КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Геологічний факультет
Кафедра геології нафти і газу
Креативна доповідь
На тему:
«Методи покращення фільтраційних властивостей у привибійній зоні свердловини»
Виконала
Студентка 3го курсу
Групи геології нафти і газу
Тітенко Іванни
Дата виступу: 06.03.13
Київ 2013
Зміст
Вступ…………………………………………………………………………………………………..2
Розділ 1………………………………………………………………………………………………2
Розділ 2………………………………………………………………………………………………4
Розділ 3………………………………………………………………………………………………5
Розділ 4………………………………………………………………………………………………6
Розділ 5………………………………………………………………………………………………9
Висновок……………………………………………………………………………………………10
Список використаних джерел…………………………………………………………..11
Вступ
На сьогодні проблема покращення фільтраційних властивостей привибійної зони свердловини є дуже акутальної, тому що з кожним роком потреби вуглеводнів в світі зростають, а отже повинні зростати й видобутки цих горючих копалин. Але поклади виснажуються и за для того щоб збільшити дебіти свердловин, а отже і кількість флюїду видобутого з покладу, ми повинні покращувати фільтраційні властивості при вибійної зони свердловини.
Розділ 1
Привибійна зона свердловини
Привибійна зона свердловини (bottom hole zone)– це область пласта, прилегла до вибою свердловини. У привибійній зоні свердловини(ПЗС) усі процеси проходять найінтенсивніше. Швидкість руху флюїду, фільтраційний опір, витрати енергії та градієнт тиску тут мають максимальні значення, саме тому головним завданням є підтримання даної у зони у такому стані, щоб мав відносно вільний доступ до свердловини як флюїд, так і речовини що нагнітаються у пласт під час розробки.
Причини забруднення ПЗС
У процесі видобутку пластова рідина - нафта, вода і газ - проходить через ПЗС видобувних свердловин . Ці процеси відбуваються при температурах і тиску, відмінних від тих, при яких ці рідини (або гази) були спочатку на поверхні або в пласті. У результаті в ПЗС, як у фільтрі, можуть відкладатися вуглеводневі компоненти (смоли, асфальтени, парафіни та ін), і різні солі, що випадають з розчинів у результаті порушення термодинамічної рівноваги. Такі зміни істотно впливають на видобуток флюїду з пласта (1).
Рис.
1.1 (5) Схематичний рисунок привибійної
зони свердловини
1 – продуктивний пласт; 2 - видобувна свердловина; 3 – інтервал перфорації; 4 – привибійна зона пласта;5 – забруднення привибійної зони
Методи покращення фільтраційних властивостей
Для покращення фільтраційних властивостей застосовують різні методи, які умовно можна розділити на три групи: хімічні, механічні та теплові.
Таблиця 1.1 Структура основних методів
Існують різновиди методів покращення фільтраційних властивостей, які поєднують характерні особливості перерахованих трьох основних.
Вибір методу грунтується на ретельному вивченні термодинамічних умов і стану ПЗС, складу порід і рідин, а також систематичного вивчення накопиченого промислового досвіду на даному родовищі.
Розділ 2
Теплові методи
Доцільні, коли в ПЗС сталося відкладення твердих або дуже в'язких вуглеводнів, таких як парафіну, смол, асфальтенів, а також і при фільтрації в'язкої нафти. Привибійну зону свердловини прогрівають двома способами :
закачуванням в пласт на деяку глибину теплоносія – насиченої або перегрітої пари, розчинника, гарячої води або нафти
спуском на вибій свердловини нагрівального пристрою - електропечі або спеціального глибинного газового пальника (1).
Рис. 2.1 Схематичний рисунок парогенераторної установки ППУА 1600/100 (2)
Цистерна для води 1, ємність для палива 2, парогенератор 3, живильний насос 4, вентилятор високого тиску 5, паливний насос 7, привод установки 8, приладів 6 і трубопроводів 9.
В даному методі є як плюси так і мінуси. При використанні електронагрівача ми не прогріваємо достатньої кількості пласта, а при закачуванні пари чи інших перегрітих речовин ми можемо спостерігати активні хімічні реакції цих речовин з вміщуючи ми флюїд породами.
Розділ 3
Хімічні методи
Доцільно застосовувати у випадках, коли можна розчинити породу пласта або елементи, відкладення яких зумовило погіршення проникності ПЗС, наприклад, солі або залізисті відкладення та інше.
Обробка свердловин хлоридною кислотою
Обробка свердловин соляною кислотою знайшла широке розповсюдження внаслідок простоти, дешевизни і сприятливих умов для її застосування. У нафтовмісних породах часто присутні вапняки, доломіт або карбонатні цементуючі речовини. Такі породи соляна кислота добре розчиняє, при цьому відбуваються наступні реакції.
При впливі на
вапняк:
На
доломіт:
Хлористий кальцій (CaCL2) і хлористий магній (MgCL2) - це солі, добре розчинні у воді - носії кислоти, що утворюється в результаті реакції. Вуглекислий газ (CO2) також легкі видаляється зі свердловини, або при відповідному тиску (понад 7,6 МПа) розчиняється у воді
Реагенти розчину HCl
Інгібітори - речовини, що знижують корозійний вплив кислоти на обладнання. Їх додають в кількості до 1%
Інтенсифікатори - поверхнево-активні речовини (ПАР), які знижують у 3 - 5 разів поверхневий натяг па кордоні нафти - нейтралізуюча кислота, що прискорює і полегшує очищення привибійної зони від продуктів реакції і від відреагованої кислоти.
Стабілізатори
- речовини для утримування в розчиненому
стані продуктів реакції, домішок розчину
НСL
з залізом, цементом і пісковиками, а
також для видалення з розчину хлоридної
кислоти шкідливої домішки сірчаної
кислоти і перетворення її в розчинну
сіль барію:
Соляна кислота, взаємодіючи з глинами, утворює солі алюмінію, а з цементом і пісковиками - гель кремнієвої кислоти, що випадають в осад. Для усунення цього і використовують стабілізатори - оцтову (СН3СООН) і плавикову (HF) (фтористоводневої) кислоти, а також ряд інших (лимонна, винна і ін).
Розрізняють декілька видів обробки соляною кислотою свердловин, що розкрила карбонатні колектори:
кислотні ванни,
прості кислотні обробки
обробки під тиском ПЗС,
термокислотні обробки,
кислотні обробки через гідромоніторні насадки,
серійні поінтервальні кислотні обробки.