Індуктивні датчики.
Принцип дії індуктивних датчиків грунтується на зміні індуктивності або взаємоіндуктивності обмотки з сердечником в залежності від величини магнітного опору магнітопроводу датчика, яка визначається зміною вхідної величини (лінійного або кутового переміщення, зусилля). До переваг індуктивних датчиків слідує віднести надійність у роботі, великі значення вихідної потужності сигналу та коефіцієнта передачі, можливість роботи на змінному струмі промислової частоти. Розрізняють індуктивні датчики зі змінною шириною зазору, змінною площиною зазару, соленоїдні, трансформаторні та магнітопружні.
Датчики індуктивності зі змінною шириною зазору використовуються для контроля малих переміщень від частки мікрометра до 3-5 мм; датчики зі зміною площиною зазару – для переміщення від 0,5 до 15 мм. Соленоїдні датчики використовуються для контроля значних переміщень (від 3 до 100 мм). Трансформаторні датчики в залежності від засобу вимірювання взаємоіндуктивності також поділяються на три групи – зі змінною шириною зазору, зміною площиною зазару та соленоїдні. Трансформаторні датчики зі зі змінною шириною зазору використовуються для малих переміщень (до 3 мм), зі зміною площиною зазару – для переміщення до 10 – 12 мм, а соленоїдні – до 20 мм.
При частоті вихідного сигналу, значно меньшої частоти живильного змінного струму, індуктивні датчики вважаються пропорціональними ланками з передаточною функцією
.
Якщо в якості вихідного сигналу розглядати величину напруги (Uвих) на навантаженному опорі Zн , то