6. Сутність, призначення та основні елементи грошової системи.

Гр. система – це форма організації елементів гр. обороту, приведених до певної єдності на законодавчій основі. Гр. система базується на основі закону, відповідно її основне призначення полегшення у забезпеченні умов нормального функціонування гр. обороту, сталості гр. одиниці та еластичності гр. маси у відповідності до потреб реальної економіки. Гр. система складається із трьох взаємопов’язаних сфер: готівковий оборот; безготівковий оборот; валютний оборот. Гр. система встановлюється на основі традицій, у кожній країні своя гр. система.

Призначення та особлива місія грош. системи у функціонуванні держави зумовлюють важливу роль істор. чинника, традицій, нац. особливостей, ек. розвитку країни в її формуванні.

При нормативно-правовому підході до грошової системи в її складі можна виділити такі елементи:

– найменування грош. одиниці (часто пов'язується з історією країни);

– масштаб цін (являє собою величину грошової одиниці даної країни);

– види та купюрність грош. знаків (визначає вищий зак. орган, який надає їм статус законного платіжного засобу, тобто покладає на державу відповідальність за їх забезпечення);

– регламентація безготівкових грош. розрахунків (здійснюється по банківських рахунках і не виходить за межі банківської системи);

– регламентація готівкового грош. обороту (держави не обмежуються техн. заходами щодо посилення захисту купюр від підробки чи боротьби з фальшивомонетниками, а вдаються до регламентації і контролю операцій з готівкою);

– регламентація режиму валютного курсу та операцій з валютними цінностями (викор-ся для захисту і забезпечення сталості нац. валюти);

– регламентація режиму банківського процесу (забезпечує регулювання ціни грошей на грош. ринку з метою впливу на їх масу в обороті, а отже – на сталість грошей);

– держ. органи, які здійснюють регулювання грош. обороту та контроль за дотриманням зак-ва

Грош. система забезпечує правову і організаційну базу для розроблення та реалізації грош.-кредитної політики в країні.

7. Еволюція форм грошей. Причини та значення демонетизації золота.

1. Натуральна речова, коли у якості грошей використовуються товари щоденного використання.

2. Товарна форма грошей, коли з початку у якості грошей використовуються товари першої необхідності (сіль), металева форма грошей (які вже могли зберігати вартість), прикраси.

3. Поява монет. Монета – це повноцінні гроші, які виготовляються із дорогоцінного метала і мають певну форму, вагу і надписи. Причиною появи металевої форми грошей як монети є ускладнення та розширення територіальних меж товарного обміну. Цей загальний ринок висуває певні вимоги до грошей, а саме:

- однорідність

- економ. подільність

- здатність тривалий час зберігати вартість

Повноцінні гроші – це ті гроші, в якій номінальна вартість дорівнює реальній вартості, тому що вони уособлюють вартість товару з якого вони виготовлені.

4. Поява паперових грошей. Спочатку паперові гроші з’являються в обігу поряд з монетами і уособлюють вартість тих монет, замінниками яких вони є. В будь-який час гроші є розмінними. Виникають паперові гроші, як представники неповноцінних грошей, в яких номінальна вартість не співпадає з реальною вартістю і вони стають не розмінними на золоті монети. В подальшому паперові гроші імітуються державою для покриття витрат держави і цим паперовим грошам притаманне хронічне знецінення. Данні гроші є зобов’язанням держави. Процес переходу від металевих до паперових грошей отримав назву демонетизації.

Причини демонетизації:

- розширення товарно-грошових відносин, яке відбувається у зростанні обсягів суспільного виробництва.

- обмеження запасів золота у природі

- зростання вимог до скорочення витрат на виготовлення грошей

- необхідність державного втручання в процеси регулювання грошового обігу

5. Поява повністю неповноцінних грошей, які не мають власної субстанціональної вартості. До цих грошей відноситься розмінна монета, казначейські гроші, банкноти, депозитні вклади, електронні гроші і квазігроші.

Паперовим грошам притаманне хронічне знецінення, тому що вони випускаються в обіг без врахування потреб товарного обороту і не створюють каналів для їх виродження.