19. Назвіть основні завдання екологічного аудиту

Закон від 24.06.2004 № 1862-IV "Про екологічний аудит"

Стаття 1. Екологічний аудит

Екологічний аудит - це документально оформлений системний незалежний процес оцінювання об'єкта екологічного аудиту, що включає збирання і об'єктивне оцінювання доказів для встановлення відповідності визначених видів діяльності, заходів, умов, системи екологічного управління та інформації з цих питань вимогам законодавства України про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту.

Стаття 8. Мета та основні завдання екологічного аудиту

Екологічний аудит в Україні проводиться з метою забезпечення додержання законодавства про охорону навколишнього природного середовища в процесі господарської та іншої діяльності.

Основними завданнями екологічного аудиту є:

збір достовірної інформації про екологічні аспекти виробничої діяльності об'єкта екологічного аудиту та формування на її основі висновку екологічного аудиту;

встановлення відповідності об'єктів екологічного аудиту вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту;

оцінка впливу діяльності об'єкта екологічного аудиту на стан навколишнього природного середовища;

оцінка ефективності, повноти і обґрунтованості заходів, що вживаються для охорони навколишнього природного середовища на об'єкті екологічного аудиту.

Конкретні завдання екологічного аудиту в кожному окремому випадку визначаються замовником, виходячи з його потреб, відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України, характеру діяльності об'єкта екологічного аудиту.

ЗАДАЧІ

Задача 1. Громадянка Коваль звернулась до Управління Мінприроди із скаргою про те, що на вулиці, де вона проживає, зрізані дерева: тополя, береза та липи, які протягом багатьох років виконували захисні, естетичні та інші функції.

Під час розгляду цієї справи було встановлено, що громадянин Войтович звертався до Тресту зеленого господарства із проханням зрізати зазначені дерева, оскільки їх крони перешкоджають сонячному світлу, від чого в його будинку стало холодно та підвищилась вологість.

Не дочекавшись відповіді на своє звернення, Войтович зрізав дерева, про що було складено протокол державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища.

1. До кола повноважень яких органів належать питання утримання насаджень у місті?

2. Чи правомірно поступив Войтович?

3. Які органи покликані вирішити дану справу.

4. Обґрунтуйте шляхи вирішення цієї справи.

1. Про затвердження Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України МІНІСТЕРСТВО БУДІВНИЦТВА, АРХІТЕКТУРИ ТА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА України; Наказ від 10.04.2006 № 105

3.2. Елементи благоустрою. Елементами благоустрою є: ЗОКРЕМА зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях;

4.2. На об'єктах благоустрою зеленого господарства забороняється: ЗОКРЕМА пошкоджувати дерева, кущі, квітники, газони;

А ТАКОЖ виконувати земляні, будівельні та інші роботи без дозволу, виданого в установленому порядку;

5.5. Відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: ЗОКРЕМА на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів;

5.8. Догляд за зеленими насадженнями на вулицях, площах, бульварах, майданах повинен проводитися спеціалізованими підприємствами, організаціями зеленого господарства, які укомплектовані спеціальною технікою та механізмами, кваліфікованими спеціалістами, на умовах договору з балансоутримувачем.

6.1. Балансоутримувач об'єкта благоустрою зеленого господарства має право: ЗОКРЕМА звертатись з позовом до суду на відшкодування збитків, заподіяних унаслідок пошкодження об'єктів зеленого господарства.

Про благоустрій населених пунктів Верховна Рада України; Закон від 06.09.2005 № 2807-IV

Стаття 13. Об'єкти у сфері благоустрою населених пунктів

1. До об'єктів благоустрою населених пунктів належать:

1) території загального користування: ЗОКРЕМА

г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки;

Стаття 15. Утримання об'єктів благоустрою

1. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об’єктів благоустрою державної та комунальної власності.

Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктахКабінет Міністрів України; Постанова, Порядок від 01.08.2006 № 1045

3. Видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється:

за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - компетентний орган) на підставі ордера

4. Підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява юридичної чи фізичної особи (далі - заявник) про видалення зелених насаджень.

Компетентний орган протягом трьох днів після надходження заяви затверджує склад відповідної комісії.

Комісія у п'ятиденний строк після її затвердження визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, і складає акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню (далі - акт), за зразком, затвердженим Мінрегіоном.

Голова комісії готує в триденний строк проект рішення компетентного органу про видалення зелених насаджень, в якому зазначаються дані про кількість зелених насаджень, що підлягають видаленню і що залишаються на земельній ділянці.

Компетентний орган у місячний строк після надходження зазначеного проекту приймає рішення про видалення зелених насаджень і наступного дня видає заявнику його копію для оплати відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.

