
- •Лекція 1. Основи побудови комп’ютерних мереж.
- •1.1. Основні поняття
- •Рівень якості мережевого сервісу
- •Узагальнена структура комп’ютерної мережі
- •Технологія клієнт-сервер
- •Еволюція комп’ютерних мереж
- •Мережі із складною нерегулярною топологією
- •1.2. Об'єднані комп'ютерні мережі
- •1.3. Системна мережева архітектура Процеси
- •Еталонна модель взаємодії відкритих систем
- •Системна мережева архітектура sna
- •Системна мережева архітектура dna
- •Системна архітектура мережі ретрансляції кадрів
- •Системна архітектура мережі атм
- •Лекція 2. Локальні комп’ютерні мережі.
- •2.1. Фізичне середовище передачі дискретних сигналів Коаксіальний кабель
- •Вита пара
- •Оптоволоконний кабель
- •2.2. Синхронізація процесу передачі даних. Синхронізація процесу передачі даних
- •2.3. Захист від помилок.
- •2.4. Базові мережеві топології. Зіркоподібні мережі
- •Мережі з шинною топологією
- •Кільцеві мережі
- •Деревоподібна топологія мережі
- •2.5. Логічна організація мережі
- •2.6. Доступ абонентських систем до загального середовища передачі
- •Метод випадкового доступу
- •Метод синхронного поділу часу
- •Метод маркерного доступу
- •Метод вставки регістра
- •2.7. Керування логічним каналом локальних мереж
- •Особливості еталонної моделі локальної мережі.
- •Лекція 3. Мережа Ethernet.
- •3.1. Мережа Ethernet
- •Структура кадру стандарту ieee-802.3
- •Фізичний рівень мережі Ethernet
- •Структура сегмента мережі Ethernet 10base5
- •Структура сегмента мережі Ethernet 10base2
- •3.2. Мережа Ethernet 10base-т
- •Комутатори мережі Ethernet 10base-т
- •Мережа Fast Ethernet
- •Мережа Ethernet із швидкістю передачі 10 Гбіт/с
- •3.3. Мережа з маркерним методом доступу (стандарт ieee‑802.4)
- •Організація логічного кільця
- •Структура кадру мережі стандарту ieee-802.4
- •Генерація маркера
- •Формування логічного кільця
- •Встановлення нового наступника
- •Лекція 4. Кільцеві мережі Token Ring і fddi.
- •4.1. Мережа Token Ring. Організація мережі
- •Структура кадрів
- •Передача даних
- •Загальне керування мережею
- •Структура мережі
- •4.2. Мережа fddi Організація мережі
- •Керування мережею
- •Структура кадрів
- •Фізичний рівень протоколу
- •5.1. Безпровідне середовище передачі інформації
- •Електромагнітний спектр частот
- •Наземний зв’язок з використанням надвисоких частот
- •Супутниковий зв’язок
- •Широкомовні безпровідні радіоканали
- •Зв’язок в інфрачервоному діапазоні
- •Ущільнення каналів при безпровідній передачі інформації
- •5.2. Архітектура і компоненти бездротової мережі. Стандарт ieee 802.11
- •Бездротові мережі без інфраструктури
- •Розширення протоколу ieee 802.11g
- •Бездротова мережа з інфраструктурою
- •5.3. Рівень керування доступом до середовища
- •Функція розподіленої координації dcf з використанням csma/ca
- •Функція розподіленої координації dcf з використанням алгоритму rts/cts
- •Функція централізованої координації pcf
- •Лекція 6. Канали передачі даних глобальних мереж
- •6.1. Структура каналів
- •Типи каналів
- •6.2. Структура кадрів даних
- •Структура кадру протоколу ddcmp
- •Лекція 7. Комунікаційна система глобальних мереж.
- •7.1. Мережа передачі даних
- •Способи комутації
- •Процедура передачі даних.
- •Вузол комутації повідомлень.
- •7.2. Протоколи мереж комутації пакетів
- •Загальний формат пакету.
- •7.3. Обмін даними
- •Лекція 8. Маршрутизація в мережах передачі даних.
- •8.1. Способи маршрутизації
- •Проста маршрутизація
- •Табличні методи маршрутизації
- •Динамічна маршрутизація
- •8.2. Алгоритми вибору найкоротшого шляху
- •Алгоритм Дейкстри
- •Алгоритм Форда-Фалкерсона
- •8.3. Протоколи маршрутизації.
