
- •Числовий вираз та його значення
- •Вирази із змінною (змінними)
- •Область визначення виразу
- •Тотожності
- •Тотожні перетворення виразів
- •Числові рівності і нерівності
- •Поняття про числову рівність. Значення істинності числових рівностей.
- •Основні властивості числових рівностей.
- •Числові нерівності. Основні властивості числових нерівностей.
- •Рівняння з однією змінною Поняття про рівняння з однією змінною.
- •Множина коренів рівняння.
- •Поняття про рівносильні рівняння. Теореми про рівносильність рівнянь.
- •Теоретичні основи розв’язування рівнянь
- •Розв’язування лінійних і квадратних рівнянь з однією змінною.
- •Нерівності з однією змінною
- •Числові функції. Визначення числової функції. Способи задання функції. Пряма і обернена пропорційності, їх властивості і графіки.
- •Означення числової функції. Область визначення та множина значень числової функції.
- •Способи задання функції.
- •Таблично;
- •Аналітично (за допомогою формули).
- •Пряма пропорційність, її графік та основні властивості.
- •Формування уявлень про функціональну залежність в учнів початкової школи.
- •Лінійна функція, її графік
Нерівності з однією змінною
Речення виду
,
,
називаються нерівностями з однією
змінною.
О з н а ч е н н я. Якщо
– два вирази із змінною х та областю
визначення Х, то нерівність виду
або
називається нерівністю з однією
змінною.
Значення змінної х з області визначення Х, при якому нерівність перетворюється в істинну числову нерівність, називається розв’язком нерівності. Знайти множину розв’язків нерівності означає розв’язати цю нерівність.
В основі розв’язування нерівностей першого степеня, так як і для рівнянь, лежать поняття рівносильності і теореми про рівносильність нерівностей.
О з н а ч е н н я. Дві нерівності називаються рівносильними, якщо множини їх розв’язків рівні.
Наприклад, нерівності
рівносильні, бо множини їх розв’язків
рівні, це – проміжок
.
Теореми про рівносильність нерівностей і наслідки з них подібні до відповідних теорем про рівносильність рівнянь. Схожими є й доведення цих теорем.
Т е о р е м а 1. Якщо нерівність
задано на множині Х і h(x)
– вираз, визначений на цій же множині,
то нерівності
і
рівносильні на множині Х.
З цієї теореми випливають н а с л і д к и, які часто використовуються під час розв’язування нерівностей:
Якщо до обох частин нерівності додати одне й те саме дійсне число d, то отримаємо нерівність
, рівносильну даній.
Якщо який-небудь доданок (числовий вираз або вираз із змінною) перенести з однієї частини нерівності в іншу, змінивши знак доданка на протилежний, то отримаємо нерівність, рівносильну даній.
Т е о р е м а 2. Якщо нерівність
задано на множині Х і h(x)
– вираз, визначений на цій же множині,
то нерівності
і
рівносильні на множині Х.
З цієї теореми випливає такий наслідок:
якщо обидві частини нерівності
помножити на одне й те саме додатне
дійсне число d, то
отримаємо нерівність
,
рівносильну даній.
Т е о р е м а 3. Якщо нерівність
задано на множині Х і h(x)
– вираз, визначений на цій же множині,
то нерівності
і
рівносильні на множині Х.
З цієї теореми випливає такий наслідок:
якщо обидві частини нерівності
помножити на одне й те саме від’ємне
дійсне число d і
змінити знак нерівності на протилежний,
то отримаємо нерівність
,
рівносильну даній.
Розв’яжемо нерівність
і визначимо, які теоретичні факти при
цьому використовуються.
Хід розв’язування |
Використані теоретичні факти |
Перенесемо доданок 2х у ліву частину
а число –5 в праву:
|
Наслідок 2 з теореми 1, означення рівносильності нерівностей |
Зведемо подібні доданки в лівій і в
правій частинах нерівності:
|
Тотожне перетворення – зведення подібних доданків |
Поділимо обидві частини нерівності
на 3: |
Наслідок з теореми 2 |
Нерівності
і
рівносильні, тому мають однакову множину
розв’язків – це числовий проміжок
.
Числові функції. Визначення числової функції. Способи задання функції. Пряма і обернена пропорційності, їх властивості і графіки.
Одна із суттєвих ознак багатьох предметів оточуючої дійсності – змінність. Змінюється погода, вік людини, умови її життя, тваринний і рослинний світ. Щоб навчити дітей науково обґрунтовувати ці процеси, необхідно знати їх певні властивості, наприклад, такі, як маса, час, площа, швидкість. Усі названі властивості – величини. Частина цих властивостей вивчається вже в початкових класах, деякі – у курсах фізики, хімії і біології. Ми також вже вивчали величини та їх основні властивості у курсі теоретичних основ початкового курсу математики. Проте, ці величини рідко зустрічаються окремо. Між величинами існують певні зв’язки, залежності. Так маса залежить від кількості, швидкість від часу, вартість від ціни і т.д. Деякі залежності мають свої особливості і їх називають функціональними. Для учителя початкових класів дуже важливо зрозуміти і використовувати такі залежності, щоб сформувати відповідні уміння і навички у своїх вихованців.