Стаття 42 ЗУ. Відповідальність за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів

4. Шкода, завдана внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення

Правила утримання…

6.1. Балансоутримувач об'єкта благоустрою зеленого господарства має право: звертатись з позовом до суду на відшкодування збитків, заподіяних унаслідок пошкодження об'єктів зеленого господарства.

Отже, до суду мав звернутись Балансоутримувач, за яким закріплена вулиця

Дії Войтович є неправомірними – самовільно зрізав ті дерева не дочекавшись відповіді на звернення. Він повинен нести відповідальність відповідно до статті 153 КУПАП – знищення або пошкодження зелених насаджень, окремих дерев в населених пунктах – штраф. Протокол про адмін. Правопорушення передається на розгляд у державну екологічну інспекцію. Щодо громадянки Коваль то не знаю на 100%, але думаю вона таки може звернутись до суду з позовом про відшкодування збитків, якщо буде встановлена заподіяна шкода.

Задача 2. Під час проведення моніторингу стану довкілля в області комісією з представників Мінприроди, Держводгоспу, Держлісгоспу було винесено рішення про тимчасову заборону (зупинення) діяльності державного підприємства лісового господарства, що спеціалізується на заготівлі, реалізації та переробці деревини. Діяльність підприємства проводиться з грубим порушенням вимог природоохоронного законодавства: в процесі виробничої діяльності здійснюється забір підземних вод для виробничих та господарсько-побутових потреб без дозволу на спеціальне водокористування.

Вжиті заходи щодо припинення правопорушення (приписи щодо отримання відповідних ліцензій, притягнення до адміністративної відповідальності) не призвели до усунення виявлених порушень, тому було прийнято рішення тимчасово заборонити (зупинити) діяльність державного підприємства лісового господарства, пов’язану із забором підземних вод.

1. Визначити коло правовідносин, що склалися.

2. Дати характеристику функцій управління в галузі екології.

3. Визначити правомірність дій членів комісії.

4. Вирішити справу.

1. Виникли екологічні та адміністративні відносини

2. Відповідно до

П О С Т А Н О В А ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Про затвердження Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища

4. Діяльність підприємств обмежується або тимчасово забороняється (зупиняється) у разі перевищення ними лімітів використання природних ресурсів, порушення екологічних нормативів, екологічних стандартів, а також вимог екологічної безпеки, зокрема:

в) використання природних ресурсів, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, складування, захоронення, зберігання або розміщення виробничих, побутових та інших відходів без відповідних дозволів;

Стаття 19 КОДЕКСУ ПРО НАДРА. Надання надр у користування

Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

П. 3 Порядку. Рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) та припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища приймають у межах своєї компетенції Кабінет Міністрів України, Верховна Рада Республіки Крим, місцеві органи державної виконавчої влади, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та його органи на місцях, органи державного санітарно-епідеміологічного нагляду, інші спеціально уповноважені державні органи та органи місцевого самоврядування.

3 і 4 Отже, Мінприроди, Держводгоспу, Держлісгоспу вправі приймати такі рішення.

ЗАДАЧА 3. У статуті новоствореної фірми “Кортіс“ ЛТД одним із напрямків діяльності є виробництво виробів з пластмаси. Це, як відомо, веде до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Після завершення процедури реєстрації, закупки необхідного обладнання, заключення договорів про співробітництво фірма розпочала свою діяльність по переробці відходів.

Чи всі необхідні згідно законодавства вимоги по здійсненні такої діяльності дотримано керівниками фірми?

То, шо вони мали би мати / зробити:

ЗУ «Про відходи»: Стаття 17. Обов'язки суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами

Суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані:

м) забезпечувати професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами;

н) мати ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами і/або на право провадження діяльності,пов'язаної із збиранням і заготівлею окремих видів відходів як вторинної сировини, і/або дозвіл на транскордонне перевезення небезпечних відходів;

о) мати погоджений із уповноваженими органами виконавчої влади план дій на випадок виникнення надзвичайної ситуації, пов'язаної з поводженням з небезпечними відходами;

п) передбачати при укладанні угод на поставку в Україну товарної продукції утилізацію чи вивезення з України використаних пакувальних матеріалів і тари;

р) при плануванні будівництва або реконструкції об'єкта поводження з відходами мати дозвіл на будівництво або реконструкцію такого об'єкта відповідно до законодавства про містобудування;

с) мати дозвіл на експлуатацію об'єкта поводження з небезпечними відходами.

Ну ше є ст..10 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря», але там «декларативні положення»(с) Т.М.Жиравецький

Підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані:

здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог,передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо;

вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів;

забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів;

здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік;

заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря;

забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок;

забезпечувати розроблення методик виконання вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин;

використовувати метрологічно атестовані методики виконання вимірювань і повірені засоби вимірювальної техніки для визначення параметрів газопилового потоку і концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та викидах стаціонарних і пересувних джерел;

здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин і зниження впливу фізичних та біологічних факторів, оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря;

своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок.

