1. Інструменти обґрунтування управлінських рішень

Конкретним інструментом обґрунтування управлінських рішень, що широко використовується на практиці є прогнозування.

Прогноз- обґрунтоване твердження про можливий стан об'єкту в майбутньому, про альтернативні шляхи досягнення такого стану.

Метою прогнозування управлінських рішень є одержання науково обґрунтованих варіантів тенденцій розвитку проблемних ситуацій.

Метод платіжної матриці дозволяє дати оцінку кожної альтернативи як функції різних можливих результатів реалізації цієї альтернативи.

Основними умовами застосування методу платіжної матриці є: - наявність кількох альтернатив вирішення проблеми;

• наявність декількох ситуацій, які можуть мати місце при реалізації кожної альтернативи;

• можливість кількісно виміряти наслідки реалізації альтернатив.

Ключовим моментом є поняття "очікуваного ефекту" - це сума можливих результатів ситуацій, які можуть виникнути в процесі реалізації альтернативи, помножених на імовірність настання кожної з них. В методі платіжної матриці критично важливим є точна оцінка ймовірностей виникнення ситуації в процесі реалізації альтернатив.

Компоненти графіку “дерева рішень”:

три поля :

а) поле дій (поле можливих альтернатив). перераховані всі можливі альтернативи дій щодо вирішення проблеми;

б) поле можливих подій (поле ймовірностей подій). перелічені можливі ситуації реалізації кожної альтернативи та визначені імовірності виникнення цих ситуацій; в) поле можливих наслідків (поле очікуваних результатів). кількісно охарактеризовані наслідки (результати), які можуть виникнути для кожної ситуації; три компоненти :

а) перша точка прийняття рішення (вказує на місце, де має бути прийнято остаточне рішення);(чотирикутник) б) точка можливостей (характеризує очікувані результати можливих подій);(коло)

в) "гілки дерева". (зображуються лініями, які ведуть від першої точки прийняття рішення до результатів реалізації кожної альтернативи.)

Ідея методу "дерева рішень" полягає у тому, що просуваючись гілками дерева у напрямку справа наліво (тобто від вершини дерева до першої точки прийняття рішення):

а) спочатку розрахувати очікувані виграші по кожній гілці дерева; б) порівнюючи ці очікувані виграші, зробити остаточний вибір найкращої альтернативи. Застосовують на практиці у ситуаціях, коли результати одного рішення впливають на подальші рішення, тобто, для прийняття послідовних рішень.

2. Інтегровані підходи до управління

Недоліки ранніх теорій менеджменту певною мірою долаються інтегрованими підходами до управління (процесним, системним, ситуаційним).

1​ Процесний підхід розглядає управління як серію взаємопов’язаних дій (функцій управління), які реалізуються у такій послідовності:

Кожна функція управління, в свою чергу, складається з взаємопов’язаних підфункцій. Таким чином, процес управління є загальною сумою усіх функцій та підфункцій.

2.Системний підхід. Його представники стверджують, що організацію слід розглядати як систему у єдності частин, з яких вона складається, та зв’язків з її зовнішнім середовищем.

Тільки такий підхід дозволяє отримати цілісне уявлення про сутність управління. Схематично системний підхід до управління можна представити так:

3.Ситуаційний підхід визнає, що хоча загальний процес управління і є однаковим, специфічні прийоми, які використовує керівник, повинні змінюватися залежно від ситуації.

Об’єктом досліджень ситуаційного підходу виступають найбільш значущі в управлінні ситуаційні зміни, зокрема у сферах лідирування, побудови організаційних структур, кількісних оцінок тощо.

Ситуаційний підхід в принципі об’єднує всі школи та підходи управління і розглядає застосування будь-якого впливу мотивацій в залежності від ситуацій або від факторів зовнішнього та внутрішнього середовища. Фактори внутрішнього середовища: цілі, структура, завдання, технології, персонал. Фактори зовнішнього середовища: прямі (постачальники, споживачі, конкуренти) і непрямі (стан економіки, культура, цінності, закони тощо). Ситуаційний підхід орієнтує на використання та прямее пристосування науки до конкретних ситуацій та умов.

Вказує на конкретні прийоми і методи вирішення задач та досягнення цілей организації.