Тема 1. Значення , сутність та пріоритетні напрями управління якістю в Україні План
Проблема якості продукції на сучасному етапі.
Зачення та сутність якістю.
Фактори , що забезпечують якість.
Пріоритетні напрями управління якістю в Україні.
Література 1, 2, 4, 11, 9, 16-18, 23,30.
Проблема якості продукції на сучасному етапі.
.Якість – комплексне поняття, що характеризу ефективність всіх сторін діяльності: розробка стратегії, організації виробництва, маркетинг і ін. Роль і значення якості постійно зростає під вливом розвитку технологій виробництва та потреб людини. Поліпшення якості продукції є одним з головних завдань розвитку економіки країни. У ринковій економіці проблема якості є важливим фактором підвищення рівня життя, економічної, соціальної і екологічної безпеки.
Якість сукупність характеристик об’єкта (індивідуально описуваний і розглядуваний процес, послуга, продукція, організація, система чи певна комбінація з них), щодо її здатності задовольняти встановлені та передбачені потреби
Якість продукції пов’язана з усіма сторонами діяльності суспільства. Проблема якості є найважливішим фактором підвищення рівня життя, екологічної безпеки, соціальної безпеки, економічної безпеки
Якість, як і її поняття, пройшли багатовіковий шлях розвитку.
Таблиця 1
Історична еволюція поняття якості
Автор формулювання |
Формулювання визначення якості |
Арістотель (ІІІ ст. до н.е.) |
Відмінність між предметами.- Диференціація за ознакою «гарний – поганий» |
Гегель (ХІХ ст. до н.е.) |
Якість є, в першу чергу, тотожна з буттям визначеність,так що дещо перестає бути тим, що воно є, коло воно втрачає свою якість. |
Китайська версія |
Ієрогліф, який визначає якість, складається з двох елементів – «рівновага» і «гроші» (якість=рівновага+гроші), отже, якість тотжна поняттю «висококласний», «дорогий». |
Шухарт (1931 р.) |
Якість має два аспекти: об’єктивні фізичні характеристики; суб’єктивна сторона: наскільки річ «хороша» |
Ісікава К. (1950р.) |
Якість –властивість, що реально задовольняє споживачів |
Джуран Дж.М. (1979 р.) |
Придатність для використання (відповідальність призначенню). Якість є ступінь задоволення споживача (для реалізації якості виробник повинен з’ясувати вимоги споживача і зробити свою продукцію такою, щоб вона задовольняла цим вимогам) |
ГОСТ 15467-79 |
Якість продукції-сукупність властивостей продукції, що зумовлюють її придатність задовольняти певні потреби відповідно до її призначення. |
Міжнародний стандарт ІСО 8402-86
Міжнародні стандарти ІСО серіїї 9000.
|
Якість – сукупність властивостей і характеристик продукції або послуги, що надають їх спроможність задоволняти зумовлені або передбачувані потреби
Якість –це сукупність характеристик об’єкта (індивідуально описуваний і розглядуваний процес, послуга, продукція, організація, система чи певна комбінація з них), щодо її здатності задовольняти встановлені та передбачені потреби.
|
Категорія якості відображає важливу сторону об'єктивної дійсності об'єкта - визначеність. Одночасно з цим філософи всіх часів і народів розуміли, що саме якість є основою для удосконалювання якості продукції, а також розвитку матеріальної культури. Якість - сукупність характеристик продукції, які визначають її здатність задовольнити встановлені і передбачувані потреби. В деяких довідкових джерелах “якість” визначається як “зручність використання” або “відповідність призначенню”, або “задоволення потреб споживача”, або “відповідність вимогам”. Все це відображає тільки деякі сторони якості, визначеної вище.
Однак у наш час виявилося, що для практичної діяльності одних філософських сентенцій явно недостатньо і для ефективної спільної діяльності людей термінологію, пов'язану із визначенням якості, необхідно стандартизувати. Використання терміна "якість" з філософської сентенції перейшло в лексикон суто прикладної діяльності - виробництва, але при цьому зберігається філософський зміст - якість є основою для подальшого удосконалювання продукції
У визначенні "якість" містяться два терміни, що вимагають пояснення. Це терміни "потреба" і "об'єкт".
Потреби виникають із незадоволеності вимог будь-якого споживача (в тому числі - суспільства), необхідних для його нормальної життєдіяльності, і спрямовані на усунення цієї незадоволеності. Ринок орієнтований не просто на задоволення потреб споживачів, а на задоволення платоспроможного попиту, що випливає з його потреб. У визначенні якості поняття потреб є вихідним. Їхні характеристики повинні відповідати характеристикам якості об'єкта і бути не гірше характеристик, визначених стандартами. Об'єкт - те, що може бути індивідуально описане і розглянуте.
До об’єктів, якість яких можна оцінити належать:
продукція;
процедури;
виробничі системи;
послуги;
управлінська діяльність;
технологічні процеси;
кваліфікація персоналу;
методи;
операції;
організаційні структур.
Існує взаємозв'язок якості продукції з прибутком, отриманим від її реалізації. Але прибуток не є метою виробничої діяльності, а є наслідком задоволення потреб споживача. При організаціїї підприємства підприємець в першу чергу визначає для себе - які потреби своїх майбутніх споживачів буде задовольняти його продукція. Якщо розглядати підприємницьку діяльність у цьому ключі, то прибуток є премією за те, наскільки точно підприємець зміг вгадати бажання споживачів його продукції найдешевшим для підприємця способом. І наскількі точніше він вгадає ці потреби і повніше продукція підприємця задовольнить ці потреби, то й вище буде прибуток. У цьому випадку прибуток є наслідком усієї діяльності підприємця.
