
- •3 Ескізний проект котла
- •3.1 Вибір та обґрунтування типу котла
- •3.2 Тепловий розрахунок котла на номінальному навантаженні
- •3.2.1 Розрахунок об'ємів повітря та димових газів
- •3.3.1.2 Друківка результатів
- •3.2.1.3 Результати розрахунку
- •3.2.2 Попередній тепловий баланс парогенератора
- •Параметри середовищ
- •3.2.2.2 Друківка результатів розрахунку
- •3.4.1.3 Розрахунок
- •3.2.2.4 Аналіз результатів розрахунку
- •3.2.3 Попереднє конструктивне компонування котла
- •3.2.4 Розрахунок теплообміну в топці та випарному пучку
- •3.2.4.2 Друківка результатів розрахунку
- •3.2.4.3 Розрахунок
- •6.1.4 Аналіз результатів розрахунку
- •3.2.5. Розрахунок конвективних поверхонь нагріву
- •3.2.5.2 Друківка результатів розрахунку
- •3.2.5..3 Розрахунок
- •3.2.5.4 Аналіз результатів розрахунку
- •3.2.6 Тепловий баланс котла за результатами розрахунку
- •3.2.6.2 Розрахунок теплового балансу Результати розрахунку приведені в таблиці 3.12
- •Продовження таблиці 3.12
- •3.3 Аеродинамічний розрахунок котла
- •3.1.1 Друківка результатів розрахунку аеродинамічних опорів конвективних поверхонь нагріву парогенератора
- •3.4. Розрахунок на міцність елементів котла
- •3.5 Розрахунок та вибір арматури котла
- •3.6 Система автоматичного живлення котла водою
3.1.1 Друківка результатів розрахунку аеродинамічних опорів конвективних поверхонь нагріву парогенератора
Аеродинамічний опір перших чотирьох рядів ПП:
S2G1 = 0,0537; FM = 0,41; PCI = 0; DZ0 = 0,585;
DZPO = 0; DEHM = 13,7014; Δh4ряд=13,7 Па.
Аеродинамічний опір інших рядів ПУ поверхонь:
S2G1 = 0,0537; FM = 0,41; PCI =0; DZ0 = 0,585;
DZPO = 0; DEHM = 169,1; ∆hПУ=169 Па
Аеродинамічний опір економайзера:
S2G1 = 0,0551; FM = 0,67; PCI =0; DZ0 = 0,373;
DZPO =0; DEHM =131,4.
Отже, опір котла складе:
Δhк = 1,2(100 + 1500 + 13,7014 + 169,1 + 131,4) = 2297 Па
Потужність електродвигуна вентилятора визначається по формулі [18]
де a=1,1- запас за подачею вентилятора;
=1,1-
запас за натиском вентилятора;
= подача вентилятора, м3/с;
г=0,65
- гідравлічний ККД вентилятора;
=0,98
- ККД електропривода.
Визначимо витрату повітря через вентилятор:
м3/с
= 4741,5 м3/час
Отже, потужність вентилятору рівна
Вт
= 4,311 кВт
Приймаємо вентилятор РЕЛ = 4,5 кВт.
3.4. Розрахунок на міцність елементів котла
Мета розрахунку на міцність - визначення товщини стінки елемента котла, який забезпечить тривалу, безпечну та надійну роботу котла. Розрахунок ведемо у табличній формі відповідно до вимог Морського Регістру [3].
