Поляриметрія.
Базується на вимірюванні обертання площини поляризації плоскополяризованого світла оптично активними речовинами. Це як правило речовини що мають асиметричний атом карбону (атом карбону пов’язаний з 4 різними замісниками). Використовується плоскополяризоване світло яке поляризується при проходженні через призму Ніколя, яка складається з двох призм ісландського шпату.
Питоме
обертання- це обертання площини
поляризації в градусах
при проходженні світла через 1% розчин
товщина кювети 1 дм .
(+) за годинниковою стрілкою, (-) проти
годинникової стрілки.
Використовують прилади – поляриметри.
Концентрацію
розраховують за формулою:
Питоме обертання площини поляризації залежить від природи речовини, довжини хвилі поляризованого світла, температури. Із збільшенням довжини хвилі поляризованого світла питоме обертання площини поляризації зменшується, а з підвищенням температури зростає. Як правило питоме обертання площини поляризації проводять при 20°С і жовтої лінії натрію.
Контрольні питання
Рефрактометрія.
Поляриметрія.
Лекція 10: Атомно-емісійний спектральний аналіз. Мета: Засвоїти принципи атомно-емісійного спектрального аналізу.
План:
1. Основні принципи атомно-емісійного спектрального аналізу.
2. Принципова схема роботи полуменевого фотометра.
3. Практичне застосування методу.
4. Контрольні питання
1. Основні принципи атомно-емісійного спектрального аналізу.
Метод являє собою визначення наявності та концентрацій тих чи інших хімічних елементів за спектром випромінювання атомів цих хімічних елементів.
Для отримання спектру випромінювання хімічних елементів речовина що аналізується нагрівається до високих температур. Під дією високих температур атоми збуджуються і електрони з основного переходять на вищі енергетичні рівні. Але на вищих енергетичних рівнях електрони перебувають недовго тривало і знову переходять на основні енергетичні рівні випромінюючи при цьому енергію певних частот. Сукупність частот на яких відбувається випромінювання атомів того чи іншого хімічного називається спектром випромінювання цього хімічного елемента.
Вивчаючи спектр який випромінює речовина що аналізується та знаючи спектри випромінювання хімічних елементів можна провести якісний аналіз проб, тобто встановити атоми яких хімічних елементів присутні в пробі.
Більш широко використовується кількісний атомно-емісійний аналіз. Інтенсивність спектральних ліній випромінювання хімічних елементів залежить від кількості атомів цих елементів тобто від їх концентрації і вимірюючи інтенсивність випромінювання можна визначити концентрацію. Зв'язок між інтенсивністю та концентрацією виражається формулою Б.А. Ломакіна.
I = a C b
Де I – інтенсивність спектральної лінії
a, b – сталі величини
Як правило вимірюють інтенсивність випромінювання не всіх спектральних ліній того чи іншого хімічного елемента, а лише однієї найбільш інтенсивної лінії в спектрі яка при цьому не перекривається з лініями випромінювання атомів інших хімічних елементів. Для відокремлення випромінювання саме потрібної частоти використовують інтерференційні світлофільтри або монохроматор.
Для створення високої температури як правило використовують полум’я газового пальника хоча інколи використовують електричну дугу, електричну іскру або плазмотрон.
Наприклад для визначення концентрацій натрію, калію кальцію та літію вимірюють випромінювання атомів цих хімічних елементів на таких довжинах хвиль:
-
Хімічний елемент
Довжина хвилі, нм
Натрій (Na)
589
Калій (K)
768
Кальцій (Ca)
622
Літій (Li)
670
Всього цим методом можна визначити концентрації приблизно 60 хімічних елементів що входять до складу тих чи інших сумішей.
Цей метод дуже широко використовується на практиці, тому в світі випускається різними фірмами багато приладів наприклад полуменевий фотометр Jenway PFP7.