Оцінити, наскільки продукт виділяється на ринку з урахуванням сучасного розуміння якості, можна по ступені задоволеності споживача. Ступінь задоволеності споживача залежить від того, як він (свідомо чи несвідомо) сприймає і оцінює:
показники рівня якості (надійність, ремонтопридатність, безпеку в експлуатації і споживанні, і т.і);
відповідність продукту його функціональному призначенню;
відповідність ціни якості та рівню експлуатаційних витрат;
характер і наявність засобів інформації про продукт (привабливість упакування, наявність інформаційних етикеток, вірогідність реклами і т.п.);
якість післяпродажного обслуговування (швидкість і чіткість обслуговування, допомога покупцю, наявність і умови гарантійних зобов'язань, навчання правилам експлуатації і споживання і т.д.);
можливість вибору продукту.
Звідси модель поводження споживачів на ринку при виборі виробу чи послуги визначається можливістю для покупця придбати коштовний і корисний продукт за оплачену ціну і з урахуванням майбутніх витрат споживання. Ця модель може бути описана наступною формулою оцінки якості:
,
де V – цінність і корисність продукту;
М – сукупні витрати (ціна, що заплатив споживач, майбутні витрати експлуатації і споживання).
Японська концепція оцінки і управління якістю передбачає чотири рівні якості (рис..1)
Четвертий рівень.
Відповідність прихованим
потребам
Третій рівень.
Відповідність фактичним
вимогам ринку
Другий рівень.
Відповідність використанню
Перший рівень.
Відповідність стандарту
1950-ті рр. 1960-ті рр. 1970-ті рр. 1980–2000-ті рр.
Рис. 1. Динаміка рівнів якості
Перший рівень полягає у відповідності властивостей нового товару вимогам стандартів.
Другий рівень пов'язаний з умовами використання. Продукція повинна не тільки відповідати вимогам стандарту, але і задовольняти експлуатаційні вимоги. Тільки з врахуванням взаємозв'язку цих двох складових якості товар може користатися попитом.
Третій рівень передбачає відповідність продукції фактичним вимогам ринку. Цей рівень обумовлює високу якість продукції при досить низькій ціні. Головною умовою такої єдності є бездефектне виробництво.
Четвертий рівень якості – це відповідність нової продукції схованим, вимогам споживача, які зовні відразу не виявляються. Конкурентноздатними стають саме ті нові товари, при покупці яких споживач може тільки догадуватися про цей рівень відповідності.
Рівень якості при експлуатації чи споживанні товару є результатом співвідношення двох показників – технічного рівня і якості виготовлення продукції. Для покупця якість при споживанні продукції ототожнюється з витратами на придбання і використання товару, енерговитрати, ремонт і профілактичне обслуговування і т.д. Зрозуміло, що витрати споживача значною мірою залежать від ступеня технічної досконалості ідеї товару і якості тиражування цієї ідеї в процесі виготовлення. Отже, рівень якості нового товару закладається на етапі його проектування, забезпечується досконалою технологією на етапі виготовлення, і підтримується в процесі експлуатації (споживання) товару. Таким чином визначення якості на ринку, насиченому товарами, вимагає щораз обліку не тільки змін у технологіях, але й у потребах покупців.
Японці підкреслюють важливість обліку побажань споживача як на етапі конструювання, так і на етапі виготовлення продукції. Цей підхід реалізується за допомогою принципу «системної інтеграції», коли потреби покупця безупинно і системно інтегруються в цикл «конструювання – виробництво». При цьому зусилля усіх фірмових працівників інтегруються в розробку фірмових стандартів якості. Таким чином, процес забезпечення якості інтегрується в загальний процес управління і стає невід'ємною частиною загальної стратегії підприємства і підприємництва. Принципи цієї стратегії втілені у високоякісних і конкурентноздатним за ціною японських товарах.
При розробці нової продукції варто враховувати 3 важливих складових концепції якості.
1. Не всі властивості нового виробу визначають його якість, приймаються до увагу тільки функціонально-корисні властивості. Підвищення якості здійснюється за рахунок поліпшення тих корисних властивостей продукції, котрі безпосередньо впливають на здійснення нею основних функцій.
2. Використання продукції повинне відповідати її призначенню. При неправильному використанні сама високоякісна продукція не дає бажаного ефекту.
Поняття «клас (сорт)», як показник категорії, що визначає властивості чи характеристики товару, відбиває передбачену чи визнану різницю у вимогах до продукції. Основу такої різниці складає функціональна взаємозалежність між вартістю й ефективністю використання товару. Подібна взаємозалежність завжди відносна.
3. Якість не є раз назавжди встановленою, її необхідно постійно співвідносити зі змінами в технології виробництва і вимогами споживачів.
На думку японських економістів споживачі є головною рушійною силою системи забезпечення якості їхньої продукції. Споживача необхідно «ненастирливо» втягувати в розробку і виробництво нової продукції – таке кредо сповідають багато японських підприємців.
Японський підхід до проблем якості містить наступні основні положення:
забезпечення якості – це не чисто технічна функція, що повинна здійснюватися яким-небудь одним підрозділом, а системний процес, що пронизує всю організаційну структуру підприємства (фірми);
новому розумінню якості повинна відповідати нова організаційна структура підприємства, а сама якість повинна бути орієнтована на задоволення вимог споживачів, а не виробника, традиційно зацікавленого в підвищенні ефективності виробництва;
питання якості повинні бути завжди актуальними, на всіх етапах: від розробки і виробництва, маркетингу і послепродажного обслуговування;
загальне підвищення якості досягається тільки зацікавленою участю усіх виконавців і вимагає застосування весь час новітніх технологій, починаючи з автоматичного проектування і до автоматизованого контролю споживчих і інших властивостей продукції.