Затвердження яких нормативів необхідно для здійснення цього виду діяльності?

ЗУ «Про відходи»:

Стаття 7. Нормування у сфері поводження з відходами

У сфері поводження з відходами встановлюються такі нормативи:

• граничні показники утворення відходів у технологічних процесах;

• питомі показники утворення відходів, використання та втрат сировини у технологічних процесах;

• інші нормативи, передбачені законодавством. ( ну, наприклад, є такий ПОРЯДОК організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря, затверджений ПКМУ від 11.03.1999. Ну там йде тупо перелік хімії – яка є загальнопоширена, а яку треба контролювати, шоб її якраз викидали поменше. За кількістю тих викидів слідкують МНС, Держсанепідслужба, їх територіальні органи, Мінприроди, підприємства, установи, організації, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану атмосферного повітря.)

Нормативи у сфері поводження з відходами розробляються відповідними міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями за погодженням із уповноваженими органами виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Куди потрібно звертатися керівництву цієї юрособи для отримання необхідних дозволів?

ПОЛОЖЕННЯ про Державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі, затверджене Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006 N 548:

Управління відповідно до покладених на нього завдань:

4.6. Видає в установленому порядку дозволи на спеціальне використання природних ресурсів, дозволи на спеціальне водокористування в разі використання води з водних об'єктів загальнодержавного значення, дозволи на викиди забруднюючих

речовин у навколишнє природне середовище, дозволи на розміщення та здійснення інших операцій у сфері поводження з відходами, приймає відповідні рішення щодо зупинення їх дії або анулювання.

Хто здійснює ліцензування даного виду діяльності?

Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України,затверджене указом ПУ від 13.04.2011

4. Мінприроди України відповідно до покладених на нього завдань:

1) у сфері екологічної безпеки, поводження з відходами, небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, державної екологічної експертизи:

в) проводить ліцензування операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, збирання і заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини (згідно з переліками, що визначаються Кабінетом Міністрів України) та здійснює контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов;

ЗАДАЧА 4. Під час перетину державного кордону України на залізничній станції „Хутір Михайливський” працівниками служби екологічного контролю на кордоні (далі – Служба) оглядався вантаж двох вагонів – продукти харчування рослинного і тваринного походження для діабетиків, які направлялись із Самари львівському підприємству „Здорові продукти”.

Працівники Служби вимагали надання спеціальних дозволів, які б підтверджували законність добування деяких рослин та тварин, з яких виготовлено відповідні продукти.

Представники львівського підприємства-імпортера заперечували проти вказаної вимоги, наголошуючи, що єдиним необхідним документом на продукцію є сертифікат якості, виданий лабораторією в м. Самарі.

Начальник Служби заборонив ввіз продуктів в Україну, а зібрані по справі матеріали передав органам прокуратури для порушення кримінальної справи.

„Здорові продукти” оскаржили дії Служби до суду.

Визначити види правовідносин, що виникли.

Відносини щодо забезпечення екологічної безпеки або антропоохоронні (такі є в книжці Рябець К.А. «Екологічне право»)

Чи відповідають дії Служби нормам чинного екологічного законодавства України?

Нєа, вони забагато хочуть, то не в їхній компетенції з питаннями законної сировини розбиратися

ЗУ «Про безпечність та якість харчових продуктів», Стаття 42.

Відповідно до вимог чинних санітарних заходів вантажі з об'єктами санітарних заходів, що імпортуються, супроводжуються:

1) для харчових продуктів - оригіналом міжнародного ветеринарного (санітарного) сертифіката (далі - міжнародний сертифікат), що засвідчує придатність для споживання людиною;

Міжнародний ветеринарний сертифікат - сертифікат, форма та зміст якого відповідають рекомендаціям відповідних міжнародних організацій, що видається в країні експорту згідно з інструкціями відповідних міжнародних організацій і засвідчує стан здоров'я тварин та/або дотримання вимог щодо охорони здоров'я людини, які були виконані стосовно товарів, що експортуються. (ВР України, Закон "Про ветеринарну медицину" від 25.06.1992 N 2498-XII)

2) для інших об'єктів санітарних заходів - документацією та/або маркуванням, що визначає потужності (об'єкти), на яких вироблено об'єкт санітарних заходів (далі - потужності (об'єкти) походження).

1.3. Міжнародні ветеринарні сертифікати, ветеринарні свідоцтва, ветеринарні довідки видаються державними інспекторами ветеринарної медицини або уповноваженими лікарями ветеринарної медицини фізичним, юридичним особам та фізичним особам - підприємцям.

