II. Психопатологічні синдроми при хронічних інтоксикаціях

1 стадія: астенічний; неврозоподібний

2 стадія: психоорганічний, корсаківський, деменція, судомний

На тлі астенічних і органічних симптомів можуть розвиватися психози:

1. Хронічні параноїди (фосфорорганічні сполуки, психостимулятори).

2. Затяжні депресії (резерпін, аміназин).

Гострі інтоксикаційні психози. Психічні порушення можуть з'явитися в різний термін з моменту отруєння в залежності від особливостей отруйної речовини, дози, шляхів її метаболізму. Тривалість психозу також різна й обумовлюється наявністю отрути в організмі і розвитком ускладнень. У першу чергу порушується свідомість. У легких випадках розвивається оглушення, сонливість, при отруєннях середнього ступеня оглушення змінюється сомнолетністью чи психотичними формами розладу свідомості. При важких отруєннях відбувається вимикання свідомості (сопор, кома). Гострі психози при важких формах отруєння виявляються різними психопатологічними симптомами. Клініка гострих інтоксикаційних психозів, викликаних різними отрутами, має багато подібного. Відмінності в основному виявляються в соматичних і неврологічних симптомах.

Найбільш частим психотичним синдромом при гострих отруєннях є деліріозний. При цьому у хворих з'являються яскраві зорові галюцинації, у деяких також слухові, нюхові і смакові, тематично пов'язані із зоровими. Хворі дезорієнтовані в навколишньому, поводження їх визначається характером галюцинацій, критичного відношення до них немає. У передделіріозному стані з'являються яскраві нічні сновидіння, зорові ілюзії, безпричинний страх і тривога. При інтоксикаційному онейроїді хворі цілком відключені від реальності, занурені у спостерігання фантастичних, нерідко сценоподібних зорових галюцинацій, про зміст яких можна догадуватися тільки по міміці хворого, тому що вони контакту недоступні і, на відміну від делірію, рухово пасивні.

Інтоксикаційний аментивний синдром характеризується повним дезорієнтуванням, непізнаванням близьких, нерозумінням що відбувається, розгубленістю, беззвязним мисленням. При інтоксикаційних параноїдах розвивається марення переслідування, отруєння, слухові галюцинації.

Маніакальноподібні стани відрізняються ейфорією, багатомовністю без посилення прагнення до діяльності.

Психічні порушення при хронічних інтоксикаціях. У першій – неврозоподібній стадії – з'являються астенічні, астено-іпохондричні, астено-депрессивні стани, іноді – істероїдні та астено-обсесивні. Психоорганічна стадія формується або поступово на тлі неврозоподібних розладів, або її симптоми з'являються із самого початку інтоксикації. Різко порушується пам'ять, особливо короткочасна, знижується здатність до фіксації, порушується увага, хворі скаржаться на труднощі у зосередженні, переключенні уваги, стають розсіяними. Погіршується кмітливість, знижується швидкість орієнтування у подіях. У ряді випадків розвивається корсаківський синдром і синдром тотальної деменції. На тлі неврозоподібних і психоорганічних проявів при деяких інтоксикаціях розвивається параноїдний і депресивний синдроми.

Психічні порушення у разі інтоксикацій лікарськими засобами

Отруєння лікарськими засобами можуть виникнути в результаті підвищеної чутливості до них при прийомі навіть середніх терапевтичних доз. Однак, найчастіше, такі лікарські інтоксикації є результатом прийому великих доз, що може бути і при вживанні їх з метою суїциду і при передозуваннях, обумовлених лікарськими помилками або самолікуванням. Психічні порушення виникають найчастіше при отруєнні психотропними, наркотичними, холинолітичними препаратами, рідше – гормонами, іноді – антибіотиками.

Снодійні. Найбільш грубі порушення виникають при отруєнні барбітуратами, після однократного прийому великих доз яких виникає стан, що нагадує сп'яніння, потім – оглушення, що швидко переходить у сопор і кому. У ряду хворих виникають епилептиформні припадки. Хронічна інтоксикація барбітуратами приводить до розвитку психопатоподібних станів з ейфорією, розгальмуванням, розладом пам'яті, значним зниженням критики. У деяких випадках розвиваються галюцинаторно-параноїдні та депресивно-параноїдні психози. Різке припинення прийому барбітуратів супроводжується епілептиформними припадками або комою.

Нейролептики. При отруєнні лепонексом (клозепіном), тизерцином (левомепромазином) може розвитися делірій, передозування аміназину (хлорпромазин) приводить до депресії.

Антидепресанти. Передозування меліпрамину та амітриптиліну можуть викликати деліріозні стани. При прийомі інгібіторів МАО іноді виникають короткочасні психотичні стани із збудженням, ейфорією, підозрілістю.

Астматол. На початку інтоксикації з'являється астенія, сонливість, порушення зору. У подальшому розвивається делірій із зоровими галюцинаціями у вигляді дрібних тварин, комах. У деяких випадках виникає гострий вербальний галюциноз із подальшим вторинним параноїдним маренням. Хворі, як правило, збуджені, роблять хаотичні нецілеспрямовані хореоподібні рухи. Обличчя хворих гіперемоване, зіниці широкі, мова невиразна, розірвана.

Атропін. Через кілька хвилин після прийому атропіну різко розширюються зіниці, частішає пульс і дихання, порушується акомодація. Слідом за цими симптомами розвивається делірій із різким руховим збудженням, різноманітними зоровими і тактильними галюцинаціями, тривогою, страхами, нерідко агресивністю. Він супроводжується тремором, посмикуванням окремих груп м'язів. У хворих розвивається оглушення, що переходить у сопор і кому.

Циклодол. Прийом препарату у дозі, що перевищує терапевтичну в 2-3 рази, викликає спочатку ейфорію, у подальшому звужується свідомість із відчуттям польоту, з'являються яскраві зорові кольорові галюцинації, що нагадують мультиплікаційний фільм.

Акрихін (атебрін). Препарат використовується при лікуванні малярії. Передозування супроводжується ейфорією без прагнення до діяльності і з астенією. Делирій виникає порівняно рідко.

Кофеїн. Передозування викликає посилення рухової активності, багатомовність, загальне збудження, слідом за яким з'являється млявість, сонливість, невпевнена хода. Іноді розвивається делірій із зоровими і слуховими галюцинаціями та епилептиформним збудженням.

Гормональні препарати. При введенні тиреоїдних гормонів, кортикостероїдів, естрогенів можуть розвитися делірій, галюцинаторно-маячні синдроми, епилептиформні припадки.

Кортизон, який має стимулюючу дію на ЦНС, викликає ейфорію, безсоння, рухове збудження. Кортизон і АКТГ можуть викликати депресивні, депресивно-параноїдні, галюцинаторно-параноїдні, кататоноподібні психози. При гормональних психозах у дітей частіше розвивається делірій з галюцинаціями у вигляді дрібних тварин і комах, а також порушення схеми тіла.