- •1. Предмет регулювання цивільного права.
- •2. Методи цивільно-правового регулювання та його ознаки.
- •3. Функції цивільного права.
- •4. Поняття цивільного права як галузі права.
- •5. Система цивільного права.
- •6. Акти цивільного законодавства України.
- •7. Дія актів цивільного законодавства у часі, просторі та за колом осіб.
- •8. Загальні засади цивільного законодавства.
- •9.Акти цивільного законодавства і договір
- •10. Аналогія закону та аналогія права в цивільному праві.
- •11. Наука цивільного права
- •12. Поняття цивільних правовідносин.
- •13. Елементи цивільних правовідносин.
- •14. Правонаступництво у цивільних правовідносинах.
- •17. Цивільна правоздатність фізособи та її обсяг.
- •18. Ім’я фізичної особи.
- •19. Місце проживання фізособи.
- •20. Поняття цивільної дієздатності фізособи, її обсяг і можливість обмеження.
- •21. Часткова дієздатність фізособи.
- •22. Неповна дієздатність фізособи.
- •23.Повна дієздатність фізособи.
- •24. Надання фізособі повної цивільної дієздатності.
- •25. Обмеження цивільної дієздатності фізособи та правові наслідки такого обмеження.
- •26. Визнання фізособи недієздатною та правові наслідки такого визнання.
- •27. Визнання фізособи безвісно відсутньою та правові наслідки такого визнання.
- •28. Оголошення фізичної особи померлою та правові наслідки такого визнання.
- •29. Поняття актів цивільного стану.
- •30. Правовий статус фізичної особи – підприємця.
- •31. Цивільно-правові питання опіки.
- •32. Цивільно-правові питання піклування.
- •33. Поняття юридичної особи.
- •34. Зобов’язальні правовідносини: поняття, склад та види
- •35. Поняття та система зобов’язального права.
- •36. Заміна сторін у зобов’язанні.
- •38. Переведення боргу.
- •39. Загальні умови виконання зобов’язання.
- •41. Виконання зобов’язання частинами.
- •42. Строк виконання зобов’язання.
- •43. Дострокове виконання зобов’язання.
- •44. Місце виконання зобов’язання.
- •45. Валюта виконання зобов’язання.
- •46. Черговість погашення вимог за грошовим зобов’язанням.
- •48. Виконання альтернативного зобов’язання. Стаття 539 цк. Виконання альтернативного зобов'язання
- •49. Множинні зобов’язання.
- •50. Часткове множинне зобов’язання.
- •51. Солідарне множинне зобов’язання.
- •52. Принцип реального виконання зобов’язання.
- •53. Поняття, значення та види забезпечення виконання.
- •55. Співвідношення неустойки та збитків.
- •56. Порука як спосіб забезпечення виконання зобов’язання.
- •57. Гарантія як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
- •58. Завдаток як спосіб забезпечення виконання зобов’язання.
- •59. Застава як спосіб забезпечення виконання зобов’язання.
- •60. Окремі види застав.
- •61. Притримання як спосіб забезпечення виконання зобов’язання.
- •62. Підстави припинення зобов’язань
- •63. Припинення зобов’язання виконанням.
- •64. Припинення зобов’язання переданням відступного
- •65. Припинення зобов’язань зарахуванням
- •66. Припинення зобов’язання за домовленністю сторін
- •67. Основні напрямки і форми участі держави та органів місцевого самоврядування у сфері господарювання
- •69. Засоби держ-регулювання господ. Діяльності
- •70. Обмеження монополізму і захист суб’єктів господарювання та споживачів від недобросовісної конкуренції
- •71. Підприємство
- •72. Некомерційна господарська діяльність
- •73. Загальна характеристика суб’єктів господарювання
- •74. Правовий статус підприємств в Україні
- •75. Державні та комунальні унітарні підприємства
- •76. Об’єднання підприємств
- •77. Громадянин як суб’єкт господарювання
- •78. Господарські товариства
- •79. Правовий статус акціонерних товариств
- •80. Підприємства колективної власності
- •81. Майнова основа господарювання
- •82. Використання природних ресурсів у сфері господарювання
- •83. Цінні папери у сфері господарювання Стаття 163. Гк. Цінні папери та їх види
- •84. Господарські зобов’язання
- •85. Правове регулювання банкрутства.
