
- •Предмет і метод земельного права
- •Співвідношення земельного і цивільного законодавства при регулюванні земельних відносин.
- •Принципи земельного права.
- •Система та структура земельного права.
- •Співвідношення та взаємодія земельного права з суміжними галузями правової системи України.
- •6. Функції земельного права
- •7. Розвиток науки земельного права
- •8. Правове забезпечення земельної реформи
- •9. Правові наслідки земельної реформи
- •10 Поняття та класифікація земельних правовідносин
- •11. Суб’єкти та об’єкти земельних правовідносин
- •12. Зміст земельних правовідносин
- •13. Підстави виникнення, зміни та припинення земельних правовідносин
- •14. Поняття та класифікація джерел земельного права
- •15. Конституція України - - головне джерело земельного права
- •16. Особливості структури Земельного кодексу України
- •17. Підзаконні акти в системі джерел земельного права: класифікація, особливості.
- •24. Право комунальної власності на землю: об’єкти і суб’єкти
- •Право приватної власності на землю: об’єкти і суб’єкти
- •Загальні правові підстави та порядок виникнення права власності на землю
- •Права та обов’язки власників земельних ділянок
- •Підстави та порядок припинення права власності на землю
- •Поняття, основні риси та юридична природа приватизації земель
- •30. Суб’єкти, об’єкти та форми приватизації земель
- •31. Особливості приватизації земель сільськогосподарського призначення та інших категорій земель.
- •32. Юридичні гарантії здійснення приватизації земель
- •33. Загальна характеристика права землекористування та його класифікація
- •34. Право постійного землекористування: суб’єкти і об’єкти
- •35. Підстави та порядок виникнення та припинення права землекористування
- •§ 2. Способи і порядок припинення права власності на землю та права користування земельною ділянкою
- •§ 3. Особливості застосування спеціальних підстав припинення права власності на землю
- •§ 4. Умови припинення права постійного землекористування
- •§ 5. Порядок погодження вилучення та викупу земельних ділянок
- •41. Виникнення права землекористування
- •1. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною влас-
- •2. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та
- •3. Д о земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать:
- •4. Т ериторіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі:
- •5. Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об’єднувати на договірних засадах належні їм земельні
- •1. Землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право:
- •2. П орушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
- •Глава 16 • Право земельного сервітуту 59
- •1. Г ромадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками
- •1. Г ромадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15
- •2. П ередача земельної ділянки у власність або у користування громадян на підставі набувальної давності
- •48.Правове забезпечення набуття прав на землю.
- •49.Правове забезпечення реалізації прав на землю
- •50.Процедура припинення прав на землю
- •51.Викуп земельних ділянок для суспільних потреб.
- •52.Примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності
- •53.Поняття та класифікація обмежень прав на землю
- •54. Обмеження прав на землю, які випливають із права добросусідства
- •55. Земельні сервітути
- •56.Поняття та класифікація гарантій прав на землю
- •57. Форми та способи захисту прав на землю
- •58. Відшкодування збитків власникам земельних ділянок і землекористувачам
- •59.Земельні спори: поняття і класифікація
- •60.Система і компетенція органів, що вирішують земельні спори
1. Землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право:
а) самостійно господарювати на землі;
б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;
в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загаль-
нопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об’єкти, а також інші корисні властивості землі;
г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;
ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.
2. П орушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
1. Визначені ч. 1 коментованої статті права землекористувачів в більшості своїй збігаються з правами власників
земельних ділянок, визначених ст. 90 ЗК України. Права землекористувачів закріплені також ст. 25 Закону України «Про
оренду землі».
До прав землекористувачів, згідно коментованої статті, віднесено наступні:
• самостійно господарювати на землі (п. «а» ч. 1);
Право самостійного господарювання на землі означає, що землекористувачі мають право без втручання інших
осіб використовувати земельні ділянки в межах їх цільового призначення з метою, визначеною договором оренди.
• власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію (п. «б» ч. 1);
58 Глава 15 • Право користування землею
Розділ III • ПРАВА НА ЗЕМЛЮ
Дане положення встановлює виняток із загального правила, передбаченого ч. 2 ст. 189 ЦК України, відповідно до
якої продукція, плоди та доходи належать власникові речі, якщо інше не встановлено договором або законом.
• використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені
корисні копалини, торф, ліси, водні об’єкти, а також інші корисні властивості землі (п. «в» ч. 1);
Використання природних ресурсів, як правило, за виключенням загального природокористування має дозвільний
характер та здійснюється відповідно до ВК України, ЛК України, Кодексу України про надра та інших нормативно-пра-
вових актів.
• на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом ( п. «г» ч. 1);
Порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам визначено Главою 24 ЗК України (див. ко-
ментар до статей Глави 24 ЗК України).
• споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди (п. «ґ» ч. 1).
В силу ч. 1 ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати
закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.
В той же час, спорудження жилих будинків, виробничих та інших будівель і споруд повинно здійснюватися з дотри-
манням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання
земельної ділянки за її цільовим призначенням. Порядок здійснення будівництва визначається Законом України «Про
регулювання містобудівної діяльності» та іншими нормативно-правовими актами у сфері будівельної діяльності.
2. Землекористувач земельної ділянки має право вимагати усунення будь-яких порушень, що пов’язані зі здійсненням
ним землекористування. Способи захисту та порядок відновлення порушених прав визначений Розділом V «Гарантії
прав на землю» ЗК України (див. коментар до статей Розділу V ЗК України). Також положення щодо захисту прав зем-
лекористувачів та порядок відшкодування збитків, завданих орендарю, передбачено ст.ст. 27, 28 Закону України «Про
оренду землі».
Стаття 96. Обов’язки землекористувачів
1. Землекористувачі зобов’язані:
а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у по-
передній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не
власником такої земельної ділянки;
б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;
в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;
г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;
ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;
д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування
дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому зако-
ном;
е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов’язаних з встановленням земельних серві-
тутів та охоронних зон;
є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.
2. Законом можуть бути встановлені інші обов’язки землекористувачів.
Обов’язки землекористувачів, передбачені коментованою статтею, повністю співпадають з обов’язками, передба-
ченими для власників земельних ділянок відповідно до ст.91 ЗК України (див. коментар до ст. 91 ЗК України).
Стаття 97. Обов’язки підприємств, установ та організацій, що проводять розвідувальні роботи
1. П ідприємства, установи та організації, які здійснюють геологознімальні, пошукові, геодезичні та інші
розвідувальні роботи, можуть проводити такі роботи на підставі угоди з власником землі або за пого-
дженням із землекористувачем.
2. С троки і місце проведення розвідувальних робіт визначаються угодою сторін.
3. П роведення розвідувальних робіт на землях заповідників, національних дендрологічних, ботанічних,
меморіальних парків, поховань і археологічних пам’яток дозволяється у виняткових випадках за рішен-
ням Кабінету Міністрів України.
4. П ідприємства, установи та організації, які проводять розвідувальні роботи, зобов’язані відшкодовува-
ти власникам землі та землекористувачам усі збитки, в тому числі неодержані доходи, а також за свій
рахунок приводити займані земельні ділянки у попередній стан.
5. С пори, що виникають при проведенні розвідувальних робіт, вирішуються у судовому порядку.
Коментованою статтею передбачено, що підприємства, установи та організації можуть проводити геологознімаль-
ні, пошукові, геодезичні та інші розвідувальні роботи на земельних ділянках, що знаходяться у власності громадян та
юридичних осіб.
Передумовою для проведення таких робіт є укладення відповідної угоди з землевласником або отримання пого-
дження землекористувача.