- •Лекція 9.Керування мережевим трафіком.
- •9.1. Рівні керування трафіком
- •9.2. Керування трафіком на рівні каналів каналів передачі даних
- •9.3. Керування трафіком на мережевому рівні.
- •9.4. Регулювання інтенсивності вхідного трафіка
- •Лекція 10. Стек протоколів tcp/ip – основа мережі Інтернет.
- •10.1. Порівняння еталонних моделей osi і tcp/ip
- •10.2. Мережевий рівень в Інтернет
- •Система ip-адресації
- •Система доменних імен
- •10.3. Транспортна служба
- •Типи мережевих з'єднань і класи транспортних протоколів
- •Логічна модель транспортного рівня
- •10.4. Транспортні протоколи Інтернету
- •Лекція 11. Мережа атм.
- •11.1. Основні принципи технології атм
- •11.2. Віртуальні канали і віртуальні шляхи
- •11.3. Установлення з’єднань в мережі атм
- •11.4. Системна архітектура мережі атм
- •Протоколи рівня адаптації атм
- •Структура рівня адаптації атм
- •11.5. Маршрутизація в мережах атм
- •11.6. Протокол pnni
- •Обмін маршрутною інформацією
- •Адресна доступність
- •Засоби сигналізації протоколу pnni
- •Лекція 12. Мережева технологія mpls.
- •12.1. Основні можливості мpls
- •Структура міток мpls
- •Місце мpls серед інших технологій
- •12.2. Процес функціонування мpls
- •Відношення між ре і р - маршрутизаторами
- •12.3. Переваги mpls
- •12.4. Підтримка QoS
- •12.5. Створення vpn з'єднань за допомогою mpls
- •Лекція 13. Мережеві операційні системи.
- •13.1. Основи організації операційних систем
- •13.2. Структура сучасних операційних систем
- •Керування процесами
- •Файлові системи
- •13.3. Операційна система NetWare Служба каталогів
- •Дерево каталогів
- •Контроль за правом доступу до об’єкта й атрибута.
- •Nds і файлова система
- •13.3. Операційна система unix Структура операційної системи unix
- •Процеси
- •Файлова система unix
- •13.5. Операційна система Windows nt Структура операційної системи Windows nt
- •Системний рівень
- •Доменний підхід
- •Лекція 14. Основи безпеки комп’ютерних мереж.
- •14.1. Проблеми безпеки мереж
- •14.2. Категорії безпеки
- •14.3. Злом інформації
- •Доступ до терміналу
- •Підбір пароля
- •Одержання пароля на основі помилок у реалізації системи
- •Прослуховування трафіку
- •14.4. Захист від атак Мережеві компоненти, що атакують
- •Підслуховування
- •Атаки на транспортному рівні
- •Активні атаки на рівні tcp
- •Системи виявлення атак
- •14.5. Системи захисту
- •14.6. Криптографічні засоби захисту
- •Електронний цифровий підпис
- •Традиційна криптографія
- •Одноразові блокноти
- •Алгоритми із секретним ключем
- •Стандарт шифрування даних (des)
- •Алгоритми з відкритим ключем
- •Апаратні засоби захисту
- •14.8. Міжмережевий екран
- •Типи міжмережевих екранів
- •Архітектура брандмауера
- •Брандмауер із двоспрямованим хостом
- •Хост-бастіон
- •Брандмауер із екрануючою підмережею
- •Лекція 15. Адміністрування комп’ютерних мереж
- •15.1. Планування мережі
- •Аналіз причин впровадження мережевої технології
- •15.2. Аналіз місця розташування
- •Складання переліку додаткового устаткування
- •Аналіз сумісності використовуваного устаткування
- •Програмне забезпечення в якості консультанта
- •15.3. Складання конфігурації
- •15.4. Основи побудови структурованої кабельної системи
- •Підсистеми структурованої кабельної системи
- •15.5. Стандарти структурованої кабельної системи
- •15.6. Планування структури каталогів серверу
- •Одержання списків конфігурації
- •Розклад установки
- •15.7. Процес навчання
- •15.8. Системний журнал
- •15.9. Керування мережею
- •Аналіз роботи системи
- •Резервне копіювання даних
- •Що дублювати
- •Коли копіювати інформацію
- •Типи резервних копій
- •Ведення системного журналу
- •15.10. Віддалене керування
- •15.11. Оцінка додатків
- •Конспект лекцій з навчальної дисципліни «Комп’ютерні мережі»
Протоколи рівня адаптації атм
У мережах АТМ функції транспортного рівня еталонної моделі OSI виконуються на рівні адаптації. Рівень адаптації АТМ забезпечує взаємодію між рівнем АТМ і більш високими рівнями. При переміщенні інформації вниз у моделі АТМ рівень адаптації розбиває інформацію користувача на блоки даних завдовжки до 48 байтів, які потім використовуються для формування поля корисного навантаження комірки АТМ. На шляху вгору комірки перетворюються в інформацію користувача.
