

164. З наведених нижче тверджень, які характеризують раціоналістичну концепцію, виберіть правильне:

+ гроші виникли в результаті певної раціоналістичної угоди між людьми;

– виникнення і розвиток грошей – тривалий еволюційний процес;

– виникнення грошей викликане розвитком товарного виробництва та обміну;

– як платіжний засіб гроші встановлюються законом.

165. Коефіцієнт мультиплікації характеризує зростання за певний період часу:

+ грошової маси в обороті;

– депозитних внесків у комерційних банках;

– золотовалютних резервів центрального банку;

– ресурсної бази комерційних банків.

166. До фінансових інструментів грошового ринку належать:

– кошти місцевих бюджетів;

+ облігації;

– бартер;

– державні дотації.

167. Форми грошей, які належить до кредитних грошей, – це:

– металеві та товарні гроші;

– металеві та паперові гроші;

– тільки паперові гроші;

+ паперові, депозитні та квазігроші.

168. Суб'єктами грошового обороту є:

– тільки фізичні особи;

– тільки юридичні особи;

+ усі фізичні та юридичні особи;

– комерційні банки.

169. За формою платіжних засобів грошовий оборот структурується на:

– валютний;

+ безготівковий;

– фіскальний;

– кредитний.