14. Основні принципи та напрямки управління оп в галузі.(див. 3 пит.)

15.Загальні питання безпеки праці в галузі Одним із найважливіших завдань в галузі є створення таких умов праці на кожному робочому місці, які б виключали або зменшували дію на працюючих шкідливих та небезпечних виробничих факторів. Згідно ЗУ “Про ОП” та Кодексу законів праці, роботодавець зобов’язаний створити на всіх робочих місцях умови праці згідно основних вимог законодавчих та нормативних актів з ОП. Безпека праці характеризується перш за все умовами праці. Умови праці – це сукупність факторів виробничого середовища та трудового процесу, які впливають на здоров’я та працездатність людини під час її професійної діяльності.В процесі трудової діяльності діють небезпечні та шкідливі фактори.Отже, безпечні умови праці – це умови, при яких вплив шкідливих і небезпечних факторів виключений або їх рівні не перевищують гранично допустимих значень.

16.Класифікація небезпечних та шкідливих виробничих факторів.

Небезпечні та шкідливі фактори у відповідності до міждержавного стандарту ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ Опасные и вредные производственные факторы. Классификация (СТ СЭВ 790-77) поділяються на такі групи:

фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.

До фізичних шкідливих та небезпечних виробничих факторів належать:

-рухомі механізми та машини;

-пересувні частини виробничого устаткування;

-підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони;

-підвищена чи понижена температура устаткування, матеріалів, повітря робочої зони;

-підвищений рівень шуму, вібрацій, інфразвукових коливань, ультразвуку, іонізуючого випромінювання, статичної електрики, ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання:

-підвищені чи понижені барометричний тиск, вологість, іонізація та швидкість руху повітря;

-небезпечне значення напруги в електричних ланцюгах;

-підвищена напруженість електричного чи магнітного полів;

-відсутність чи нестача природного освітлення;

-недостатня освітленість робочої зони та ін.

До хімічних шкідливих та небезпечнихвиробничих факторів належать хімічні речовини, які за характером дії на організм людини поділяються на загальнотоксичні,подразнюючі,

сенсибілізуючі,канцерогенні,мутагенні,такі, що впливають на репродуктивну функцію.До біологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать:

-патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, гриби та ін.) та продукти їх життєдіяльності;

-макроорганізми.

Психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

-фізичні перевантаження (статичні і динамічні);

-нервово-психічні перевантаження (розумові, перенапруження, перенапруження органів чуття, монотонність праці, емоційні перевантаження).

17 Класи умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності. Згідно Гігієнічної класифікації, умови праці поділяються на 4 класи:оптимальні умови праці – це умови, при яких зберігається не тільки здоров’я працівників, але створюються умови для високого рівня працездатності. допустимі умови праці – характеризуються такими рівнями факторів, які не перевищують встановлених нормат

ивів, а можливі зміни функціонального стану організмів відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни. Оптимальні та допустимі умови нормуються по категоріям робіт, які за загальними енерговитратами організму поділяються на:Легкі роботи, які поділяються на 2 категорії: Іа – роботи, що виконують сидячи, вони не вимагають фізичного навантаження, а втрати енергії не перевищують 120 ккал./год.Іб – роботи, що виконуються сидячи, стоячи чи вони пов’язані з ходою; характеризуються не значними фізичними навантаженнями, а втрати енергії знаходяться в межах 121-150 ккал./год.Середньої важкості:ІІ а – роботи, що пов’язані з ходою і переміщенням легких вантажів до 1-го кг., а також переміщення предметів в положення сидячи. Втрати енергії знаходяться в межах 150-200 ккал./год. ІІ б – роботи, які виконуються сидячи, пов’язані з ходою і переміщенням вантажів до 10 кг. Втрати енергії знаходяться в межах 201-250 ккал./год.Важкі фізичні роботи охоплюють всі види фізичних робіт, а втрати енергії становлять більше 250 ккал./год. шкідливі умови праці – характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, які перевищують встановлені нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організми. За ступенем перевищення встановлених нормативів, шкідливі умови праці поділяються на 4 ступені. небезпечні (екстремальні) умови праці – характеризуються такими рівнями, вплив яких на протязі робочої зміни створює високий ризик виникнення важких форм профзахворювань, отруєнь, каліцтв, загрози для життя.