(Наказ|Порядок, Державний комітет ветеринарної медицини України, від 13.04.2009, № 85 "Про затвердження Порядку видачі ветеринарних документів")

Надати правову оцінку позиції підприємства „Здорові продукти”.

Вони були би праві, якби отой їхній «сертифікат якості, виданий лабораторією в м. Самарі» - то і був той самий міжнародний ветеринарний сертифікат ( а вони його просто так назвали собі), але то він не був, ібо суб’єкт видачі не той.

Вирішити справу.

Стаття 54. Видача міжнародних ветеринарних (санітарних) сертифікатів на вантажі з харчовими продуктами, що експортуються

1. Міжнародні ветеринарні (санітарні) сертифікати на вантажі з харчовими продуктами, призначеними для експорту, видаються лише на продукцію, що вироблена на затверджених експортних потужностях (об'єктах), зареєстрованих у встановленому порядку.

2. Вантажі з харчовими продуктами, які експортуються та повинні супроводжуватися оригіналами міжнародних ветеринарних (санітарних) сертифікатів, що засвідчують придатність харчового продукту до споживання людиною та його відповідність вимогам безпечності країни імпортера, повинні сертифікуватися безпосередньо перед експортуванням.

3. Міжнародний сертифікат, зазначений у частині другій цієї статті, повинен бути надрукованим, мати серійний номер та відповідати зразку сертифіката відповідних міжнародних організацій або вимогам країни імпортера щодо його форми та змісту.

4. Порядок видачі міжнародних ветеринарних (санітарних) сертифікатів на вантажі з харчовими продуктами, призначеними для експорту, встановлюється відповідно Головним державним санітарним лікарем України або Головним державним інспектором ветеринарної медицини України.

Стаття 59. Відповідальність за порушення вимог цього Закону

За порушення вимог цього Закону винні особи несуть цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність, передбачену законом.

Ч.2 статті 47

2. Якщо вантаж, який повинен супроводжуватися відповідним міжнародним сертифікатом, не супроводжується прийнятним сертифікатом або наявний міжнародний сертифікат не відповідає харчовому продукту у вантажі, застосовуються положення статті 48 цього Закону.

Стаття 48. Вантажі з неприйнятними міжнародними сертифікатами

1. Якщо вантаж з харчовими продуктами повинен супроводжуватися відповідним міжнародним сертифікатом і відповідний прикордонний інспектор виявляє, що відповідний міжнародний сертифікат, який супроводжує вантаж з харчовими продуктами, є неприйнятним або харчові продукти у вантажі не є тими, що вказані у супровідному відповідному міжнародному сертифікаті, відповідний прикордонний інспектор повідомляє про це відповідного головного державного санітарного лікаря або відповідного головного державного інспектора ветеринарної медицини чи їх заступників, а такий вантаж зберігається у відповідному місці на призначеному прикордонному інспекційному посту.

2. Відповідний головний державний санітарний лікар або відповідний головний державний інспектор ветеринарної медицини чи їх заступники негайно повідомляють імпортера або його уповноваженого представника та встановлює зв'язок з відповідним офіційним органом країни експортера, який видав сертифікат для проведення консультацій щодо подальших дій із зазначеним вантажем.

3. Якщо під час консультацій з офіційним компетентним органом країни експортера було встановлено, що відповідний міжнародний сертифікат не є підробленим або в інший спосіб сфальсифікованим, за вимогою імпортера або його уповноваженого представника харчові продукти у вантажі можуть піддаватися розширеному ветеринарному або санітарному контролю для визначення придатності харчових продуктів та можливості їх подальшого імпорту.

4. Якщо під час консультацій з офіційним компетентним органом країни експортера було встановлено, що відповідний міжнародний сертифікат є підробленим або в інший спосіб сфальсифікованим, такому вантажу відмовляється у ввезенні і він підлягає знищенню у відповідний спосіб за рахунок імпортера або власника.

А тому мораль така: всі лохи. Служба не мала права подавати в прокуратуру, а фірма мала мати нормальні документи, інакше вони попадають на великі бабки з тим, як наслідок, втраченим товаром.

5. Членами студентської дружини охорони природи, які одночасно є громадськими інспекторами охорони навколишнього природного середовища, при проведенні рейду по басейну ріки Дністер по перевірці дотримання екологічного законодавства було виявлено ряд порушень, пов'язаних зі збором не знешкоджених стічних вод та побутових відходів, розорюванням земель та вирубкою дерев на берегах ріки, будівництвом літніх ферм для худоби у поймі ріки та інші. За всіма виявленими порушеннями ними були складені протоколи, направлені у Державне управління Мінприроди у Львівській області.

Чи правомірні дії членів студентської дружини? Яким нормативно-правовим актом регулюється діяльність громадських інспекторів охорони навколишнього природного середовища в Україні? Які органи можуть притягнути до відповідальності осіб, що вчинили виявлені правопорушення?