Структура рівня адаптації атм
На рівні адаптації можуть відбуватись різні процеси, які безпосередньо залежать від типу трафіку в мережі. Введення цього рівня дозволяє зробити мережу незалежною від виду трафіку. Інакше кажучи, рівень захищає верхні й нижні рівні від невластивих їм функцій. Так, наприклад, він дозволяє зняти з комутаторів функції фрагментації й складання, передаючи їх на кінцеві станції. Рівень адаптації складається з двох підрівнів: підрівня збіжності (Convergence Sublayer, CS) і підрівня сегментації й складання (Segmentation and Reassembly, SAR).
Дані користувача (наприклад, файл розміром 1 Мбайт) передаються з більш високих рівнів униз до рівня адаптації АТМ, а точніше, до підрівня CS, і розбиваються на кадри (блоки) змінної довжини. Розмір одного кадру не може перевищувати 64 Кбайти. До кадру додаються поля, що описують його тип і розмір. Після цього кадр передається на нижній підрівень (SAR), де він розбивається на блоки даних розміром 44, 47 або 48 байтів, залежно від рівня адаптації. Інакше кажучи, не всі 48 байтів будуть зайняті інформацією користувача — чотири байти можуть використовуватися для службових цілей. Ці блоки потім передаються на рівень АТМ. При надходженні комірок із нижніх рівнів підрівні SAR і CS відновлюють їх у дані користувача.
Різні види трафіка висувають різні вимоги до мережі. Наприклад, при передачі аудіоінформації потрібен постійний потік; відеоінформація критична до часових затримок; передача даних зазвичай носить непостійний характер і допускає деякі затримки тощо. Різні рівні адаптації АТМ призначені саме для надання можливості будь-якому виду трафіку передаватись з тими характеристиками, які йому необхідні. Введено декілька рівнів адаптації: AAL1, AAL3/4, AAL5 (табл. 11.1). Наприклад, для передачі даних використовується AAL5.
Таблиця 11.1. Рівні адаптації АТМ
Характеристика |
AAL1 |
AAL3/4, AAL5 |
Узгодження різних часові параметрів між відправником і одержувачем |
Вимагається |
Не вимагається |
Швидкість передачі |
Постійна |
Змінна |
Режим з'єднання |
З встановленням з'єднання |
З встановленням з'єднання / Без встановлення з'єднання |
Тип трафіку |
Голос, відео |
Дані |
Клас |
Клас А(голос) Клас В(відео) |
Клас С і D (дані) |
Раніше був розроблений AAL2 з метою забезпечення змінної швидкості для синхронного, чутливого до затримок відеотрафіку. Зараз ця функція виконується рівнем адаптації AAL3/4.
Для наочності рівень адаптації АТМ можна уявити у вигляді, поданому на рис. 11.10. Кожний рівень адаптації характеризується двома основними параметрами: швидкістю передачі (постійна або змінна) і режимом з'єднання (з установленням або без установлення віртуального з'єднання).
Рис. 11.10. Узагальнена функціональна схема рівня адаптації АТМ
Постійна швидкість передачі застосовується у прикладних програмах, які вимагають узгодження між відправником та одержувачем і не допускають затримок (наприклад, передача голосу). Змінна швидкості дозволяє адаптуватися до вимог прикладної програми. Для встановлення з'єднання використовуються спеціальні комірки з адресною інформацією. Встановлення з'єднання використовується рівнями AAL3/4 та AAL5 і працює разом із протоколом емуляції локальної мережі.
До передачі комірок через мережу АТМ вони повинні бути підготовлені на відповідному рівні адаптації АТМ. Який саме рівень адаптації АТМ буде застосовуватися, визначається самим пристроєм АТМ, його типом, класом і сервісними вимогами до мережі АТМ. Його основне завдання полягає в адаптації потоків інформації, одержуваних від прикладних програм верхніх рівнів, для рівня АТМ.