18 Атестація робочих місць Робоче місце – це простір, в якому виконуються виробничі операції, що знаходяться на відстані 1,5-2 м. від підлоги. Всі робочі місця, які характеризуються тою чи іншою небезпекою незалежно від форм власності підприємств, повинні бути атестовані відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України “Про порядок проведення атестації робочого місця за умовами праці”. Атестація робочого місця – це процес виявлення шкідливих та небезпечних факторів на робочих місцях, що проводяться не рідше 1-го разу на 5 років лабораторією санітарно-епідемічної станції чи лабораторіями самих підприємств, які мають на це ліцензію та дозволи. В процесі атестації визначається вплив основних 15-ти факторів: 1. наявність шкідливих речовин 2. вміст пилу 3. рівень іонізуючих випромінювань 4. шум 5. вібрація 6. вологість повітря (параметри мікроклімату) 7. освітлення 8. важкість та напруженість праці. 9. температура 10. швидкість руху повітря 11. тиск 12. інтенсивність теплового випромінювання. На основі атестації складаються карти умов праці робочого місця, робиться висновок про шкідливі умови праці, нараховується доплати за них і пільгове пенсійне забезпечення за списками 1, 2. За списком 2: для чоловіків вік 55 років при загальному стажу роботи 25 років і праці в шкідливих умовах – 12,5 років; для жінок вік 50 років при загальному стажу роботи 20 років і роботи в шкідливих умовах – 10 років. За списком 1: для чоловіків вік 50 років при загальному стажу роботи 20 років і праці в шкідливих умовах – 10 років; для жінок вік 10 років при загальному стажу роботи 15 років і роботи в шкідливих умовах праці – 7,5 років.

19 Методика складання карти умов праці 1. Згідно нормативних актів з ОП визначається категорія робіт по важкості і визначаються оптимальні показники мікроклімату. 2. Визначається перелік факторів умов праці, для яких встановлюються ГДК та ГДР. 3. Проводиться замір фак5тичних значень. 4. Визначається коефіцієнт нормо забезпеченості: де Ав – виміряні чи фактичні значення; Ан – нормативні значення. Згідно технологічних процесів визначається тривалість дії кожного фактора. Визначаються коефіцієнти небезпеки від кожного фактора і загальні коефіцієнти. де Тф – тривалість. де n- загальна кількість факторів умов праці. Визначаємо коефіцієнт травмонебезпеки: де N – кількість небезпечних факторів. Визначаємо коефіцієнт небезпеки робочого місця: Значення коефіцієнтів заносяться в таблицю карти умов праці, по якій визначається сумарна кількість балів. Встановлюється розміри доплати до тарифних ставок та посадових окладів. № | Характеристика роботи | Сума балів | % доплати 1 | З важкими і шкідливими умовами праці | < 2 | 4 2,1-4 | 8 4,1-6 | 12 2 | З особливо важкими і шкідливими умовами праці | 6,1-8 | 16 8,1-10 | 20 10,1 і > | 24

20. Основи державного соціального страхування від нещасних випадків Основою законодавства з ОП є Конституція України. В статті 46 вказано, “що громадяни мають право на соціальний захист, який включає право на їх забезпечення у випадку повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника сім’ї, безробіття в незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законодавством ”. Згідно Закону “Про ОП” (ст. 8, 9) всі працівники підлягають обов’язковому соц. страхуванню від нещасних випадків та професійних захворювань.Страхування від нещасних випадків є самостійним випадком загальнообов’язкового державного соц. страхування. Верховною Радою України у 1999 році був прийнятий Закон “Про загальнообов’язкове державне соц. страхування від нещасних випадків та професійних захворювань на підприємстві”, який визначає правову економічного механізму та організаційну структуру страхування.Дія закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору чи контракту незалежно від форм власності підприємств на осіб, забезпечують себе роботою самостійно та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності. 19. Які основні завдання та принципи соц. страхування? Основні завдання страхування від нещасних випадків є:=профілактика та основні заходи, спрямовані на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання виникненню нещасних випадків, аварій та професійних захворювань.=Відновлення здоров’я та працездатності потерпілих.=відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей. Основні принципи страхування від нещасних випадків:=Пріоритет держави, представників застрахованих осіб та роботодавців в управлінні страхуванням= Своєчасне та повне відшкодування шкоди=Обов’язковість страхування осіб, які працюють на умовах трудової угоди та добровільність, які забезпечують себе роботою самостійно=Обов’язковість сплати страхових внесків страхувальником =Диференційований підхід до страхових тарифів, враховуючи умови праці та стан виробничого травматизму.=Економічна зацікавленість суб’єктів страхування в покращенні умов та стану безпеки праці= Цільове використання коштів страхування. 21.Основні завдання та принципи соц. Страхування. Основні завдання страхування від нещасних випадків є:=профілактика та основні заходи, спрямовані на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання виникненню нещасних випадків, аварій та професійних захворювань.=Відновлення здоров’я та працездатності потерпілих.=відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей. Основні принципи страхування від нещасних випадків:=Пріоритет держави, представників застрахованих осіб та роботодавців в управлінні страхуванням= Своєчасне та повне відшкодування шкоди=Обов’язковість страхування осіб, які працюють на умовах трудової угоди та добровільність, які забезпечують себе роботою самостійно=Обов’язковість сплати страхових внесків страхувальником =Диференційований підхід до страхових тарифів, враховуючи умови праці та стан виробничого травматизму.=Економічна зацікавленість суб’єктів страхування в покращенні умов та стану безпеки праці= Цільове використання коштів страхування.

22. Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування від НВ. Суб’єктами страхування від нещасних випадків є: =Застраховані громадяни та члени їх сімей =Страхувальники є роботодавці = Страховик – Фонд соц. страх. Об’єктом страхування від нещасних випадків є: життя та здоров’я працівників, а також їх працездатність. Обов’язковому страхуванню підлягають: =особи, що працюють на умовах трудового договору та контракту =учні та студенти у навчальних закладах, залучені до роботи під час, перед або після занять, а також учні та студенти, які залучаються до роботи під час проходу виробничих практик та стажувань =особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових і виховно-трудових закладах і залучених до роботи. Добровільно, за письмовою згодою можуть страхуватись: =священнослужителі і церковнослужителі =особи, які забезпечують себе роботою самостійно =громадяни-суб’єкти підприємницької діяльності.

23.Процедура страхування від НВ та реєстрація страхувальників Для страхування від нещасного випадку на виробництві не потрібно згоди чи заяви працівника, тобто страхування здійснюється в безособовій формі. Всі особи являються застрахованими незалежно від сплати страхових внесків страхувальниками. Реєстрація страхувальників у Фонді здійснюється в 10-денний термін після укладання трудового договору з першим із найманих працівників. Всі застраховані являються членами Фонду соціального страхування, їм видається свідоцтво, взірець і порядок видачі, якого затверджують постановою Кабміну. 24. Управління соціальним страхуванням від НВ Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування – це некомерційна самоурядова організація, що діє на підставі затвердженого статуту і знаходиться у м. Києві. Управління фондом здійснюється працівниками трьох сторін: 1.держави 2.застрахованих осіб 3.роботодавців – страхувальників. Представники держави призначаються Кабміном України, а решта ( 2,3) обираються на профспілкових зборах. З кожної із сторін делегується по 15 членів правління на 6-річний термін. Постійно діючим виконавчим органом фонду є його виконавча дирекція, директор якої обов’язково входить до складу правління фонду. 25. Суми страхових виплат потерпілим від НВ Фонд зобов’язаний: =виплатити одноразову допомогу в сумі із розрахунку середньомісячного заробітку за кожний відсоток втрати працездатності; =виплачувати щомісячну грошову компенсацію в сумі середньомісячного заробітку за кожен % втрати працездатності, поділити на 100;=виплачувати пенсію з інвалідності;=організувати та фінансувати цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого;=надавати потерпілим путівки на санаторно-курортне

лікування. Для 1-ої групи інвалідності щороку;=працевлаштовувати осіб із зниженою працездатністю;=сприяти наданню потерпілому житла;=інше.

