
- •1. Предмет регулювання цивільного права.
- •2. Методи цивільно-правового регулювання та його ознаки.
- •3. Функції цивільного права.
- •4. Поняття цивільного права як галузі права.
- •5. Система цивільного права.
- •6. Акти цивільного законодавства України.
- •7. Дія актів цивільного законодавства у часі, просторі та за колом осіб.
- •8. Загальні засади цивільного законодавства.
- •9.Акти цивільного законодавства і договір
- •10. Аналогія закону та аналогія права в цивільному праві.
- •11. Наука цивільного права
- •12. Поняття цивільних правовідносин.
- •13. Елементи цивільних правовідносин.
- •14. Правонаступництво у цивільних правовідносинах.
- •17. Цивільна правоздатність фізособи та її обсяг.
- •18. Ім’я фізичної особи.
- •19. Місце проживання фізособи.
- •20. Поняття цивільної дієздатності фізособи, її обсяг і можливість обмеження.
- •21. Часткова дієздатність фізособи.
- •22. Неповна дієздатність фізособи.
- •23.Повна дієздатність фізособи.
- •24. Надання фізособі повної цивільної дієздатності.
- •25. Обмеження цивільної дієздатності фізособи та правові наслідки такого обмеження.
- •26. Визнання фізособи недієздатною та правові наслідки такого визнання.
- •27. Визнання фізособи безвісно відсутньою та правові наслідки такого визнання.
- •28. Оголошення фізичної особи померлою та правові наслідки такого визнання.
- •29. Поняття актів цивільного стану.
- •30. Правовий статус фізичної особи – підприємця.
- •31. Цивільно-правові питання опіки.
- •32. Цивільно-правові питання піклування.
- •33. Поняття юридичної особи.
- •34. Зобов’язальні правовідносини: поняття, склад та види
- •35. Поняття та система зобов’язального права.
- •36. Заміна сторін у зобов’язанні.
- •38. Переведення боргу.
- •39. Загальні умови виконання зобов’язання.
- •41. Виконання зобов’язання частинами.
- •42. Строк виконання зобов’язання.
- •43. Дострокове виконання зобов’язання.
- •44. Місце виконання зобов’язання.
- •45. Валюта виконання зобов’язання.
- •46. Черговість погашення вимог за грошовим зобов’язанням.
- •48. Виконання альтернативного зобов’язання. Стаття 539 цк. Виконання альтернативного зобов'язання
- •49. Множинні зобов’язання.
- •50. Часткове множинне зобов’язання.
- •51. Солідарне множинне зобов’язання.
- •52. Принцип реального виконання зобов’язання.
- •53. Поняття, значення та види забезпечення виконання.
- •55. Співвідношення неустойки та збитків.
- •56. Порука як спосіб забезпечення виконання зобов’язання.
- •57. Гарантія як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
- •58. Завдаток як спосіб забезпечення виконання зобов’язання.
- •59. Застава як спосіб забезпечення виконання зобов’язання.
- •60. Окремі види застав.
- •61. Притримання як спосіб забезпечення виконання зобов’язання.
- •62. Підстави припинення зобов’язань
- •63. Припинення зобов’язання виконанням.
- •64. Припинення зобов’язання переданням відступного
- •65. Припинення зобов’язань зарахуванням
- •66. Припинення зобов’язання за домовленністю сторін
- •67. Основні напрямки і форми участі держави та органів місцевого самоврядування у сфері господарювання
- •69. Засоби держ-регулювання господ. Діяльності
- •70. Обмеження монополізму і захист суб’єктів господарювання та споживачів від недобросовісної конкуренції
- •71. Підприємство
- •72. Некомерційна господарська діяльність
- •73. Загальна характеристика суб’єктів господарювання
- •74. Правовий статус підприємств в Україні
- •75. Державні та комунальні унітарні підприємства
- •76. Об’єднання підприємств
- •77. Громадянин як суб’єкт господарювання
- •78. Господарські товариства
- •79. Правовий статус акціонерних товариств
- •80. Підприємства колективної власності
- •81. Майнова основа господарювання
- •82. Використання природних ресурсів у сфері господарювання
- •83. Цінні папери у сфері господарювання Стаття 163. Гк. Цінні папери та їх види
- •84. Господарські зобов’язання
- •85. Правове регулювання банкрутства.
- •86. Відповідальність за порушення у сфері господарювання
- •87. Особливості правового регулювання господарсько-торговвельної діяльності
- •88. Комерційне посередництво у сфері господарювання
- •89. Правове регулювання перевезення вантажів
- •90. Правове регулювання інвестиційної діяльності
- •91. Правове регулювання інноваційної діяльності
- •92. Правове регулювання біржової діяльності
- •93. Зовнішьоекономічна діяльність
- •94. Правове регулювання іноземних інвестицій
- •Особливості режиму іноземного інвестування в Україну
- •Види іноземних інвестицій
- •Форми іноземних інвестицій
- •95. Спеціальні (вільні) економічні зони.
