- •Лекція 1: Предмет та основні поняття аналітичної хімії. Мета: Засвоїти предмет та основні поняття аналітичної хімії.
- •1. Основні поняття аналітичної хімії
- •2. Основні вимоги до аналітичних реакцій
- •3. Контрольні питання
- •1. Основні поняття аналітичної хімії
- •2. Основні вимоги до аналітичних реакцій
- •3. Контрольні питання
- •Лекція 2-3: Теоретичні основи аналітичної хімії. Мета: Засвоїти теоретичні основи аналітичної хімії.
- •1. Іонний добуток води та рН середовища
- •2. Буферні розчини
- •3. Розчинність малорозчинних сполук та добуток розчинності
- •4. Способи вираження концентрацій в аналітичній хімії
- •3. Контрольні питання
- •Лекція 4: Якісний аналіз.Кислотно-основна класифікація катіонів та аніонів Мета: Засвоїти кислотно-основну класифікація катіонів та аніонів
- •Кислотно-основна класифікація катіонів
- •2. Поділ аніонів на аналітичні групи
- •3. Основні визначення
- •Лекція 5: Кількісний аналіз. Гравіметричний метод аналізу. Мета: Засвоїти предмет та основні поняття аналітичної хімії.
- •1. Хімічні методи кількісного аналізу
- •2. Гравіметричний метод аналізу
- •Лекції 6-7: Титриметричний аналіз. Мета: Засвоїти основни титриметрії.
- •Мірні колби, мірні циліндри, піпетки.
- •Блок автоматичного титрування.
- •2. Метод нейтралізації
- •Титрування сильної кислоти лугом (або навпаки).
- •Титрування слабкої кислоти лугом.
- •Титрування слабкої основи сильною кислотою.
- •Титрування слабкої кислоти слабкою основою.
- •3. Метод оксидиметрії
- •4. Інші методи титриметрії
- •5. Контрольні питання
- •Лекція 8: Основні принципи та класифікація фізико-хімічних методів аналізу. Визначення густини. Мета: Засвоїти принципи та класифікацію фізико-хімічних методів аналізу.
- •1. Основні принципи фізико-хімічних методів аналізу
- •2. Класифікація фізико-хімічних методів аналізу.
- •3. Визначення густини.
- •Визначення густини за допомогою ареометра та ареометр з вмонтованим термометром.
- •Визначення температури плавлення та кипіння.
- •Лекція 9: Рефрактометрія, поляриметрія. Мета: Засвоїти основи рефрактометрії та поляриметрії.
- •Поляриметрія.
- •Лекція 10: Атомно-емісійний спектральний аналіз. Мета: Засвоїти принципи атомно-емісійного спектрального аналізу.
- •1. Основні принципи атомно-емісійного спектрального аналізу.
- •2. Принципова схема роботи полуменевого фотометра.
- •Лекція 11: Атомно-абсорбційний аналіз. Мета: Засвоїти принципи атомно-абсорбційного аналізу.
- •1. Основні принципи атомно-абсорбційного спектрального аналізу.
- •2. Принципова схема роботи атомно-абсорбційного спектрофотометра.
- •3. Практичне застосування методу.
- •Лекція 12: Фотометричний аналіз. Метод молекулярної абсорбції. Мета: Засвоїти основи фотометричного аналізу (метод молекулярної абсорбції).
- •Лекція 13: Фотометричний аналіз. Турбидиметрія, нефелометрія; люмінесцентний аналіз (флуориметрія). Мета: Засвоїти основи фотометричного аналізу (турбидиметрії, нефелометрії та флуориметрії).
- •Люмінесцентний аналіз
- •Флуориметри.
- •Явище люмінесценції
- •Лекція 14: Потенціометрія та потенціометричне титрування. Мета: Засвоїти основи потенціометрії.
- •Хлор срібний, скляний електроди та йонселективні електроди.
- •Лекція 15: Кондуктометрія та кондуктометричне титрування. Мета: Засвоїти основи кондуктомтрії.
- •Лекція 16: Електрогравіметрія та кулонометрія. Мета: Засвоїти основи електрогравіметрії та кулонометрії.
- •Лекція 17: Хроматографія та мас хроматографія. Мета: Засвоїти основи хроматографії.
- •Лекція 9: Рефрактометрія, поляриметрія. Мета: Засвоїти основи рефрактометрії та поляриметрії.
- •Поляриметрія.
- •Лекція 10: Атомно-емісійний спектральний аналіз. Мета: Засвоїти принципи атомно-емісійного спектрального аналізу.
- •1. Основні принципи атомно-емісійного спектрального аналізу.
- •2. Принципова схема роботи полуменевого фотометра.
- •Лекція 11: Атомно-абсорбційний аналіз. Мета: Засвоїти принципи атомно-абсорбційного аналізу.
- •1. Основні принципи атомно-абсорбційного спектрального аналізу.
- •2. Принципова схема роботи атомно-абсорбційного спектрофотометра.
- •3. Практичне застосування методу.
- •Лекція 12: Фотометричний аналіз. Метод молекулярної абсорбції. Мета: Засвоїти основи фотометричного аналізу (метод молекулярної абсорбції).
- •Лекція 13: Фотометричний аналіз. Турбидиметрія, нефелометрія; люмінесцентний аналіз (флуориметрія). Мета: Засвоїти основи фотометричного аналізу (турбидиметрії, нефелометрії та флуориметрії).
- •Люмінесцентний аналіз
- •Флуориметри.
