Гостра реакція на стрес (Невротичні реакції)

Невротичні реакції – це гострі реакції на стрес, причому психотравмирующие в цьому випадку є інтимно-особистісні переживання. Це може бути, незадоволення якихось бажань близькими, розчарування у друзі, несправедливе (на думку пацієнта) зауваження в присутності однолітків. Такі реакції частіше спостерігаються в підлітковому віці. Згідно МКХ-10 їх кодують як F.43.

Даних про поширеність невротичних реакцій немає, тому що в переважній більшості випадків ці хворі не звертаються за медичною допомогою. Клінічні форми невротичних реакцій залежить від властивостей особистості пацієнта, їхнє виникнення обумовлене поганим психологічним захистом особистості, що не дає можливості знайти адекватний вихід зі сформованої ситуації. Тривалість цих реакцій від декількох хвилин до декількох днів. У першу чергу редукується психічна симптоматика, а вегетативні порушення зберігаються більш тривалий час.

За клінічними особливостями розрізняють такі форми невротичних реакцій:

Депресивна реакція - F.43.2 - може розвитися через 1-2 доби після психічної травми, така форма реагування найбільш типова для слабкого типу ВНД. У хворих знижується настрій, з'являється плаксивість, увага пацієнта не відволікається від психічної травми і її наслідків. У деяких розвиваються надцінні ідеї самозвинувачення та самознищення, що приводять до суїцидальних думок, а, нерідко, й дій. Суїциди можуть мати важкі наслідки, що викликає необхідність реанімації хворих. Знижений настрій супроводжується порушенням сну, поганим самопочуттям, швидкою стомлюваністю, неприємними відчуттями в області серця.

Неврастенічна реакція - F.43.23 - характеризується явищами дратівливої слабості й вегетативних симптомів.

Істерична реакція - F.43.25 - виникає слідом за психічною травмою в осіб із художнім типом ВНД і супроводжується бурхливими емоціями, а іноді й афективним звуженням свідомості. Такі пацієнти нерідко скоюють суїциди з метою залучити до себе увагу або домогтися чогось, і хоча мотиви цих суїцидів шантажні, хворі в стані афекту не завжди можуть правильно оцінити наслідки вчиненого, наносячи досить глибокі порізи або приймаючи велику дозу ліків.

Психастенічна реакція - F.43.22 - виникає в особистостей розумового типу й виражається в тривозі, нерішучості, неможливості впоратися з найпростішими проблемами. Будь-яка найпростіша дія супроводжується нав'язливістю, багаторазовими повторними оглядами правильності дії.

Параліч емоцій - F.43.28 - розвивається слідом за впливом психотравуючого фактора. Пацієнти, розуміючи весь трагізм того, що відбувається, небезпеку для його життя й життя близьких ситуації, що склалася, не відчувають ніяких емоцій. Людина стає байдужною, при цьому все розуміє й відмічає, але спостерігає за тим, що відбувається, як би з боку.

Невротичні реакції не вимагають спеціального лікування. Позитивно діють доброзичливі бесіди із близькими й друзями, які співчувають хворому й підказують вихід із ситуації. Іноді доводиться прибігати до лікування седативними фітопрепаратами.

Неврастенія

Причиною цього неврозу є тривалий вплив несприятливих факторів, серед яких основне значення має виробничий нервовий стрес: великий обсяг інформації, яку необхідно засвоїти в умовах дефіциту часу й високих вимог до діяльності.

Поширеність неврастенії до 5% у популяції, із симптомами цього неврозу до лікарів загальної практики звертається більше 60% хворих.

Основними клінічними проявами неврастенії є дратівлива слабість. Хворі скаржаться на стомлюваність, слабкість, зниження працездатності. З ранку дуже важко «впрацювання», до передобіднього часу трохи знижуються симптоми астенії й дещо поліпшується працездатність, але дуже швидко знову розвивається стомлюваність, коли кожна дія вимагає неймовірних зусиль. Хворі стають нетерплячими, не можуть переносити очікування. У них легко виникають афекти, після яких астенія ще більше підсилюється, й з'являється почуття провини за те, що було сказано або зроблене в стані афекту. У багатьох пацієнтів з'являється гіперестезія до зорових, слухових та навіть тактильних подразників, їх дратує крапання води, звук цокання годинника, дотик до шкіри.

Помітно порушується сон. Одні пацієнти не можуть довго заснути, інші швидко засинають, але в обох випадках сон поверхневий із частими пробудженнями й відсутністю почуття відпочинку після сну. Удень хворі відчувають сонливість, але навіть якщо їсти можливість відпочити, вони не можуть заснути. Одними з постійних скарг хворих є головні болі, різноманіття яких (здавлення, стягування, поколювання) дуже неприємні для пацієнтів. Головні болі звичайно підсилюються після фізичної й розумової напруги.

У багатьох хворих з'являються неприємні відчуття в різних органах. Із цього приводу вони звертаються до різних фахівців й, хоча останні ніякої патології не виявляють, пацієнтів це не заспокоює. Вони фіксовані на цих відчуттях, думають, що захворіли на якусь важку невиліковну хворобу. Іпохондричні симптоми нерідко супроводжують інші симптоми неврастенії.

У перебігу хвороби можуть спостерігатися гипостенічна (коли переважає астенія) і гіперстенічна (коли переважає дратівливість) форми. Вихід неврастенії сприятливий, у більшості хворих після лікування наступає одужання.