26.Призначення та здійснення страхових виплат Для призначення страхових виплат працівнику необхідно пройти обстеження СЕК. (медико-соціальна експертна комісія), яка робить висновок про ступінь втрати працездатності. Цей висновок направляється до ФСС разом з такими документами: =Заява потерпілого =Акти за формою Н-1, Н-5=Довідка про заробітну плату =Копія трудової книжки (остання сторінка). Однак відразу всі документи про НВ не можуть бути направлені до фонду, тому потерпілий оформляє лікарняний перші 5 днів якого оплачується підприємством (за новим законодавством).Фонд зобов’язаний: =виплатити одноразову допомогу в сумі із розрахунку середньомісячного заробітку за кожний % втрати працездатності =виплачувати щомісячну грошову компенсацію в сумі середньомісячного заробітку за кожен втрати працездатності, поділити на 100=виплачувати пенсію з інвалідності =організувати та фінансувати цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого =надавати потерпілим путівки на санаторно-курортне лікування. Для 1-ої групи інвалідності щороку =працевлаштовувати осіб із зниженою працездатністю =сприяти наданню потерпілому житла =інше. 27. Класифікація причин виникнення нещасних випадків Основними групами причин виникнення нещасних випадків на підприємствах є:Органіаційні причини: відсутність або неякісне проведення навчання з питань ОП, відсутність контролю; відсутність на робочих місцях проектної документації та інструкцій з ОП; незадовільна організація робочих місць; неякісний спецодяг.Технічні причини: а) конструкторські: невідповідність технологій та устаткування основним вимогам правил техніки безпеки; низька якість виробничого обладнання. б) технологічні причини: неправильний вибір устаткування та інструменту; порушення тхнологічних процесів;в) незадовільне технічне обслуговування: відсутність або низька якість проведення технологічних оглядів та ремонтів. Причини незадовільного стану в-чого середовища: несприятливий мікрокліматичні параметри (температура, вологість, тиск, швидкість руху повітря, інтенсивність теплового випромінювання); недостатнє освітлення; підвищення рівня шуму та вібрації; забруднення повітря роб. зони пилом та шкідливими речовинами; наявність на робочих місцях різного роду випромінювань. Психофіціологічні причини: помилкові дії внаслідок втоми працівника через надмірну завантаженість і напруженість роботи; мотонність праці; хворобливий стан працівника; необережність; невідповідність психофізіологічних чи антропометричних даних працівника використовуваній техніці чи виконуваній роботі; незадоволення роботою; несприятливий психологічний клімат у колективі. Економічні причини: нерегулярна виплата заробітної плати; низький заробіток; неритмічність роботи; прагнення до виконання понаднормової роботи; робота за сумісництвом чи на двох різних підприємствах. 28. Розслідування та облік нещасних випадків Розслідування проводиться у разі раптового погіршення стану здоров’я працівника або особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, одержання ними поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання та інших отруєнь, одержання теплового удару, опіку, обмороження, ураження електричним струмом, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, у разі зникнення працівника під час виконання ним трудових обов’язків, а також у разі смерті працівника на підприємстві. Визнаються пов’язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов’язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися у період: -підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, а також виконання заходів особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; -проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству, або на іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем; -ліквідації аварії, наслідків надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру на виробничих об’єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством. Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, крім випадків із смертельним наслідком та групових:=повідомляє про нещ. випадок відповідний орган виконавчої дирекції ФСС, у разі пожежі – відповідні органи пожежної охорони, в разі виникнення гострого профес. захворюванння – відпов. установи держ. санепідемстанції; =організовує розслідування і утворює комісію з розслідування.До складу комісії з розслідування включаються: керівник служби ОП; керівник структурного підрозділу або головний спеціаліст; представник профспілки. Комісія з розслідування нещ. випадків зобовязана протягом 3 робочих днів: =обстежити місце нещ. вип., опитати свідків і осіб, які причепні до нього, та одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо.=визначити відповідність умов і безпеки праці до вимог нормат.-прав. актів =з’ясувати обставини та причини, що призвели до нещ. вип, визначити пов'язаний чи неповязаний цей випадок з в-вом =визначити осіб, що допустили порушенння норм-прав актів про ОП 29. Розслідування професійних захворювань та отруєнь Професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі спеціалістів спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу згідно з переліком, що затверджується МОЗ. У разі підозри на професійне захворювання лікувально-профілактичний заклад направляє працівника з відповідними документами, на консультацію до головного спеціаліста з професійної патології міста, області, Автономної Республіки Крим. Для встановлення діагнозу і зв’язку захворювання з впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу головний спеціаліст з професійної патології міста, області, Автономної Республіки Крим (штатний або позаштатний) направляє хворого до спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу. Роботодавець організовує розслідування причин виникнення професійного захворювання та наказом призначає комісію з розслідування причин виникнення професійного захворювання, до складу якої входять представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби, представники лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство, організації профспілки, робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства. До розслідування в разі потреби можуть залучатися представники інших органів. Роботодавець зобов’язаний у п’ятиденний строк після закінчення розслідування причин професійного захворювання розглянути його матеріали та видати наказ про заходи щодо запобігання професійним захворюванням, а також про притягнення до відповідальності осіб, з вини яких допущено порушення санітарних норм і правил, що призвели до виникнення професійного захворювання.

30. Спеціальне розслідування нещасних випадків Спеціальному розслідуванню підлягають: -нещасні випадки із смертельним наслідком; -групові нещасні випадки, які сталися з 2 і біл. працівниками незалежно від тяжкості ушкоджень їх здоров’я; -випадки смерті; випадки зникнення працівника під час виконання ним службових обов’язків. Про вищевказані випадки роботодавець зобов’язаний негайно передати засобами зв’язку повідомлення за встановленою формою: =відпов. територіал. органу Держнаглядохоронпраці =відпов. органу прокуратури за місцем виникнення нещ.вип. =відпов. роб. органу виконавчої дирекції Фонду =органу, до сфери управління якого належить це під-во =відпов. установі санітарно-епідеміологічної служби у разі =виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь) =профспілковій організації, членом якої є потерпілий =вищестоящому профспілковому органу =відпов. органу з питань захисту населення від надзвич ситуацій. Спеціальне розслідування проводиться комісією. Включає: посадова особа органу державного нагляду за оп (голова комісії), представник відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду, прест. органу до сфери управління якого належить підприємство, роботодавця, профспілкової організації, членом якої є потерпілий, вищестоящого профспілкового органу або уповноважений трудового колективу з питань оп, якщо потерпілий не є членом профспілки, а у разі розслідування випадків виявлення гострих професійних захворювань –представник відповідної установи.