Рівень адаптації АТМ використовується пересильною станцією для сегментації й підготовки даних змінної довжини, що одержані з верхніх рівнів, для пакування їх у серію комірок на рівні АТМ і передачі на фізичному рівні. Станція, комірки якої були передані, використовує рівень адаптації АТМ для складання їх у дані користувача. Процедури сегментації й складання служать для захисту від помилок даних, що передаються, у випадку втрати комірок або зміни їх послідовності.
Як зазначалося вище, рівень адаптації розділено на два підрівні: підрівень збіжності (CS) і підрівень сегментації та складання (SAR).
Підрівень збіжності також ділиться на два підрівні: службово-орієнтований підрівень збіжності (Service Specific Convergence Sublayer, SSCS) і загальну частину підрівня збіжності (Common Part Convergence Sublayer, CPCS). Залежно від виконуваних задач, SSCS може і не бути. При формуванні підрівнями SSCS, CPCS і SAR модуля даних протоколу (Protocol Data Unit, PDU) використовується тільки поле корисного навантаження майбутньої комірки. При цьому доступний обсяг поля корисного навантаження, замість декларованого обсягу в 48 байтів, зменшується до 47 байтів, а у разі використання AAL3/4 — до 44 байтів. Тільки AAL5 використовує один біт у заголовку комірки — поле РТ. Завдяки такому способу розміщення службової інформації рівень адаптації АТМ є цілком незалежним від рівня АТМ. Для AAL1 дані користувача сегментуються по 48 байтів, а для AAL3/4 і AAL5, призначених для передачі даних, максимальний розмір сегмента даних користувача може становити 65 535 байтів. У такому разі передача даних через рівень адаптації АТМ може відбуватися у двох режимах: режимі повідомлення і потоковому режимі. AAL3/4 і AAL5 мають чіткий поділ на SSCS і CPCS.
AAL1
AAL1 підтримує сервіс, орієнтований на встановлення з'єднання для трафіку, що передається з постійною швидкістю. До такого типу трафіку відносять аудіо і відеоінформацію (без стискання), які вимагають часової синхронізації між відправником та одержувачем і постійної швидкості передачі. При використанні цього рівня адаптації АТМ втрачені дані або дані з порушеною структурою не коригуються і не повторюються. Передача інформації на цьому рівні починається із заповнення даними(надходять із верхніх рівнів) CS-PDU (Convergence Sublayer - Protocol Data Unit) довжиною 47 байтів. Кожний з таких модулів одержує однобайтний заголовок, що містить поле «Порядковий номер» (Sequence Number, SN) і поле «Захист порядкового номера» (Sequence Number Protection, SNP). Потім блоки передаються на рівень сегментації й складання, формуючи SAR-PDU (Segmentation and Reassembly - Protocol Data Unit) (рис. 11.11).
Рис. 11.11. Заголовок рівня адаптації ALL 1
де: CSI - Індикатор підрівня сходження; SC - Лічильник послідовності;
CRC - Контрольна сума; PAD - Біт парності; SN - Номер; SNP - Захист номера в послідовності.
Слід зазначити, що сегменти даних користувача із заголовками називаються сервісними модулями даних.
Заголовок CS-PDU складається з таких полів:
індикатор підрівня збіжності (Convergence Sublayer Indicator, CSI);
лічильник послідовності (Sequence Counter, SC);
контрольна сума (CRC);
біти парності (PAD).
Поле лічильника послідовності використовується для дотримання послідовності виходу комірок. Поле контрольної суми містить контрольний і коригуючий коди, які дозволяють відстежувати помилки у полі корисного навантаження і виправляти однобітні помилки. Біт парності служить для виявлення помилок у 7-бітному результуючому слові.
Поля лічильника послідовності та індикатора підрівня збіжності стають послідовним номером, а контрольна сума і поле вирівнювання — полем захисту номера у послідовності на підрівні SAR. У мережі АТМ ці поля використовуються для визначення порядку проходження комірок.
AAL3/4
AAL3/4 розроблений для передачі трафіку зі змінною швидкістю. При цьому передача може відбуватись як з установленням з'єднання, так і без нього.
Визначено два режими передачі: режим повідомлення і потоковий режим. У режимі повідомлення один сервісний блок даних проходить через інтерфейс рівня адаптації, розміщуючись в одному блоці даних. Цей режим забезпечує транспортування сервісних блоків змінної довжини. У режимі потоку сервісний блок даних проходить в одному або декількох інтерфейсних блоках.