Таблиця 10.1 Розрахунок на міцність
Найменування елемента |
Діаметр, мм |
Розрахунковий тиск Р, МПа |
Розрахункова температура, оС |
Марка сталі |
Допустима напруга σ, МПа |
Коефіцієнт міцності φ
|
Розрахункова товщина стінки, S, мм |
Технологічна надбавка с, мм |
Прийнята товщина стінки, S, мм |
1.Пароводяний колектор |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- верхня обечайка |
Dвн=800 |
0,9 |
205 |
Сталь 20 |
96,3 |
0,95 |
3,035 |
8,25 |
12 |
- трубна решітка |
Dвн=800 |
0,9 |
205 |
Сталь 20 |
96,3 |
0,52 |
6,28 |
4,5 |
12 |
- днище глухе |
Dвн=800 |
0,9 |
205 |
Сталь 20 |
96,3 |
0,95 |
3,035 |
8,25 |
12 |
- днище з лазом |
Dвн=800 |
0,9 |
205 |
Сталь 20 |
96,3 |
0,95 |
3,035 |
8,25 |
12 |
2 Водяний колектор |
Dвн=500 |
0,9 |
205 |
Сталь 20 |
96,3 |
0,52 |
3,59 |
5,3 |
8 |
3.Трубка ПУ поверхні |
DЗ=29 |
0,9 |
225 |
Сталь 10 |
81,7 |
0,95 |
1,068 |
2,18 |
2,5 |
4.Колектор економайзера |
DЗ=133 |
0,9
|
170 |
Сталь 10 |
81,7 |
0,52 |
2,31 |
6,55 |
2,5 |
Визначення розрахункової температури tр стінки елементів котлу робимо із врахуванням можливих експлуатаційних підвищень температури в окремих елементах та ділянках у діапазоні всіх можливих експлуатаційних навантажень котлу з урахуванням збільшення Δt, прийнятої згідно Правил Регістру [3].
За розрахунковими температурами вибираємо марки сталей елементів, які розраховуються.
Напруга, яка допускається, визначається по формулі:
= Rm/t100000/nтм, МПа,
де nтм = 2,2 - коефіцієнт запасу міцності за тривалою міцністю:
Для пароводяного та водяного колекторів визначається так:
= 212/2,2 = 96,3 МПа,
Для трубки ПУ поверхні визначається так:
= 179,7/2,2 = 81,7 МПа,
Коефіцієнти міцності зварних з'єднань φ приймаються за [3] в залежності від конструкції з'єднання і способу зварювання.
Коефіцієнт міцності φ циліндричних стінок, що ослаблені отворами однакового діаметру, повинен прийматися рівним найменшому із двох коефіцієнтів:
- коефіцієнту міцності циліндричних стінок, що ослаблені подовжнім рядом або коридорним полем отворів з однаковим кроком, який визначається за формулою:
=
(t-d)/t,
де t=S1=39,8 мм – пучок труб паро утворюючої поверхні;
d = 29,5 мм - діаметр отвору під труби, які вальцюються.
Для доведення значення до 0,5 приймаємо конструктивне рішення зі збільшення кроку в поздовжньому напрямку в 2 рази.
подовжній ПО = (79,6 - 29,5)/79,6= 0,629
поперечний ПО = 2·(40-29,5)/40 = 0,525
Товщина S, мм циліндричних стінок і труб повинна бути не менш визначеної по формулі:
S = (Da · p/(2 · · φ) + p) ,
або
S = (D · p/(2 · · φ) - p),
де р - розрахунковий тиск, МПа;
Dа- зовнішній діаметр, мм;
D - внутрішній діаметр, мм;
φ - коефіцієнт міцності;
- напруга, яка допускається, МПа;
Таким чином:
1. Пароводяний колектор:
- верхня обечайка
S = (800 · 0,9/(2 · 96,3 · 0,95) - 0,9) = 3,035 мм
- трубна решітка
S = (800 · 0,9/(2 · 96,3 · 0,52) - 0,9) = 6,28 мм
- днище глухе
S = (800 · 0,9/(2 · 96,3 · 0,95) - 0,9) = 3,035 мм
- днище з лазом
S = (800 · 0,9/(2 · 96,3 · 0,95) - 0,9) = 3,035 мм
2 Водяний колектор
S = (500 · 0,9/(2 · 96,3 · 0,52) - 0,9) = 3,59 мм
3.Трубка ПУ поверхні
S = (29 · 0,9/(2 · 81,7 · 0,95) + 0,9) = 1,068 мм
4.Колектор економайзера
S = (133 · 0,9/(2 · 81,7 · 0,52) + 0,9) = 2,308 мм
Товщина S, мм опуклих глухих днищ та днищ з вирізами, підданих внутрішньому або зовнішньому тиску, повинна бути не менш визначеної по формулі:
S = Da · p · y/4 · · D, мм
де: y - коефіцієнт форми, котрий залежить від відношення висоти днища до
зовнішнього діаметру та від характеру ослаблення днища. Прийнято y = 2,9
S = 800 · 0,95· 2,9/4 · 96,3 · 0,9 = 6,36 мм