2) За організаційно – правовими формами страхування поділяється на:

- комерційне страхування, яке здійснюється страховими організаціями, створеними у формі акціонерних, командитних товариств та товариств з додатковою відповідальністю);

- взаємне страхування, яке надається товариствами взаємного страхування;

- державне страхування, яке здійснюється державними страховими організаціями;

3) За формами проведення розрізняють:

- добровільне страхування здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком.

- обов'язкове страхування встановлює держава з метою захисту інтересів не лише окремих страхувальників, а й суспільства в цілому. Обов’язкове страхування поширюється на окремі види професійної діяльності ( військовослужбовців, працівників організації юстиції ), пасажирів громадського транспорту, власників транспортних засобів. Обов’язковими в Україні є страхування від безробіття, пенсійне страхування, від тимчасової втрати працездатності, мдичне страхування окремих категорій працівників тощо.

4) Взалежності від спеціалізації страховика:

- страхування життя – це вид особистого страхування, який передбачає обов’язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та досягнення застрахованою особою визначеного договором віку (страхування дітей; весільне страхування; страхування пенсій; страхування на випадок смерті застрахованого);

- страхування ризиків – певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання;

5) Взалежності від статусу страхувальника:

- страхування фізичних осіб – страхування урожаю; страхування авіатранспорту; страхування багажу і вантажу; страхування наземного транспорту; страхування нерухомого майна та обладнання;

- страхування юридичних осіб – страхування будівель; страхування транспорту; страхування тварин; страхування на випадок ремонту.

3. Державне регулювання у сфері страхування

Держава в особі уповноваженого органу здійснює нагляд за дотриманням вимог чинного законодавства та ефективного розвитку страхових послуг з метою запобігання неплатоспроможності страховиків та захисту інтересів страхувальників.

Основними завданнями державного регулювання страхової діяльності є:

• Сприяти діяльності на страховому ринку компаній, що мають міцну фінансову і правову основу;

• Не допускати на ринок фіктивних компаній, які можуть нанести збиток як страхувальникам, так і страховій справі в цілому;

• Забезпечувати розвиток ринку страхових послуг.

Система правового регулювання страхової діяльності в Україні гарантується Конституцією України, Господарським кодексом України, Законами України «Про господарські товариства», «Про страхування» та іншими нормативно-правовими актами.

Спеціальним уповноваженим державним органом виконавчої влади у сфері страхування є Конституція України, Закони України «Про господарські товариства», « Про страхування» та Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, яка виконує такі функції:

1. Нормативно-правове регулювання у сфері страхування:

2. Нагляд за учасниками страхового ринку:

1) реєстрація:

2) ліцензування страхової діяльності;

3) контрольно-наглядова функція:

3. Організаційне та методичне забезпечення діяльності у сфері страхування:

— підвищення ефективності державного нагляду за страховою діяльністю;

— проведення навчання, підготовки і перепідготовки кадрів, організація нарад, семінарів, конференцій з питань страхової діяльності.