- •Явище люмінесценції
- •Лекція 14: Потенціометрія та потенціометричне титрування. Мета: Засвоїти основи потенціометрії.
- •Хлор срібний, скляний електроди та йонселективні електроди.
- •Лекція 15: Кондуктометрія та кондуктометричне титрування. Мета: Засвоїти основи кондуктомтрії.
- •Лекція 16: Електрогравіметрія та кулонометрія. Мета: Засвоїти основи електрогравіметрії та кулонометрії.
- •Лекція 17: Хроматографія та мас хроматографія. Мета: Засвоїти основи хроматографії.
1. Іонний добуток води та рН середовища
Чиста вода є слабким електролітом, що в дуже незначній мірі дисоціює на іони.
H2O H+ + OH-
Експериментально встановлено, що за температури 22°С, концентрація [H+] = [OH-] = 110-7 моль/л.
А добуток концентрацій [H+] [OH-] = 110-14 моль/л. Концентрацію [H+] характеризують значенням рН (пе-аш) розчину, яке визначається за формулою:
рН = - lg [H+]
Розчин в якому [H+] = [OH-] називають нейтральним (кажуть що такий розчин має нейтральну реакцію).
З'ясували також, що при додаванні в розчин іонів [H+] чи [OH-], добуток концентрацій цих іонів не змінюється і становить
[H+] [OH-] = 110-14 моль/л
Цей добуток називають іонним добутком води.
Його використовують для розрахунку концентрації іонів [OH-] якщо відома концентрація іонів [H+], або навпаки, для розрахунку концентрації іонів [H+] якщо відома концентрація іонів [OH-].
Концентрацію [OH-] характеризують значенням рОН (пе-оаш) розчину, яке визначається за формулою:
рОН = - lg [OH-]
Прологарифмувавши іонний добуток води отримаємо:
рН + рОН = 14
Цей вираз називають іонним добутком води, що записаний в логарифмічному вигляді. Його використовують для розрахунку рН розчину якщо відоме значення рОН розчину, або навпаки, для розрахунку рОН розчину якщо відоме значення рН розчину.
Якщо у водний розчин додати кислоту, то концентрація іонів H+ збільшиться. Такі розчини називають кислими. У кислих розчинах [H+]>110-7 моль/л, відповідно рН < 7.
Якщо у воду додати луг, то збільшиться концентрація іонів OH-. Такі розчини називаються лужними. У лужних розчинах [H+]< 110-7 відповідно рН > 7. Отже:
Реакція розчину |
Співвідношення Концентрацій іонів |
рН розчину |
Кисла |
[H +] > [OH -] |
рН < 7 |
Нейтральна |
[H +] = [OH -] |
рН = 7 |
Лужна |
[H +] < [OH -] |
рН > 7 |
Для вимірювання рН розчинів існують спеціальні прилади рН метри:
рН розчинів відіграє важливу роль. В таблиці подано рН деяких рідин:
Розчин |
рН |
Вода дистильована |
7 |
Вода водопровідна |
5,5 – 7,5 |
Шлунковий сік |
0,9 – 1,1 |
Жовч печінки |
7,4 – 8,5 |
Кров |
7,35 – 7,44 |
2. Буферні розчини
Інколи необхідно стабілізувати значення рН на певному рівні. Для цього широко використовуються буферні розчини.
Буферні розчині – це розчини, які майже не змінюють рН при розведенні та додаваннв до них певних кількостей кислоти або лугу і інших речовин здатних змінювати рН в межах буферної ємкості.
Буферна ємкість – кількість моль-еквівалентів сильної кислоти чи лугу, яку необхідно додати до 1 літра буферного розчину, щоб змінити значення рН буферного розчину на одиницю.
Як правило буферні розчини - це суміш слабкої кислоти та солі цієї кислоти (стабілізує рН в кислому середовищі), або суміш слабкої основи та солі цієї основи (стабілізує рН в лужному середовищі), або суміш кислих солей багато основних кислот (стабілізує рН в середовищі близькому до нейтрального).
Розглянемо як працює ацетатний буферний розчин, який є сумішшю ацетатної кислоти та натрій ацетату і стабілізує рН в слабо кислому середовищі. (CH3COOH + CH3COONa).
При додаванні сильної кислоти вона поглинається за рахунок реакції:
CH3COONa + HCl = CH3COOH + NaCl
Тому рН розчину майже не змінюється. Аналогічно при додаванні лугу він поглинається за рахунок реакції:
CH3COOH + NaOH = CH3COONa + H2O
Розглянемо як працює амонійний буферний розчин, який є сумішшю амоній гідроксиду та амоній хлориду і стабілізує рН в слабо лужному середовищі. (NH4OH + NH4Cl).
При додаванні сильної кислоти вона поглинається за рахунок реакції:
NH4OH + HCl = NH4Cl + H2O
Тому рН розчину майже не змінюється. Аналогічно при додаванні лугу він поглинається за рахунок реакції:
NH4Cl + NaOH = NH4OH + NaCl
Розглянемо як працює фосфатний буферний розчин, який є сумішшю натрій дигідрофосфату та натрій гідрофосфату і стабілізує рН в нейтральному та близькому до нейтрального середовищах. (NaH2PO4 + Na2HPO4).
При додаванні сильної кислоти вона поглинається за рахунок реакції:
Na2HPO4 + HCl = NaH2PO4 + NaCl
Тому рН розчину майже не змінюється. Аналогічно при додаванні лугу він поглинається за рахунок реакції:
NaH2PO4 + NaOH = Na2HPO4 + H2O
