
- •Лекція 1. Основи побудови комп’ютерних мереж.
- •1.1. Основні поняття
- •Рівень якості мережевого сервісу
- •Узагальнена структура комп’ютерної мережі
- •Технологія клієнт-сервер
- •Еволюція комп’ютерних мереж
- •Мережі із складною нерегулярною топологією
- •1.2. Об'єднані комп'ютерні мережі
- •1.3. Системна мережева архітектура Процеси
- •Еталонна модель взаємодії відкритих систем
- •Системна мережева архітектура sna
- •Системна мережева архітектура dna
- •Системна архітектура мережі ретрансляції кадрів
- •Системна архітектура мережі атм
- •Лекція 2. Локальні комп’ютерні мережі.
- •2.1. Фізичне середовище передачі дискретних сигналів Коаксіальний кабель
- •Вита пара
- •Оптоволоконний кабель
- •2.2. Синхронізація процесу передачі даних. Синхронізація процесу передачі даних
- •2.3. Захист від помилок.
- •2.4. Базові мережеві топології. Зіркоподібні мережі
- •Мережі з шинною топологією
- •Кільцеві мережі
- •Деревоподібна топологія мережі
- •2.5. Логічна організація мережі
- •2.6. Доступ абонентських систем до загального середовища передачі
- •Метод випадкового доступу
- •Метод синхронного поділу часу
- •Метод маркерного доступу
- •Метод вставки регістра
- •2.7. Керування логічним каналом локальних мереж
- •Особливості еталонної моделі локальної мережі.
- •Лекція 3. Мережа Ethernet.
- •3.1. Мережа Ethernet
- •Структура кадру стандарту ieee-802.3
- •Фізичний рівень мережі Ethernet
- •Структура сегмента мережі Ethernet 10base5
- •Структура сегмента мережі Ethernet 10base2
- •3.2. Мережа Ethernet 10base-т
- •Комутатори мережі Ethernet 10base-т
- •Мережа Fast Ethernet
- •Мережа Ethernet із швидкістю передачі 10 Гбіт/с
- •3.3. Мережа з маркерним методом доступу (стандарт ieee‑802.4)
- •Організація логічного кільця
- •Структура кадру мережі стандарту ieee-802.4
- •Генерація маркера
- •Формування логічного кільця
- •Встановлення нового наступника
- •Лекція 4. Кільцеві мережі Token Ring і fddi.
- •4.1. Мережа Token Ring. Організація мережі
- •Структура кадрів
- •Передача даних
- •Загальне керування мережею
- •Структура мережі
- •4.2. Мережа fddi Організація мережі
- •Керування мережею
- •Структура кадрів
- •Фізичний рівень протоколу
- •5.1. Безпровідне середовище передачі інформації
- •Електромагнітний спектр частот
- •Наземний зв’язок з використанням надвисоких частот
- •Супутниковий зв’язок
- •Широкомовні безпровідні радіоканали
- •Зв’язок в інфрачервоному діапазоні
- •Ущільнення каналів при безпровідній передачі інформації
- •5.2. Архітектура і компоненти бездротової мережі. Стандарт ieee 802.11
- •Бездротові мережі без інфраструктури
- •Розширення протоколу ieee 802.11g
- •Бездротова мережа з інфраструктурою
- •5.3. Рівень керування доступом до середовища
- •Функція розподіленої координації dcf з використанням csma/ca
- •Функція розподіленої координації dcf з використанням алгоритму rts/cts
- •Функція централізованої координації pcf
- •Лекція 6. Канали передачі даних глобальних мереж
- •6.1. Структура каналів
- •Типи каналів
- •6.2. Структура кадрів даних
- •Структура кадру протоколу ddcmp
- •Лекція 7. Комунікаційна система глобальних мереж.
- •7.1. Мережа передачі даних
- •Способи комутації
- •Процедура передачі даних.
- •Вузол комутації повідомлень.
- •7.2. Протоколи мереж комутації пакетів
- •Загальний формат пакету.
- •7.3. Обмін даними
- •Лекція 8. Маршрутизація в мережах передачі даних.
- •8.1. Способи маршрутизації
- •Проста маршрутизація
- •Табличні методи маршрутизації
- •Динамічна маршрутизація
- •8.2. Алгоритми вибору найкоротшого шляху
- •Алгоритм Дейкстри
- •Алгоритм Форда-Фалкерсона
- •8.3. Протоколи маршрутизації.
- •Лекція 9.Керування мережевим трафіком.
- •9.1. Рівні керування трафіком
- •9.2. Керування трафіком на рівні каналів каналів передачі даних
- •9.3. Керування трафіком на мережевому рівні.
- •9.4. Регулювання інтенсивності вхідного трафіка
- •Лекція 10. Стек протоколів tcp/ip – основа мережі Інтернет.
