
- •3 Ескізний проект котла
- •3.1 Вибір та обґрунтування типу котла
- •3.2 Тепловий розрахунок котла на номінальному навантаженні
- •3.2.1 Розрахунок об'ємів повітря та димових газів
- •3.3.1.2 Друківка результатів
- •3.2.1.3 Результати розрахунку
- •3.2.2 Попередній тепловий баланс парогенератора
- •Параметри середовищ
- •3.2.2.2 Друківка результатів розрахунку
- •3.4.1.3 Розрахунок
- •3.2.2.4 Аналіз результатів розрахунку
- •3.2.3 Попереднє конструктивне компонування котла
- •3.2.4 Розрахунок теплообміну в топці та випарному пучку
- •3.2.4.2 Друківка результатів розрахунку
- •3.2.4.3 Розрахунок
- •6.1.4 Аналіз результатів розрахунку
- •3.2.5. Розрахунок конвективних поверхонь нагріву
- •3.2.5.2 Друківка результатів розрахунку
- •3.2.5..3 Розрахунок
- •3.2.5.4 Аналіз результатів розрахунку
- •3.2.6 Тепловий баланс котла за результатами розрахунку
- •3.2.6.2 Розрахунок теплового балансу Результати розрахунку приведені в таблиці 3.12
- •Продовження таблиці 3.12
- •3.3 Аеродинамічний розрахунок котла
- •3.1.1 Друківка результатів розрахунку аеродинамічних опорів конвективних поверхонь нагріву парогенератора
- •3.4. Розрахунок на міцність елементів котла
- •3.5 Розрахунок та вибір арматури котла
- •3.6 Система автоматичного живлення котла водою
3.2.6.2 Розрахунок теплового балансу Результати розрахунку приведені в таблиці 3.12
Таблиця 3.12 Результати розрахунку
Величина, позначення, одиниця виміру |
Іденти- фікатор |
Розрахункова формула або джерело |
Численне значення |
Теплота, яка сприймається ПУ і економайзерною поверхнями нагріву, Qпо,,МВт |
QPІ |
QTOP + QTР1 + +QTP2 + QEKD |
3,535 |
Теплота води, котра продувається, Qпр, МВт |
QPR |
DPR· (SI-PB) |
0,003678 |
Паропродуктивність
парогенератора (дійсна)
|
DKD |
(QPІ - QPR)/ /(XI-PB) |
1,3917 |
Величина відхилення від заданої паропродуктивності ΔD, % |
DD |
(DKD-DK) ·100/DK |
0,122 |
Корисне тепло-сприйняття парогенератора Q1, МВт |
Q1 |
QPІ |
3,535 |
ККД парогенератора по прямому балансу (розрахунковий) ηпг, % |
AKPD1 |
(Q1·/B/РР.) ∙ 100 |
90,24 |
Утрата теплоти з відхідними газами (розрахункова), q2, % |
QM2R |
100·(AIЗBP-QXB)/ /QPР |
6,967 |
ККД парогенератора по
зворотному
балансу,
|
АKPD2 |
100-QM2R-QM3-QM5 |
90,3 |
Продовження таблиці 3.12
Величина, позначення, одиниця виміру |
Іденти- фікатор |
Розрахункова формула або джерело |
Численне значення |
Розбіжність
ККД по прямому балансу
|
DKPD1 |
(KPD – AKPD1)· 100/KPD |
0,029 |
Розбіжність
ККД по зворотному балансу
|
DKPD2 |
(KPD - AKPD2)· 100/KPD |
0,0365 |
Відхилення фактичної температури відхідних газів від вихідної, від, оС |
DTA |
TAYX-TAЗBP |
1,4 |
Підсумок по тепловому балансу :
-
відхилення по паропродуктивності котла
D
повинне дорівнювати
± 0,5% (за розрахунком = 0,122%);
- розбіжність по ККД за прямим і зворотнім балансами DКD1 і DКD2 повинна дорівнювати
± 0,5% (за розрахунком DКD1=0,029 %, DКD2=0,0365);
- відхилення фактичної температури відхідних газів від повинне
дорівнювати ± 10оС (за розрахунком = 1,4оС).
3.3 Аеродинамічний розрахунок котла
Розрахунок аеродинаміки котельних установок розраховується за допомогою «Аеродинамічний розрахунок котлів (нормативний метод)».
Перед проведенням розрахунку складається ескіз руху повітря й димових газів до й після котла, а також тепловий розрахунок котла з визначенням аеродинамічних опорів кожної поверхні нагрівання.
У ДП проводяться одночасно тепловий й аеродинамічний розрахунки. Результати цих розрахунків переносяться з теплових аеродинамічних розрахунків. Повітря забирається котельними вентиляторами з верхньої частини машинного відділення і подається у міжобшивковий простір котла, а потім у топковий пристрій котлу. Димові гази, які утворилися при горінні, видаляються тим же вентилятором. При цьому димові гази проходять ПУ пучок труб і економайзер, а потім через газохід видаляються в атмосферу.
Тому повний аеродинамічний опір повітря-газового тракту котлу буде дорівнювати [17]:
ΔhК = 1,20 · (Δhвв + ΔhТОП + Δh4рядПУ + ∆hПУ + ΔhЕК),
де 1,20 - коефіцієнт, який враховує збільшення опору котлу через забруднення в процесі експлуатації;
Δhвв = 100 Па - опір повітроводів;
ΔhТОП = 1500 Па - опір топкового пристрою;
Δh1,2,3,4 ряд пу - опір чотирьох рядів ПУ поверхні;
ΔhПУ - опір ПУ пучка;
ΔhЕК - опір економайзера.
У процесі спільного теплового й аеродинамічного розрахунків кожної поверхні нагріву визначився опір, величина якого приведена в печатці результатів розрахунку на сторінках _____.