Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
АНАЛІТИЧНА ХІМІЯ ЛЕКЦІЇ 2012-2013.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
4.49 Mб
Скачать

4. Інші методи титриметрії

В методах осадження (коли в результаті реакції утворюється осад) крива титрування виражається в координатах зміни відємного логарифму концентрації осаджувача від об’єму титранту. Але в усіх випадках вони нагадують криву титрування в методі нейтралізації.

Найчастіше використовують аргентометрію, яка дозволяє визначити галогенід та роданід йони осаджуючи їх розчином аргентум нітрату.

Аргентометричне титрування можна проводити двома способами:

А) прямим титруванням (методи Мора і Фаянса),

Б) зворотнім титруванням (метод Фольгарда).

У першому випадку точку еквівалентності встановлюють за допомогою калій хромату або адсорбційних індикаторів.

При зворотньому титрування надлишок аргентум нітрату титрують розчином амоній або калій роданіду за наявності у якості індикатора йонів Ферум (+3).

Робочими розчинами в методі аргентумметрії є розчини аргентум нітрату і калій (амоній) роданіду.

В методі комплексонометрії (коли в результаті реакції утворюється комплексна сполука) використовують титранти, що утворюють комплексні сполуки йонів металів з спеціальними органічними сполуками які називають комплексонами. Найбільш широко використовують робочий розчин ЕДТА або трилон Б. Як правило точку еквівалентності встановлюють за допомогою спеціальних металохромних індикаторів які реагують на зміну концентрації йонів металів у розчинах і змінюють свій колір при досягненні точки еквівалентності. В більшості випадків титрування необхідно проводити при точно визначеному сталому рН розчину. Тому у колбу для титрування додають також буферну суміш.

Найбільш широко вживані індикатори єріохром чорний Т, мурексид, кислотний хромовий темно-синій.

5. Контрольні питання

  1. Суть титриметричного аналізу.

  2. 2. Точка еквівалентності.

  3. 3. Розрахунки в титриметрії.

  4. Фіксація точки еквівалентності за допомогою приладів.

  5. Установка для титрування.

  6. Основні методи титриметрії.

  7. Метод нейтралізації, індикатори методу нейтралізації.

  8. Титрування сильної кислоти лугом.

  9. Титрування слабої кислоти лугом.

  10. Титрування слабкої основи кислотою.

  11. Титрування слабкої кислоти слабкою основою.

  12. Інші методи титриметії.

Лекція 8: Основні принципи та класифікація фізико-хімічних методів аналізу. Визначення густини. Мета: Засвоїти принципи та класифікацію фізико-хімічних методів аналізу.

План:

1. Основні принципи фізико-хімічних методів аналізу.

2. класифікація фізико-хімічних методів аналізу.

3. Визначення густини.

4. Контрольні питання

1. Основні принципи фізико-хімічних методів аналізу

Основний принцип фізико-хімічного методу аналізу полягає в тому, що деяка фізична властивість (наприклад електричний опір, електричний потенціал, оптична густина …) є функція концентрації. І вимірюючи інтенсивність цієї властивості можна визначити концентрацію досліджуваної речовини.

В більшості випадків попередньо будують калібрувальний графік залежності інтенсивності фізичної властивості від концентрації досліджуваної речовини використовуючи серію розчинів з відомими концентраціями. А потім вимірюючи інтенсивність фізичної властивості по калібрувальному графіку визначають концентрацію досліджуваної речовини. Наприклад:

Інколи для визначення концентрації речовини використовують формули в яких величина фізичної властивості є функцією концентрації.

Існує також метод добавок. В цьому випадку спочатку вимірюють інтенсивність фізичної властивості досліджуваного розчину, а потім досліджуваного розчину в який додано точно відому концентрацію досліджуваної речовини (добавку). Обчислення концентрації проводять за формулою.

Часто використовують також інструментальне титрування. Це титрування в якому точку еквівалентності визначають по зміні фізичної властивості. В цьому випадку будують графік залежності величини фізичної властивості від об’єму титр анту. В точці еквівалентності на графіку змінюється хід кривої і це дозволяє визначити об’єм титранту в точці еквівалентності.