
4. Трансформації в публічні музеї
Перші музейні зібрання, як правило, ведуть свій початок від приватних колекцій. Колекціонування оригінальних предметів існувало вже у первісному суспільстві. Перші приватні музеї з'являються в Стародавніх Греції та Римі. Особливої популярності колекціонування предметів мистецтва та старожитностей набуває в Європі в епоху Ренесансу.
Поняття «колекціонування» впровадив в обіг римський оратор Марк Тулій Цицерон. У стародавньому світі колекціонування було популярним: досить згадати бібліотеку Ніневійського палацу (Ассірійська держава. VII ст. до н.е.), яка містила сотні тисяч глиняних табличок із клинописними текстами. Першими музейникамн були раби. Знаменитий філософ Арістотель. наприклад, збирав гербарій. З ІІІ ст. до н.е. популярними мистецькими предметами колекціонування стають камеї (геми з випуклими зображеннями), батьківщиною яких вважають Александрію. Великі колекції камей (дактиліотеки) були у Помпея і Цезара.
Найбільшою колекцією стародавніх рукописів (близько 700 тис.) володів Александрійський музейон, який виник при перших Птолемеях. Книги зберігались у футлярах. Полиці виготовлялись з кедрового дерева (щоб не було жуків). Тут працювали тисячі копіювальників текстів. Збірка існувала до VII ст., поки не була спалена халіфом Омаром.
У Візантії колекції мистецьких пам'яток та старожитностей накопичувались в монастирях та церквах. В епоху Відродження склались найвідоміші сучасні музейні збірки Італії: Лоренцо Медічі у Флоренції. Ватіканський музей у Римі (XVI ст.); у Німеччині збірки Августа Саксонського в Дрездені (XVI ст.). формуються приватні колекції різного характеру.
Найбільшими приватними колекціями у Великобританії, пов’язаними з історичними старожитностями, були і наразі є:
1) історія Стародавнього Єгипту і Нубії:
Розетський камінь;
найбільше зібрання мумій і саркофагів поза межами Каїра;
гігантські кам'яні фігури єгипетських фараонів (в тому числі «Молодший Мемнон» із Рамессеума);
обеліск фараона Нектанеба II;
шматок бороди Великого Сфінкса;
Абідоський список фараонів;
95 з 382 табличок Амарнського архіву;
математичний папірус Ахмеса [3, с. 72].
2) історія Стародавнього Сходу:
найбільше зібрання старожитностей Межиріччя поза межами Іраку;
штандарт війни і миру з шумерського міста Ур;
одна з урських арф і настільна гра урського царя;
«Барани в гущавині» – парни-статуетки 4500-літньої давності;
призма Сінаххериба, циліндр Набоніда і циліндр Кіра;
зібрання барельєфів з Німруда, Ніневії, Дур-Шаррукіна;
клінописний архів Ашшурбанапала, включаючи глиняну табличку з описом потопу;
чорний обеліск Салманасара III;
Оксуський скарб з території сучасного Афганістану;
балаватські ворота Салманасара III [3, с. 73].
3) Східна і Південна Азія, Африка, Месоамерика, Океанія:
«Книга гадань», «Діамантова сутра» (найдавніша у світі друкована книга), вивезені Аурелем Стейном із Цяньфодуна;
ранньобуддистські релиіквії, в т. ч. із ступи Канішки;
древньокитайський рукопис «Настанови старшої придворної дами»;
Фонд Персиваля Девіда (найбільше зібрання китайського фарфору)4
рельєф із зображенням ритуального кровопускання із Йашчилана;
«Викрадений товариш»: моаї з острова Пасхи;
бенінські бронзи [3, с. 73].
4) Стародавня Греція і Стародавній Рим:
мармури Елгіна з Афінського акрополя;
одна з шести каріатид Ерехтейона;
фрагменти фризу храму Ніки Аптерос;
скульптурний фриз храму Аполлона в Бассах;
фрагменти Галікарнаського мавзолею;
статуї Мавсола і Артемісії, фриз із зображенням амазономахії;
монумент нереїд із Ксанфа;
матеріали розкопок Кносського палацу;
зібрання Таунлі з вілли Адріана, включаючи «Дискобол»;
кубок Воррена і Портлендська ваза [3, с. 74].
5) Великобританія і Континентальна Європа:
кубок із Ринглміра;
пелерина з Молда;
людина з Ліндоу;
таблички з Віндоланди;
ларець Френкса;
матеріали розкопок в Саттон-Ху;
шахи с острова Льюїс;
золотий кубок Карла V;
релікварій для Тернового вінця;
англосаксонські скарби [3, с. 75].
6) Графіка і гравюра: це одне з найбільших у світі зібрань графіки та гравюри: Мікеланджело, Рафаель, Леонардо да Вінчі, Альбрехт Дюрер, Рембрандт, Вільям Блейк та інші. Представлені екземпляри таких загальновідомих гравюр, як «Велика хвиля в Канагаві» та «Жахи війни» Гойї, а також фрагменти втрачених «Поз Аретіно» [3, с. 75].