- •10.1. Порівняння еталонних моделей osi і tcp/ip
- •10.2. Мережевий рівень в Інтернет
- •Система ip-адресації
- •Система доменних імен
- •10.3. Транспортна служба
- •Типи мережевих з'єднань і класи транспортних протоколів
- •Логічна модель транспортного рівня
- •10.4. Транспортні протоколи Інтернету
- •Лекція 11. Мережа атм.
- •11.1. Основні принципи технології атм
- •11.2. Віртуальні канали і віртуальні шляхи
- •11.3. Установлення з’єднань в мережі атм
- •11.4. Системна архітектура мережі атм
- •Протоколи рівня адаптації атм
- •Структура рівня адаптації атм
- •11.5. Маршрутизація в мережах атм
- •11.6. Протокол pnni
- •Обмін маршрутною інформацією
- •Адресна доступність
- •Засоби сигналізації протоколу pnni
- •Лекція 12. Мережева технологія mpls.
- •12.1. Основні можливості мpls
- •Структура міток мpls
- •Місце мpls серед інших технологій
- •12.2. Процес функціонування мpls
- •Відношення між ре і р - маршрутизаторами
- •12.3. Переваги mpls
- •12.4. Підтримка QoS
- •12.5. Створення vpn з'єднань за допомогою mpls
- •Лекція 13. Мережеві операційні системи.
- •13.1. Основи організації операційних систем
- •13.2. Структура сучасних операційних систем
- •Керування процесами
- •Файлові системи
- •13.3. Операційна система NetWare Служба каталогів
- •Дерево каталогів
- •Контроль за правом доступу до об’єкта й атрибута.
- •Nds і файлова система
- •13.3. Операційна система unix Структура операційної системи unix
- •Процеси
- •Файлова система unix
- •13.5. Операційна система Windows nt Структура операційної системи Windows nt
- •Системний рівень
- •Доменний підхід
- •Лекція 14. Основи безпеки комп’ютерних мереж.
- •14.1. Проблеми безпеки мереж
- •14.2. Категорії безпеки
- •14.3. Злом інформації
- •Доступ до терміналу
- •Підбір пароля
- •Одержання пароля на основі помилок у реалізації системи
- •Прослуховування трафіку
- •14.4. Захист від атак Мережеві компоненти, що атакують
- •Підслуховування
- •Атаки на транспортному рівні
- •Активні атаки на рівні tcp
- •Системи виявлення атак
- •14.5. Системи захисту
- •14.6. Криптографічні засоби захисту
- •Електронний цифровий підпис
- •Традиційна криптографія
- •Одноразові блокноти
- •Алгоритми із секретним ключем
- •Стандарт шифрування даних (des)
- •Алгоритми з відкритим ключем
- •Апаратні засоби захисту
- •14.8. Міжмережевий екран
- •Типи міжмережевих екранів
- •Архітектура брандмауера
- •Брандмауер із двоспрямованим хостом
- •Хост-бастіон
- •Брандмауер із екрануючою підмережею
- •Лекція 15. Адміністрування комп’ютерних мереж
- •15.1. Планування мережі
- •Аналіз причин впровадження мережевої технології
- •15.2. Аналіз місця розташування
- •Складання переліку додаткового устаткування
- •Аналіз сумісності використовуваного устаткування
- •Програмне забезпечення в якості консультанта
- •15.3. Складання конфігурації
- •15.4. Основи побудови структурованої кабельної системи
- •Підсистеми структурованої кабельної системи
- •15.5. Стандарти структурованої кабельної системи
- •15.6. Планування структури каталогів серверу
- •Одержання списків конфігурації
- •Розклад установки
- •15.7. Процес навчання
- •15.8. Системний журнал
- •15.9. Керування мережею
- •Аналіз роботи системи
- •Резервне копіювання даних
- •Що дублювати
- •Коли копіювати інформацію
- •Типи резервних копій
- •Ведення системного журналу
- •15.10. Віддалене керування
- •15.11. Оцінка додатків
- •Конспект лекцій з навчальної дисципліни «Комп’ютерні мережі»
Лекція 6. Канали передачі даних глобальних мереж
6.1. Структура каналів
Канал передачі даних (КПД) (рис. 6.1) — канал зв’язку, оснащений спеціальною апаратурою для передачі дискретних сигналів. До складу апаратури передачі даних (АПД) входять: автоматичні викличні пристрої, пристрої захисту від помилок і пристрої перетворення сигналів. В якості кінцевого устаткування даних (КУД) виступають сервери, абонентські системи (АС) та вузли комутації (ВК).
Рис. 6.1. Структура каналу передачі даних, де:
КУД – кінцеве устаткування даних; АПД – апаратура передачі даних
Автоматичні викличні пристрої потрібні в основному для встановлення з’єднання між серверами і абонентськими системами у разі використання телефонних каналів зв’язку, що комутуються. Насправді автономний викличний пристрій імітує роботу телефонного номеронабирача. Пристрої захисту від помилок застосовуються для виявлення помилок при передачі даних, а пристрої перетворення сигналів – для перетворення їх до вигляду, зручного для передачі каналами зв’язку.
