- •Предмет і метод земельного права
- •Співвідношення земельного і цивільного законодавства при регулюванні земельних відносин.
- •Принципи земельного права.
- •Система та структура земельного права.
- •Співвідношення та взаємодія земельного права з суміжними галузями правової системи України.
- •6. Функції земельного права
- •7. Розвиток науки земельного права
- •8. Правове забезпечення земельної реформи
- •9. Правові наслідки земельної реформи
- •10 Поняття та класифікація земельних правовідносин
- •11. Суб’єкти та об’єкти земельних правовідносин
- •12. Зміст земельних правовідносин
- •13. Підстави виникнення, зміни та припинення земельних правовідносин
- •14. Поняття та класифікація джерел земельного права
- •15. Конституція України - - головне джерело земельного права
- •16. Особливості структури Земельного кодексу України
- •17. Підзаконні акти в системі джерел земельного права: класифікація, особливості.
- •24. Право комунальної власності на землю: об’єкти і суб’єкти
- •Право приватної власності на землю: об’єкти і суб’єкти
- •Загальні правові підстави та порядок виникнення права власності на землю
- •Права та обов’язки власників земельних ділянок
- •Підстави та порядок припинення права власності на землю
- •Поняття, основні риси та юридична природа приватизації земель
- •30. Суб’єкти, об’єкти та форми приватизації земель
- •31. Особливості приватизації земель сільськогосподарського призначення та інших категорій земель.
- •32. Юридичні гарантії здійснення приватизації земель
- •33. Загальна характеристика права землекористування та його класифікація
- •34. Право постійного землекористування: суб’єкти і об’єкти
- •35. Підстави та порядок виникнення та припинення права землекористування
- •§ 2. Способи і порядок припинення права власності на землю та права користування земельною ділянкою
- •§ 3. Особливості застосування спеціальних підстав припинення права власності на землю
- •§ 4. Умови припинення права постійного землекористування
- •§ 5. Порядок погодження вилучення та викупу земельних ділянок
- •41. Виникнення права землекористування
- •1. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною влас-
- •2. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та
- •3. Д о земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать:
- •4. Т ериторіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі:
- •5. Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об’єднувати на договірних засадах належні їм земельні
- •1. Землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право:
- •2. П орушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
- •Глава 16 • Право земельного сервітуту 59
- •1. Г ромадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками
- •1. Г ромадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15
- •2. П ередача земельної ділянки у власність або у користування громадян на підставі набувальної давності
- •48.Правове забезпечення набуття прав на землю.
- •49.Правове забезпечення реалізації прав на землю
- •50.Процедура припинення прав на землю
- •51.Викуп земельних ділянок для суспільних потреб.
- •52.Примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності
- •53.Поняття та класифікація обмежень прав на землю
- •54. Обмеження прав на землю, які випливають із права добросусідства
- •55. Земельні сервітути
- •56.Поняття та класифікація гарантій прав на землю
- •57. Форми та способи захисту прав на землю
- •58. Відшкодування збитків власникам земельних ділянок і землекористувачам
- •59.Земельні спори: поняття і класифікація
- •60.Система і компетенція органів, що вирішують земельні спори
§ 4. Умови припинення права постійного землекористування
Припинення права постійного землекористування землями державної та комунальної власності може здійснюватися в порядку їх вилучення для суспільних потреб. Вилучення як спосіб припинення права постійного землекористування передбачено у ст. 149 ЗК, в якій розмежовані повноваження органів виконавчої влади та місцевого самоврядування різних рівнів щодо припинення права землекористування. Це обумовлюється державною чи комунальною належністю земель та законодавчим делегуванням правомочностей власності органам виконавчої влади і місцевого самоврядування.
Відповідно до зазначеної норми, земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів АРК, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.
Сільські, селищні та міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються або викупляються ними з урахуванням вимог ст. 150 ЗК. Верховна Рада АРК, обласні та районні ради наділені повноваженнями вилучати земельні ділянки спільної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб.
За районними державними адміністраціями на їх території закріплене право вилучення земельних ділянок державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб, а також за межами населених пунктів для: сільськогосподарського використання; ведення водного господарства, крім випадків, визначених ЗК; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, прямо передбачених ЗК.
Обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, коли їх вилучення віднесено до повноважень районних державних адміністрацій та Кабінету Міністрів України. Вилучають Київська і Севастопольська міські державні адміністрації земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах їх територій для всіх потреб, крім випадків, коли таке вилучення віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України.
Рада міністрів АРК вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст республіканського (АРК) значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, передбачених ЗК.
Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси площею понад 1 га для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, коли їх вилучення віднесено до компетенції районних та обласних державних адміністрацій, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій та Ради міністрів АРК, а також у випадках, передбачених ст. 150 ЗК стосовно особливо цінних земель.
Надання зазначеним органам виконавчої влади та місцевого самоврядування права вилучення земельних ділянок державної та комунальної власності, які перебувають у постійному користуванні їх підприємств, не позбавляє їх як землекористувачів, права на судовий розгляд такого вилучення. Так, відповідно до ч. 10 ст. 149 ЗК у разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку. Таким чином, судовий розгляд припинення права постійного землекористування є гарантією від незаконного та необґрунтованого вилучення земельних ділянок.