5. Музейна справа у хх-ххі століттях
Сучасний Британський музей – це зібрання безцінних творів мистецтва та культурних надбань різних народів світу за 4-5 тисячоліть. Основу греко-римського відділу музею склали вище описані приватні колекції Таунлі, Елгіна, Гамільтона та Гревіля. Основу єгипетської колекції склали нечисленні пам'ятки, вивезені з Єгипту після здачі Александрії в 1801 році. З тих часів відділ розрісся в кілька разів і нині є першим за повнотою в Європі зібранням древньоєгипетських старожитностей.
Бібліотека Британського музею (початково бібліотеки, оскільки були розташовані в різних частинах будівлі), відокремлена 1972 року від музею з утворенням Британської національної бібліотеки, володіє такими рідкісними експонатами, як найперша друкована книга у світі «Алмазна сутра», перші видання давньогрецьких класиків та інші раритети. У залі рукописів зберігається Велика хартія, купча, підписана Уїльямом Шекспіром, лист Олівера Кромвеля з описом битви при Нейсбі, автографи Мартіна Лютера, Жана Кальвіна, Еразма Ротердамського, Ісаака Ньютона, Галілео Галілея, Рене Декарта та інших [2, с. 455].
На межі ХХ – ХХІ століть музейна справа Великобританії пережила свій розквіт. До третього тисячоріччя власті Великобританії і Лондона готували багато сюрпризів, але галерея Тейт Модерн, відкрита королевою в травні 2000 р., напевно, була найбільш довгоочікуваним подарунком. Ідея створення нового центру сучасного мистецтва виникла давно. Диктувалася вона, зокрема, тим, що стара галерея Тейт уже не здатна була умістити величезні збори сучасного європейського живопису. Місце для нової галереї вибрали дуже оригінальне – стару електростанцію на південному березі Темзи. Конкурс на кращий проект реконструкції електростанції виграли два швейцарських архітектори – Жан Херцог і Пьер де Мьюрон. Величезний простір галереї розділено на 2 частини: праворуч на сімох рівнях розташовані виставочні зали і підсобні приміщення, а ліворуч, де колись знаходилися турбіни електростанції, збережена частина промислової архітектури.
Постійна експозиція розташована у восьми залах на 3-м і 5-м поверхах. У її основі тематичний (а не історико-хронологічний) принцип. Кожен зал присвячений окремому сюжету: автоматизм, пейзаж і ін., тому не дивно, що в одному приміщенні сусідять художники різних напрямків і епох. На інших п'ятьох поверхах, не зайнятих під постійну експозицію, проходять тимчасові виставки, розташовуються кіно- і лекційні зали, наукові центри і найбільша в музеях Європи книгарня. На 7-му поверсі кафе й оглядова галерея з чудовим видом на собор Святого Павла.
Національний музей декоративно-прикладного мистецтва Великобританії належить до числа найбільших на планеті. У галереях музею виставлена італійська скульптура Відродження і знаменита колекція малюнків Рафаеля, японська лакова мініатюра, одяг і коштовності, гігантська колекція індійського мистецтва, найбагатше у світі збори книг по мистецтву і багато інше. У музеї, крім того, постійно проходять цікаві виставки. Звичайно, оглянути найбагатшу колекцію за 1 день неможливо. При вході можна купити путівник по галереях, що допоможе вибрати найцікавіше.
Незабутнє враження нині залишає Единбурзький замок, що піднімається на 133-метровій скелі (залишок давно погаслого вулкана). Відповідно до історичних свідчень, замок існує з XI століття, але перші будівлі на цьому місці з'явилися майже 1400 років тому. Найстаріші будівлі які збереглись до наших днів (наприклад, Каплиця Св. Маргарити королеви, дружини короля Шотландії Малькольма III, що вмерла в Единбурзькому замку у 1093 році) зведені в XII столітті. Замок постійно добудовувався і розширювався, аж до 1927 року, коли був установлений Військовий Меморіал, присвячений шотландцям, що погинули в Першій світовій війні (зараз також і жертвам Другої світової війни). Найпривітніший будинок - королівський палац з восьмигранною вежею, увінчаною зубцюватою короною (1368). У 1566 році Марія Стюарт народила тут короля Якова I. З ім'ям Марії Стюарт зв'язана значна частина будинків і експозиції музею [1, с. 190].
Единбурзький замок – не тільки королівська резиденція, але в першу чергу, фортифікаційне спорудження. Про це постійно нагадують позбавлені орнаментики й інших архітектурних надмірностей, але вражаючі своєю міццю бастіони, фортечні стіни, установлені на них стародавні знаряддя, у тому числі знаменита колосальна гармата (точніше, бомбарда) Монс Мег, відлита в 1457 році. Одна з гармат, але вже куди більш сучасна, регулярно використовується для традиційних залпів опівдні. Про військову історію замку розповідає і частина експозиції в приміщеннях казарм, госпіталю, казематів. Охорону Единбурзького замку несе рота шотландської гвардії.
У воріт замку знаходиться еспланада - невелика площа, призначена для проведення парадів. Щорічно, наприкінці серпня, тут відбувається основна дія барвистого Тату, фестивалю військових оркестрів усього світу, що традиційно відкривається виступом шотландських волинщиків і барабанщиків [3, с. 196].