Типи каналів
Однією з основних функцій апаратури передачі даних є перетворення сигналів до вигляду, зручного для передачі каналами зв’язку. У разі передачі даних телеграфними каналами зв’язку використовуються телеграфні пристрої перетворення сигналів, в яких однополярні сигнали постійного струму з амплітудою 12-15 В перетворюються в біполярні сигнали постійного струму з амплітудою 60 В.
Для передачі даних фізичними лініями зв’язку на відстані 10-15 км використовуються пристрої перетворення сигналів сполучних ліній, найпоширеніші з яких — пристрої перетворення сигналів низького рівня, в яких дискретні сигнали перетворюються в сигнали постійного струму низького рівня напруги (не вище 0,5 В), завдяки чому зменшується взаємний вплив сигналів.
Залежно від швидкості передачі розрізняють канали: низькошвидкісні (від 50 до 200 біт/с), середньошвидкісні (9600 біт/с), високошвидкісні (понад 19200 біт/с).
До низькошвидкісних належать телеграфні канали, інформація ними передається у вигляді імпульсів постійного струму. Низька швидкість передачі інформації та можливі амплітудні спотворення імпульсів обмежують використання телеграфних каналів у комп’ютерних мережах, де більш широкого застосування набули телефонні канали. Стандартні телефонні канали є середньошвидкісними каналами і орієнтовані на передачу аналогових сигналів з відносно вузьким частотним спектром (100 Гц – 10 кГц).
За можливістю зміни напрямку передачі інформації розрізняють канали: симплексні, що забезпечують передачу інформації тільки в одному напрямку; напівдуплексні, що дають можливість передавати почергово інформацію у двох напрямках; дуплексні, що передають інформацію одночасно в обох напрямках. Залежно від способу передачі даних розрізняють канали зв’язку з послідовною і паралельною передачею сигналів. У разі послідовної передачі розряди кожного символу передаються послідовно по одним і тим самим лініям зв’язку. При паралельній передачі всі розряди кожного символу передаються одночасно по окремим лініям зв’язку.
Часто фізичне з’єднання між передавачем і приймачем утворюється послідовним з’єднанням кількох каналів зв’язку в єдиний складений канал зв’язку. Така ситуація виникає під час передачі інформації на значні відстані з використанням існуючої телефонної мережі. Залежно від режиму використання складеного каналу зв’язку розрізняють некомутовані (орендовані) і комутовані канали. Некомутованим називається складений канал, який створюється й існує протягом певного інтервалу часу незалежно від того, передається інформація чи ні. На відміну від некомутованого, комутований канал створюється тільки на час передачі повідомлень, а поза цим — окремі канали зв’язку, з яких він складається, можуть використовуватися за іншим призначенням. У зв'язку із цим, вартість передачі інформації комутованими каналами є нижчою, проте вони мають певні недоліки: імовірність появи помилок під час передачі даних комутованими каналами на один-два порядки вища, ніж у разі передачі даних по некомутованих каналах; час комутації ліній зв’язку комутованих фізичних каналів у деяких випадках може перевищувати сеанс передачі інформації. Це, звичайно, обмежує можливість використання комутованих каналів у системах реального часу.
При використанні складеного каналу передачі даних його сегменти (ланки) об’єднуються між собою за допомогою проміжних вузлів комутації. При цьому процеси взаємодії ланки передачі даних з пристроями, що підключаються до неї, мають багато спільного і розглядаються відносно неї як кінцеве устаткування даних. Це узагальнене поняття необхідне для формалізації процесу передачі даних. Загалом до кінцевого устаткування даних належать: абонентські системи, сервери, підключені до каналів передачі даних, та проміжні вузли комутації.
Залежно від способу з’єднання розрізняють двокрапкове («точка-точка») і багатокрапкове підключення кінцевого устаткування даних до каналу передачі. На рис. 6.2 показано двокрапкове підключення пристроїв кінцевого устаткування даних, якими тут є сервер і абонентська система.
Рис. 6.2. Двокрапкове підключення пристроїв кінцевого устаткування даних, де:
АС – абонентська система; С – сервер
Якщо до одного каналу під’єднується більше двох пристроїв кінцевого устаткування даних, такий спосіб підключення називається багатокрапковим (рис. 6.3).
Рис. 6.3. Багатокрапкове підключення пристроїв кінцевого устаткування даних, де:
АС – абонентська система; С – сервер
У даному разі кілька пристроїв кінцевого устаткування з’єднуються з швидкодіючим пристроєм кінцевого устаткування даних за допомогою загального каналу передачі даних. Це дає можливість ефективніше використовувати канали передачі. Ефективне функціонування каналів значною мірою залежить від процесів синхронізації, керування передачею даних і узгодження (стикування) апаратури каналу передачі даних з кінцевим устаткуванням даних.