2.3 Розробка ситуативної схеми лінії передачі

Вибір шляху проходження траси визначається розташовуванням кін­цевих пунктів, які мають отримати високоякісний цифровий зв’язок. При ви­борі траси необхідно забезпечити:

• її найкоротшу протяжність;

• найменшу кількість перетинів, які створюють складні умови про­кладання кабелю та підвищують вартість будівництва;

• максимальне застосування механізмів при будівництві та викорис­тання сучасних методів прокладки кабелю;

• найкращі умови експлуатації та обслуговування обладнання.

Ситуативна схема лінії передачі, що підлягає реконструкції, наво­диться з урахуванням рекомендацій для заданих населених пунктів. Для її розробки необхідно користуватися схемою автомобільних шляхів або геог­рафічними картами з масштабом не менше 25 км/см. Більш зручніше корис­туватися схемою автомобільних шляхів [6].

Приклад варіанту ситуативної схеми лінії передачі між містами До­нецьк–Луганськ показаний на рис. 2.1.

Рис. 2.1 – Ситуативна схема лінії передачі

За межами розташування населених пунктів кабель, як правило, про­кладається вздовж автомобільного шляху.

В кінцевому підсумку, залежно від умов фактичного розташування населених пунктів приймається лише один варіант прокладання траси ка­белю, який забезпечує найбільш зручні умови виконання та експлуатації во­локонно-оптичної лінії передачі.

Перетину волоконно-оптичної лінії з ріками, шосейними та залізнич­ними дорогами по можливості необхідно уникати.

Розрахунок необхідної довжини оптичного кабелю (ОК) для будів­ництва лінії зв’язку виконуємо з урахуванням встановлених норм запасу на підземний оптичний кабель, що прокладається в ґрунті – 2 % [8].

Тоді, довжина кабелю:

, (2.1)

де L_тр – протяжність траси.

2.4 Вибір цифрової системи передачі та типу волоконно-оптичного кабелю

2.4.1 Вибір цифрової системи передачі

Відповідно до завдання необхідно організувати зв’язок між вказа­ними пунктами при заданих каналах тональної частоти (КТЧ) і заданій кіль­кості первинних цифрових потоків (PDH), тобто потоків Е1 G.703 згідно рекомендацій Міжнародного союзу електрозв’язку по телефонії та телеграфії (МСЕ-Т).

Еквівалентна кількість потоків Е_1екв (відповідно рекомендацій МСЕ-Т G.703) визначається за формулою:

, (2.2)

де – кількість транзитних первинних цифрових потоків Е1;

– кількість каналів тональної частоти.

Загальна кількість вторинних цифрових потоків Е2:

(2.3)

КП1

(с. Злинка)

ОРП2

(с. Хмельове)

КПЗ

(м. Мала Виска)

1  Е1

1  Е1

Рис. 2.2 – Схема розподілу каналів проектованої мережі

Кп1 (c. Злинка) – орп2 (с. Хмельове) з використанням восп

Загальна кількість третинних потоків Е3:

. (2.4)

Для передачі цифрових потоків інформації, які визначаються за формулами (2.2) – (2.4), необхідно вибрати обладнання для цифрових систем передачі. Апаратуру цифрових систем передачі випускає ВАТ “Прожектор”, м. Малин Житомирської області [7] (додаток Г).

Наприклад, схема розподілу каналів проектованої мережі між селом Злинка (кінцевий пункт – КП1), селом Хмельове (обслуговуючий регенера­ційний пункт – ОРП2) та містом Мала Виска (кінцевий пункт – КП3) наве­дена на рис. 2.2.