
- •Предмет і метод земельного права
- •Співвідношення земельного і цивільного законодавства при регулюванні земельних відносин.
- •Принципи земельного права.
- •Система та структура земельного права.
- •Співвідношення та взаємодія земельного права з суміжними галузями правової системи України.
- •6. Функції земельного права
- •7. Розвиток науки земельного права
- •8. Правове забезпечення земельної реформи
- •9. Правові наслідки земельної реформи
- •10 Поняття та класифікація земельних правовідносин
- •11. Суб’єкти та об’єкти земельних правовідносин
- •12. Зміст земельних правовідносин
- •13. Підстави виникнення, зміни та припинення земельних правовідносин
- •14. Поняття та класифікація джерел земельного права
- •15. Конституція України - - головне джерело земельного права
- •16. Особливості структури Земельного кодексу України
- •17. Підзаконні акти в системі джерел земельного права: класифікація, особливості.
- •24. Право комунальної власності на землю: об’єкти і суб’єкти
- •Право приватної власності на землю: об’єкти і суб’єкти
- •Загальні правові підстави та порядок виникнення права власності на землю
- •Права та обов’язки власників земельних ділянок
- •Підстави та порядок припинення права власності на землю
- •Поняття, основні риси та юридична природа приватизації земель
- •30. Суб’єкти, об’єкти та форми приватизації земель
- •31. Особливості приватизації земель сільськогосподарського призначення та інших категорій земель.
- •32. Юридичні гарантії здійснення приватизації земель
- •33. Загальна характеристика права землекористування та його класифікація
- •34. Право постійного землекористування: суб’єкти і об’єкти
- •35. Підстави та порядок виникнення та припинення права землекористування
- •§ 2. Способи і порядок припинення права власності на землю та права користування земельною ділянкою
- •§ 3. Особливості застосування спеціальних підстав припинення права власності на землю
- •§ 4. Умови припинення права постійного землекористування
- •§ 5. Порядок погодження вилучення та викупу земельних ділянок
- •41. Виникнення права землекористування
- •1. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною влас-
- •2. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та
- •3. Д о земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать:
- •4. Т ериторіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі:
- •5. Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об’єднувати на договірних засадах належні їм земельні
- •1. Землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право:
- •2. П орушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
- •Глава 16 • Право земельного сервітуту 59
- •1. Г ромадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками
- •1. Г ромадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15
- •2. П ередача земельної ділянки у власність або у користування громадян на підставі набувальної давності
- •48.Правове забезпечення набуття прав на землю.
- •49.Правове забезпечення реалізації прав на землю
- •50.Процедура припинення прав на землю
- •51.Викуп земельних ділянок для суспільних потреб.
- •52.Примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності
- •53.Поняття та класифікація обмежень прав на землю
- •54. Обмеження прав на землю, які випливають із права добросусідства
- •55. Земельні сервітути
- •56.Поняття та класифікація гарантій прав на землю
- •57. Форми та способи захисту прав на землю
- •58. Відшкодування збитків власникам земельних ділянок і землекористувачам
- •59.Земельні спори: поняття і класифікація
- •60.Система і компетенція органів, що вирішують земельні спори
1. Г ромадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15
років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть
звернутися до органу державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органу місцево-
го самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Розмір цієї
земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених цим Кодексом.
2. П ередача земельної ділянки у власність або у користування громадян на підставі набувальної давності
здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом.
Набувальна давність – це можливість набуття громадянами права на земельну ділянку за давністю користування.
Як видно зі змісту цієї статті, умовами набуття громадяни права власності або користування на земельну ділянку є до-
бросовісне, відкрите і безперервне користування нею протягом 15 років. Цілком логічно, що відсутність бодай однієї
з цих умов, свідчить про відсутність достатніх підстав для застосування норми набувальної давності.
Добросовісне користування земельною ділянкою може бути визнане таким у разі використання її за цільовим
призначенням з дотриманням користувачем екологічного, земельного, аграрного, містобудівного, водного та іншого
законодавства, виконання правил добросусідства та обмежень, пов’язаних з встановленням земельних сервітутів
та охоронних зон. Необхідно визначити також, що цим громадянином не порушувалось спадкове право інших осіб.
Цілком справедливо розглянути питання чи сплачував такий користувач податок на землю протягом 15 років, а також
можна розглядати і інші умови, що витікають із законодавства чи звичаю, який не встановлений актами цивільного
законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин (стаття 7 Цивільного кодексу України).
Відкрите користування земельною ділянкою очевидно передбачає, що про таке користування відомо сусідам,
уповноваженим органам, які не порушували або порушували питання про самовільне використання земельної ділянки,
про сплату податків чи отримання субсидій.
Безперервне користування земельною ділянкою на протязі 15 років означає що громадянин протягом цього часу
безперервно користувався земельною ділянкою (наприклад, проживав на цій земельній ділянці, експлуатував побу-
дований на цій ділянці гараж, займався індивідуальним садівництвом та т.і.), що треба підтвердити документами та/
або заявами свідків.
Отже, при наявності всіх зазначених умов громадянин може набути право на земельну ділянку за давністю корис-
тування. Розмір цієї земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених цим Кодексом. Передача земельної
ділянки у власність або у користування громадян на підставі набувальної давності здійснюється в порядку, встанов-
леному цим Кодексом.
Слід також зазначити, що оскільки у цій статті Кодексу немає застережень, що таким правом користуються громадя-
ни України, то цілком логічно до суб’єктів права власності на земельну ділянку за набувальною давністю відносити як
громадян України, так і іноземних громадян за умови, що іноземні громадяни мають право набувати земельну ділянку
такого цільового призначення у власність чи користування.