8. Організація, як об’єкт управління. Еволюція поглядів на сутність менеджменту. Менеджери в організації.

Всі організації мають загальні характеристики:

1. Вони використовувати 4 основних види ресурсів:

• Людські

• Фінансові

• Фізичні

• Інформаційні.

2. Будь – яка організація є відкритою системою.

3. Поділ праці в організації:

• Горизонтальний – це поділ її на складові, результатом чого є формування окремих підрозділів організації (відділи, цехи, департаменти, виробництва).

• Вертикальний – це координація роботи підрозділів та окремих виконавців.

Діяльність з координації роботи інших людей в широкому розумінні і є сутністю менеджменту в організації.

Основні складові успіху:

1.виживання – можливість існування на ринку якомога довше;

2.результативність та ефективність існування.

Менеджери в організації виконують 4 основні функції:

1. планування

2. організація - ЦИКЛ МЕНЕДЖМЕНТУ

3. мотивація

4. контроль

У вузькому розумінні менеджмент – це планування, організація, мотивація та контролю всіх ресурсів організації для ефективного та результативного досягнення цілей.

Менеджер – це людина, яка займає постійну керуючу посаду, наділена повноваженнями і приймає в їх межах рішення за певними видами діяльності.

До внутрішнього середовища відносяться:

• виробництво

• дослідження та розробки

• технологія

• сировина

• матеріали

• працівники.

До компонентів зовнішнього середовища відносять:

• постачальників

• споживачів

• конкурентів

• соціально, політико – правову, екологічну, міжнародну складову.

Розрізняють наступні види (сфери) менеджменту:

• виробничий

• фінансовий

• обліковий

• менеджер персоналу

• менеджер досліджень та розробки

• маркетинг

• адміністративну діяльність.

Існує три рівня менеджменту:

1. вищий

2. середній

3. нижчий.

Функції вищого рівня:

1. формулюється місія та встановлюються цілі в організації;

2. встановлюється загально – нормативна стратегія та основні задачі, щодо їх реалізації;

3. приймається рішення, щодо виходу на нові ринки, випуску нової продукції, залучення інвестицій, напрямки наукових досліджень та розробок.

Середній рівень менеджменту (керівники виробництва) визначається скільки необхідно найняти нових робітників, яке нове обладнання придбати, як використати засоби масової інформації для реклами.

Менеджери нижчого рівня (керівники секторів, груп, майстрів) координують діяльність операційних виконавців.

9. Поведінковий підхід в теорії організації

Найбільш чітко поведінковий підхід в теорії організації був сформульований у працях професора Мічиганського університету Р. Лайкерта, який дійшов висновку, що організації, які орієнтувалися на бюрократичну модель, менш ефективними.

Він запропонував характеризувати організації за допомогою 8 ключових характеристик:

- процеси лідирування;

- процеси мотивації;

- процеси комунікацій (формальної і неформальної);

- процеси взаємодії (керівник підлеглий);

- процеси прийняття рішень( зверху, знизу);

- процеси встановлення цілей (залучення підлеглих);

- процеси контролю (жорсткий, частий і навпаки);

- процеси досягнення цілей (оцінка роботи по досягненню цілей).

Значення параметрів дозволяють віднести ту чи іншу організацію до однієї з 4 систем управління (табл. 5.2).

Таблиця 5.2

Системи управління організацією за Р. Лайкертом

Базісну бюрократичну форму організації Р. Лайкерт назвав "Система 1". Іншою крайньою формою є "Система 4".

Лайкерт вважав, що до "Системи 4" (партисипативно-демократичної) як найбільш ефективної з точки зору організаційних параметрів, мають прагнути всі організації.