Теорія виховання

Тема 5. Суть виховного процесу

І-й рівень

1. Яке визначення найбільш точно роз­криває глибинну сутність виховного про­цесу?

• Підготовка молодого покоління до життя.

• Переведення загальнолюдської культури в індивідуальну форму іс­нування.

• Процес формування особис­тості, що проходить під впливом оточу­ючого середовища, умов, обставин, суспільного ладу.

• Педагогічний процес організації і стимулювання активної діяльності особистості з оволодіння суспіль­ним досвідом, способами творчої діяльності.

• Спеціально організована вихов­на діяльність.

• Спеціально організований педа­гогічний вплив на особистість.

• Оволодіння всією сукупністю суспільного досвіду.

2. Діяльність педагога, що забезпечує планомірний і цілеспрямований вплив на вихованців:

• Навчання.

• Виховання.

• Перевиховання.

• Управління.

• Формування.

• Переконання.

3. Методологічна основа теорії вихо­вання, яка трактує виховний процес як єдність і боротьбу суперечностей — ……………………..……………………….

4. Найвищий етап процесу виховання, його органічна частина:

• Навчання.

• Перевиховання.

• Формування.

• Самовиховання.

• Самопереконання.

• Самозобов'язання.

5. Процес і результат розвитку осо­бистості під впливом середовища, спад­кових даних і виховання:

• Навчання.

• Освіта.

• Формування.

• Виховання.

• Самовиховання.

• Розвиток.

6. Виховний процес, спрямований на подолання негативних якостей особис­тості учня, які сформувалися під впливом несприятливих умов життя;

• Самовиховання.

• Навчання.

• Формування.

• Перевиховання.

• Виховання.

7. Сукупність закономірних і послідо­вних дій, спрямованих па досягнення результату виховання:

• Навчання.

• Формування.

• Управління.

• Процес.

• Виховання.

• Метод.

8. Моральний принцип, який утверд­жує людину як вищу цінність на Землі — ………………………..……………….......

9. Частина методу виховання:

• Завдання.

• Свідомість.

• Фактор.

• Звичка.

• Прийом.

• Інтерес.

10. Короткий виклад основних поло­жень і цілей виховної діяльності школи на весь період навчання учнів — ……………………………………………..

11. Спосіб взаємопов'язаної діяль­ності вихователя й виховання, спрямо­ваної на формування в останнього пе­реконань і навичок поведінки:

• Прийом.

• Метод

• Фактор.

• Процес.

• Етап.

12. Зарубіжний педагог, представник педоцентризму:

• О. Декролі.

• Ж. Марітен.

• Д. Дідро.

• Г. Спенсер.

• В. Штерн.

13. Показник ефективності і якості, виховного процесу, що характеризує осо­бистість школяра — ……………………… …………………………………………….

14. Психічні стани і процеси, в яких відображені емоційний бік духовного світу людини, її суб'єктивні переживання подій та амонійне ставлення до навко­лишнього світу — ……………………… ……………………….…………………….

15. Компоненти процесу виховання:

• Свідомість особистості.

• Емоційно-почуттєва сфера.

• ………………………………………………………………………….

16. Етапи процесу виховання:

• Виділення конкретних рис і властивостей особистості, які перед­бачається виховати.

• Вивчення вихованця і проек­тування його особистості на основі зразка-ідеалу.

• Засвоєння вихованцем виділених рис і властивостей.

• ………………………………………………………………………………………………………………………..

• Спонукання вихованця до самос­тійної роботи над вдосконаленням своєї особистості.

17. Що розуміють під методом ви­ховання?

• Діяльність учителя, в результаті якої учень вивчає правила поведінки в громадських місцях.

• Динамічний процес взаємодії вчителя й учнів, спрямований на вирішення навчальних задач.

• Спосіб взаємопов'язаної діяль­ності вихователя і вихованців, спря­мованої на вирішення виховних за­дач.

• Засіб впливу на свідомість учня.

• Спосіб активізації школяра.

• Закономірності, що визначають організацію виховного процесу.

• Рушійна сила виховного про­цесу.

18. Сформулюйте, на яке запитання відповідає зміст виховання: …………… ……………………………….…………………………………………………………..…

ІІ-й рівень

1. Класифікуйте названі суперечності як рушійні сили виховного процесу на зовнішні та внутрішні:

• Між досягнутим рівнем розвитку дитини і новим змістом діяльності, яким вона оволодіває.