- •86. Відповідальність за порушення у сфері господарювання
- •87. Особливості правового регулювання господарсько-торговвельної діяльності
- •88. Комерційне посередництво у сфері господарювання
- •89. Правове регулювання перевезення вантажів
- •90. Правове регулювання інвестиційної діяльності
- •91. Правове регулювання інноваційної діяльності
- •92. Правове регулювання біржової діяльності
- •93. Зовнішьоекономічна діяльність
- •94. Правове регулювання іноземних інвестицій
- •Особливості режиму іноземного інвестування в Україну
- •Види іноземних інвестицій
- •Форми іноземних інвестицій
- •95. Спеціальні (вільні) економічні зони.
- •96. Концесійна діяльність
- •97. Засоби державного регулювання підприємницької діяльності
- •98. Обмеження монополізму і захист суб’єктів підприємницької діяльності та споживачів від недобросовісної конкуренції
- •99. Загальна характеристика суб’єктів підприємницької діяльності
36. Заміна сторін у зобов’язанні.
За загальним правилом зобов'язання виконуються тими особами, які існували під час виникнення зобов'язання. Але законодавство передбачає можливість зміни осіб у зобов'язаннях. Заміна кредитора іменується уступкою вимоги (цесія), а заміна боржника — переводом боргу.
Уступка вимоги допускається, якщо вона не суперечить закону чи договору, або коли вимога не пов'язана з особою кредитора.
Уступка вимоги здійснюється шляхом укладення договору між первісним і новим кредитором. Згода боржника на це не потрібна, але його необхідно повідомити про зміну кредитора. Якщо ж боржник не був повідомлений про це, він може виконувати зобов'язання первісному кредиторові.
Кредитор, який уступив вимогу іншій особі, зобов'язаний передати їй документи, що свідчать про право вимоги.
Первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої вимоги, але не відповідає за невиконання цієї вимоги боржником.
Боржник може висунути проти вимоги нового кредитора всі заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання повідомлення про уступку вимоги.
Перевід боргу (тобто перевід боржником свого боргу на іншу особу) може мати місце лише за згодою кредитора. Це пов'язане з тим, що кредиторові не байдуже, хто буде виконувати зобов'язання на його користь, — боржник, з яким він уклав, наприклад, угоду і в майновому стані якого він впевнений, чи третя особа, запропонована боржником, майновий стан якої кредиторові невідомий.
Перевід боргу, як і уступка вимоги, оформлюється шляхом укладення угоди. Уступка вимоги і перевід боргу, засновані на угоді, укладеній в письмовій формі, повинні бути вчинені в простій письмовій формі.
37. Відступленя права вимоги.
Зобов'язальні відносини здійснюються і діють між конкретними особами. Ними, як правило, виконуються зобов'язання. Під час виконання зобов'язання іноді виникає потреба замінити кредитора чи боржника іншими особами. Оскільки попередні учасники зобов'язання вибувають, то їхні права і обов'язки переходять до суб'єктів, які заступили їх. Це має місце як внаслідок універсального правонаступництва, коли до правонаступника переходить увесь обсяг прав та обов'язків правопопередника (наприклад, при злитті юридичних осіб), так і в силу часткового правонаступництва, коли право (вимога), що належить кредиторові на підставі зобов'язання, може бути передана ним іншій особі за правочином, або перейти до іншої особи на підставі виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем) чи виконання обов'язку боржника третьою особою (суброгація). Заміна боржника в зобов'язанні називається переведенням боргу. Передання кредитором своїх прав за правочином означає, що він поступився своїми правами, а його місце займає інший кредитор. Така заміна кредитора має назву ЦЕСІЇ, кредитор, який поступається своїм правом, називається цедентом, а особа, яка права набула, — цесіонарієм. Наприклад, позикодавець, одержавши лише частину боргу від позичальника, передає розписку на решту боргу своєму братові, який стає кредитором (цесіонарієм) у зобов'язанні, що виникло на підставі договору позики.Цесія має бути здійснена у тій самій формі, що й дії, на яких вона ґрунтується. В зазначеному прикладі цесія має бути письмовою, тому що договір позики укладено письмово. Разом з тим необхідно повідомити боржника про цесію, щоб боржник знав, кому виконати зобов'язання. Якщо боржник не був повідомлений про цесію, то виконання зобов'язання первісному кредиторові визнається в порядку цесії виконанням належному кредиторові. До цесіонарія переходять також права, що забезпечують виконання зобов'язання. Цедент відповідає лише за недійсність вимоги, але не відповідає за невиконання цієї вимоги боржником, крім випадків, коли цедент узяв на себе поруку за боржника перед цесіонарієм. За загальним правилом цесія може застосовуватись у будь-яких зобов'язаннях, якщо вона не суперечить закону чи договору або коли вимога не пов'язана з особою кредитора. Так, не допускається цесія про відшкодування майнової шкоди, викликаної ушкодженням здоров'я або заподіяння смерті.