- •96. Концесійна діяльність
- •97. Засоби державного регулювання підприємницької діяльності
- •98. Обмеження монополізму і захист суб’єктів підприємницької діяльності та споживачів від недобросовісної конкуренції
- •99. Загальна характеристика суб’єктів підприємницької діяльності
97. Засоби державного регулювання підприємницької діяльності
Державне регулювання підприємництва має потребу в належному рівні правового забезпечення. В останні роки прийнята значна кількість нормативно-правових актів, що встановлюють правову основу державного регулювання підприємництва. Центральним у системі цих актів є Господарський кодекс України, розділ 2 якого визначає основні напрями та форми участі держави і місцевого самоврядування у сфері господарювання, у тому числі засоби державного регулювання господарської діяльності (ст.12), державний контроль та нагляд за господарською діяльністю (ст. 19), особливості управління господарською діяльністю у державному секторі економіки (ст.22) тощо. Держава впливає на підприємницьку діяльність багатьма засобами — за допомогою планування, стимулювання наукових досліджень, виробництва, маркетингу тощо. Особливості державного регулювання суб'єкта підприємницької діяльності залежать від конкретної сфери підприємництва, розміру суб'єкта підприємництва, його місцезнаходження, типу продукції, що випускається, характеристик ринку, де діє підприємець. При аналізі державного регулювання підприємницької діяльності необхідно враховувати відмінності між суб'єктами підприємництва, оскільки система підприємництва не є уніфікованою структурою. Поряд з великими юридичними особами є також безліч середніх і малих підприємств. Деякі суб'єкти здійснюють підприємницьку діяльність тільки в межах України, у той час як інші здійснюють і зовнішньоекономічну діяльність. Одні суб'єкти функціонують у сфері послуг, а інші — у сфері виробництва. Таким чином, існують значні відмінності суб'єктів підприємницької діяльності, що обумовлюють застосування різних методів державного регулювання. Жоден суб'єкт підприємницької діяльності (великий, середній чи малий) не може функціонувати без дотримання різноманітних правил і обмежень, установлених державою. Функціонування підприємницьких структур є предметом державного впливу, нагляду і контролю. Ступінь державного впливу на діяльність підприємців зростає багаторазово, якщо суб'єкт функціонує в зовнішньоекономічних відносинах. Таким чином, у сучасному суспільстві держава в особі державних органів здійснює важливі повноваження, що стосуються впливу на суб'єктів підприємницької діяльності, від оподатковування до регулювання. Існує багато засобів, що використовуються державою безпосередньо або опосередковано, щоб впливати на суб'єктів підприємництва. Основний засіб, за допомогою якого держава здійснює регулювання в сфері підприємництва — це видання нормативно-правових актів, які регулюють діяльність підприємців. У сучасних умовах в Україні в цілому розроблений і законодавчо закріплений господарсько-правовий інструментарій державного регулювання господарської діяльності в Господарському кодексі України, що визначає основні положення правового регулювання господарських відносин, які складаються як по горизонталі, так і по вертикалі. Господарський кодекс є стрижневим кодифікованим актом у системі господарського законодавства, що забезпечує державне регулювання підприємницької діяльності. У цій сфері в останні роки створений цілий блок господарського законодавства України, що включає Господарський кодекс, Цивільний кодекс, закони України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 01.06.2000 р., “Про захист економічної конкуренції” від 11.01.2001 р., “Про захист від недобросовісної конкуренції” від 07.06.1996 р., “Про цінні папери і фондову біржу” від 18.06.1991р., “Про рекламу” від 03.07.1996 р. у редакції Закону від 11.07.2003 р. тощо. При здійсненні регулюючого впливу на підприємницьку діяльність за допомогою норм господарського права задається певний напрямок розвитку і встановлюються її межі. Зокрема, визначається поняття державного регулювання у певній сфері, установлюються цілі, форми державного регулювання. Публічно-правове регулювання підприємницької діяльності здійснюється на основі імперативних правових норм. Переважно це зобов'язувальні норми, що установлюють певні обов'язки, а також заборонні норми, що накладають обов'язки утримуватися від певної поведінки. В основному, правові обмеження в державному регулюванні підприємницької діяльності виражаються у встановленні різних правових обтяжень суб'єктів підприємництва. Це, зокрема, необхідність легітимації суб'єктів підприємницької діяльності (обов'язок суб'єктів підприємництва здійснити державну реєстрацію відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців” від 15.05.2003 р.), ліцензування (обов'язок одержати ліцензію на здійснення видів діяльності, зазначених у Законі України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 01.06.2000 р.), дотримання правил про забезпечення безпеки і якості товарів, робіт і послуг (обов'язок одержати відповідний сертифікат відповідно до Закону України “Про підтвердження відповідності” від 11.07.2001 р.) тощо. Набагато менше порівняно з правовими обмеженнями передбачені законодавством правові стимули. Суть стимулюючого впливу виявляється в певному розширенні свободи для суб'єктів підприємницької діяльності, наданні їм нових можливостей. Згідно з чинним законодавством стимулюючий вплив провадиться щодо лише певних категорій суб'єктів підприємницької діяльності (малих підприємств, іноземних інвесторів, підприємців у вільних економічних зонах тощо). За допомогою права необхідно забезпечення не тільки обмежуючого впливу на підприємницьку діяльність, а й стимулюючого впливу. Для правового забезпечення ефективного державного регулювання підприємницької діяльності необхідно визначити збалансоване співвідношення правових стимулів та обмежень в тих чи інших сферах підприємництва.