Обидва режими передачі надають вибір між гарантованою й негарантованою доставкою даних. Перший режим здебільшого орієнтований на з'єднання типу точка-точка. Він забезпечує повторну передачу сервісних блоків і контроль за потоком. У негарантованому режимі корекція помилок не виконується.
Підрівень збіжності AAL3/4 одержує дані користувача змінної довжини, розмір яких не повинен перевищувати 65535 байтів. Для формування CS-PDU (рис. 11.12) до них додається заголовок, що складається з таких полів: індикатор загальної частини (Common Part Indicator, CPI), початкова мітка (Beginning Tag, Btag) та розмір виділеного буфера (Buffer Allocation Size, BAsize). Закінчення складається з поля вирівнювання (Alignment, AL), поля кінцевої мітки (End Tag, Etag) і індикатора довжини (Length Indicator, LI). Ще має бути Поле заповнення (PAD).
Рис. 11.12. Формати протокольних блоків CS й SAR рівня адаптації ALL3/4
Поле індикатора загальної частини (CPI) використовується для інтерпретації наступних полів у заголовку й закінченні. Поле початкової мітки (Btag) забезпечує зв'язок заголовку протокольного блока з його закінченням. У поля початкової й кінцевої мітки записуються однакові числа — свої для кожного блока, що формується. Поле розміру виділеного буфера (Basize) бере участь в інформуванні абонента щодо розміру буферної пам'яті, необхідної для розміщення даних. Поле вирівнювання (AL) необхідне для вирівнювання закінчення 32-бітової межі, заповнюється нулями. Поле заповнення (PAD) розміщується між кінцем корисного навантаження й закінченням. Його необхідність зумовлена тим, що дані можуть передаватись блоками змінної довжини. Довжина поля може змінюватись від нуля до трьох байтів. Поле заповнюється нулями.
Підрівень сегментації й складання одержує CS-PDU і готує його для передачі у комірках, сегментуючи на 44-байтні одиниці даних. На цьому підрівні створюється SAR-PDU із заголовком і закінченням, які додаються до кожної одиниці даних. Заголовок і закінчення використовуються для керування проходженням комірок і для підготовки комірок, що використовуватимуться підчас зв'язку без встановлення з'єднання.
Заголовок SAR-PDU складається з таких полів:
тип сегмента (Segment Type, ST);
порядковий номер (Sequence Number, SN);
ідентифікатор мультиплексування (Multiplexing Identifier, MID).
Поле типу сегмента використовується для зазначення комірки, яка починає, продовжує або закінчує повідомлення (табл. 11.2).
Таблиця 11.2. Типи сегментів
Тип сегмента |
Значення поля ST |
Призначення |
ВОМ (Beginning of Message) |
10 |
Початок повідомлення |
СОМ (Continuation of Message) |
00 |
Продовження повідомлення |
EOM (End of Message) |
01 |
Кінець повідомлення |
SSM (Single Segment Message) |
11 |
Односегментне повідомлення |
Рис. 11.13. Формат протокольного блоку CS PDU
Закінчення складається з наступних полів:
вирівнювання (PAD);
індикація «користувач - користувачу» (User-to-User, UU);
індикатор загальної частини (Common Part Indicator, CPI);
індикатор довжини (Length Indicator, LI);
контрольна сума (CRC).
Поле вирівнювання (PAD) використовується у тому випадку, коли обсяг інформації користувача не кратний 48 байтам. Поле індикації «користувач – користувачу» (UU) призначене для спеціального режиму прозорої передачі інформації користувача; (останнім часом не використовується, тому ми режим не розглядаємо). Індикатор загальної частини (CPI) використовується для вирівнювання закінчення, а у полі індикатора довжини (LI) зазначено довжину поля корисного навантаження. Чотирибайтне поле контрольної суми (CRC) обчислюється для всього початкового кадру даних і дозволяє одержувачу визначати бітові помилки й комірки, які прийшли позачергово.
Формування інформації на підрівнях AAL5 значно простіше за AAL3/4. Наприклад, немає потреби у процедурах, призначених для мультиплексування комірок; усі комірки на AAL5 передаються у вигляді послідовного потоку. Після формування блок CS-PDU розбивається на одиниці даних розміром 48 байтів, що розміщуються потім у полі корисного навантаження комірок АТМ.