
- •Назви розділів
- •Орієнтовні схеми аналізу уроку
- •Методичне забезпечення уроку:
- •6. Поведінка та діяльність учнів на уроці:
- •7. Характеристика ділових якостей вчителя:
- •8.Загальні результати уроку:
- •Аналіз уроку фізичного виховання
- •Аналіз уроку фізичного виховання
- •Типи уроків
- •Типова структура уроку
- •Щільність уроку.
- •Домашні завдання
- •Фізичне навантаження на уроці
- •Визначення завдань уроку
- •Мета уроку
- •Методи навчання на уроці фізичної культури
- •Словесні методи :
- •2. Наочні методи:
- •3. Практичні методи:
- •Словесні методи
- •Наочні методи
- •Практичні методи
- •Методи ведення уроку фізкультури в школі.
- •Вимоги до уроку:
- •План-конспект уроку фізичної культури проведеного в _____ класі «___» _______ 201_ р.
- •Комплекси загально-розвиваючих вправ
- •Ігри медитації
- •Гімнастика «Гарні очі»
- •Студенти повинні знати:
- •Студенти повинні вміти:
- •Перелік сайтів для підготовки до проведення уроку
Мета уроку
Освітній (пізнавальний)
формувати вміння…
закріпити…і розкрити знання учнів про…
повторити…
навчати…
ознайомити….
вдосконалювати в учнів…
Оздоровчий
нові потреби, зацікавленість.
вольові процеси: прагнення і бажання.
Виховний
інтерес до…
повагу до професії…
інтерес до спортивних ігор.
формувати естетичні смаки.
почуття національної гідності.
патріотизм.
мужність.
дисциплінованість.
культуру поведінки.
старанність.
ініціативність.
самостійність.
Методи навчання на уроці фізичної культури
Словесні методи :
а) пояснення;
б) бесіда;
в) розпорядження і команди ;
г) вказівки.
2. Наочні методи:
1) Показ вправ
- Демонстрація супроводжується поясненням.
- Демонстрація вправ, потім пояснення до них.
- Спочатку пояснення, потім демонстрація.
Наочні посібники:
а) картини;
б) таблиці;
в) малюнки;
г) фотознімки.
3) Предметні орієнтири:
а) канати;
б) стійки;
в) булави;
г) лінії в залі.
3. Практичні методи:
а) Метод вправ - метод повторення вивчаючих рухів.
б) Змагальний метод - метод змагання приміняється після утворення в учнів навичок.
Словесні методи
Пояснення застосовується в усіх класах школи. Воно розкриває суть вправи, створює у дітей уявлення, як треба виконувати той чи інший рух.
Пояснення повинно бути коротким, конкретним, доступним, образним і відповідати рівню розвитку учнів.
Це зобов'язує ширше користуватися образним порівняннями. Однак образи треба добирати правильно, допомагати кращому виконанню вправ. Наприклад, бажаючи, щоб діти виконували вправи з підстрибуванням якнайвище, вчитель порівнює їх з м'ячем, що високо відскакує: «Давайте стрибати, як м'ячики»; тихе і м'яке ходіння на півзігнутих ногах учитель порівнює з ступнями кішки: «ідіть тихо, м'яко, як кішка».
Під час пояснення діти дізнаються про багато нових слів: шеренга, колона, присідання, стойки, гімнастична стінка, колода, мат та ін.
Пояснення є одним із основних методів навчання, тому що воно дає учням найбільш повне уявлення про матеріал, що вивчається.
Розповідь застосовується при ознайомленні дітей з новими видами вправ (приклади із спортивного життя); при вивченні нової гри, що має сюжет і конкретні образи; при проведенні ряду вправ, об'єднуваних єдиною сюжетною лінією.
Цінність розповіді як метод полягає в тому, що новий матеріал вивчається, і ефективному виконанню вправ.
Метод розповіді застосовують головним чином у роботі з учнями молодших класів.
Цей метод дуже трудомісткий і потребує більшої підготовки. Однак кінцевий ефект виправдовує затрачені зусилля.
Вимоги до розповіді: короткий і образний виклад, виразність, емоціональність. Розповідь, як правило, завжди поєднується з поясненням.
Розпорядження і команди. Керуючи учнями при виконанні ними фізичних вправ і в процесі проведення уроку, вчитель користується розпорядженнями і командами.
Під розпорядженням розуміють словесну вказівку вчителя на уроці, яка не має певної форми, але пов'язана з виконанням вправ або інших дій учнів.
Розпорядження застосовують в усіх класах школи. На початку навчання в І класі розпорядження є необхідним етапом при підготовці дітей до виконання команди.
Розпорядженням є вказівки вчителя про підготовку місця для стрибків, приладів, інвентарю (м'ячів, палиць, скакалок та ін.).
Всі розпорядження вчителя повинні бути ясними і чіткими.
Віддаючи розпорядження і вимагаючи обов'язкового їх виконання, вчитель тим самим виховує в учнів дисципліну і привчає їх до організованих дій у колективі. Кожне розпорядження вчитель повинен віддавати авторитетно і спокійно.
Під командою розуміють розпорядження вчителя, яке має певну форму, встановлений порядок його виголошення і цілком точний зміст. Кожна команда є сигналом до виконання або припинення дії. Виконання часто супроводжують під рахунок, що регулює темп і ритм вправи. Вкоманді і рахунку має значення інтонація, з допомогою якої виконання може стати більш виразним, повільним або уривчастим, вільним або напруженим.
Бесіда проводиться в запитально-відповідній формі. Вчитель навідними запитаннями з'ясовує засвоєння матеріалу (як виконувати вправи, правила гри), а також спонукає учнів до висловлювання своїх думок.
Бесіда є зручною формою спілкування вчителя і учнів. Цей метод використовується для того, щоб встановити зв'язок пройденого з тим, що вивчається, з'ясувати, наскільки правильно зрозуміли діти викладений матеріал, активізувати увагу учнів. Під час бесіди вчитель краще знайомиться з дітьми.
Бесіда завжди повинна бути цілеспрямованою, короткою цікавою, її можна застосовувати в усіх початкових класах школи.
Вказівки дають в усіх класах школи при виконанні вправ («Спину тримайте пряміше», «Вище голову», «Зігніть руки більше» та ін..). Вказівки можуть стосуватися всіх учнів, однієї з груп або одного учня.
Своєчасна, доречна вказівка допомагає кращому виконанню вправ. Вказівки повинні бути короткими, точними, спонукаючими, вимогливими.