• Між суспільством і природою.

• Між виховним процесом і про­цесом формування особистості.

• Між організмом і середовищем.

• Між впливом сім'ї, школи і гро­мадськості.

• Між необмеженими можливос­тями розвитку людської природи і обмеженими умовами соціального життя.

• Між потребами, мотивами і уста­новками особистості.

• Між колективом та особистістю.

• Між застарілими педагогічними концепціями і новими вимогами життя.

2. Управління процесом виховання передбачає:

• Визначення змісту виховання.

• …………………………………………………………………………..…

• Організацію діяльності учнів і досвіду поведінки.

• Регулювання взаємовідносин у колективі, координацію впливу на дитину з боку вчителів, батьків і представників громадськості.

• …………………………………………………………………………….

• ……………………………………………………………………………..

3. Які з перерахованих понять відобра­жають особливості процесу виховання:

• Цілеспрямованість.

• Віддаленість результатів.

• Складність.

• Співдружність з сім'єю.

• Неперервність.

• Виховання почуттів.

• Масовість.

• Повага до особистості.

• Зв'язок з життям

• Економічність.

• Опора на позитивне.

• Варіативність.

• Багатофакторність.

• Тривалість.

• Двосторонній характер.

4. Дуже низький рівень вихованості особистості характеризується:

• Негативним досвідом поведінки, яка важко піддається корегуванню.

• …………………………………………………………………………….

• …………………………………………………………………………….

5. Низький рівень вихованості осо­бистості характеризується:

• ……….……………………………………………………………………..

• Спостерігаються зриви.

• Поведінка регулюється в основ­ному вимогами старших та іншими зовнішніми стимулами.

• ………………..………………………………………………………….

• ………………………….………………………………………………..

6. Середній рівень вихованості ха­рактеризується:

• Стійкою позитивною поведін­кою

• ……..……………………………………………………………………

• …………….……………………………………………………………..

• Активна позиція по відношен­ню до діяльності і вчинків товаришів по класу ще не проявляється.

7. Високий рівень вихованості осо­бистості характеризується:

• …………………………………..

• Наявністю саморегуляції.

• .…………………………………..

8. Основні показники рівня вихова­ності школяра:

• Зовнішній вигляд, культура по­ведінки у школі та за її межами.

• …………………………………………………………..……………….

• ………………………………………………………………………….

• Сформованість наукового сві­тогляду, національної самосвідо­мості.

• Ставлення до навчання, інтерес до знань і визначення їх ролі в своєму розвитку.

• ……………………………………………………………..……………

• …………………………………………………………………………

• Працелюбність, орієнтованість на майбутню професію.

9. Прийоми самовиховання:

• Самопереконання.

• Самопідбадьорювання.

• Самоосуд і самопокарання.

• Самопримус.

• …………..………………………

• ……………………….………….

• …………………………………..

10. Який зміст вміщують в поняття “діяльнісно-особистісний” підхід) у ви­хованні?

• Включення учня в різноманітні види діяльності.

• Оволодіння різними сторонами суспільного досвіду.

• Стимулювання активності учня в діяльності.

• Синтез виховання, навчання і розвитку особистості.

• Формування особистості на ос­нові властивих цьому процесу зако­номірностей.

• Формування позитивного став­лення до діяльності.

• Розвиток “мотиваційної сфери особистості”.

11. Проаналізуйте терміни і розпо­діліть їх на групи за самостійно виділе­ними ознаками групування:

Самопереконання, спадковість, компенсуюча, самопідбадьорю­вання, мета, виховання, виправ­на, самонавіювання, завдання, відновна, середовище, зміст, самозаохочення, стимулююча, форми, методи, самопокарання, активність, самоаналіз, прийо­ми, самопримус, корегування результатів виховання.

12. Побудуйте логічну схему вихов­ного процесу, використовуючи його структурні компоненти: форми, методи, прийоми, мета, зміст, завдання, кориг­ування результатів виховання.

13. У чому полягає “основна трагедія виховання” (Д. Н. Узнадзе)?

• Цілі, методи і форми виховання витікають із педагогічних цілей, а не з актуальних потреб та інтересів учнів.

• Дитина живе сьогоднішнім днем, а вихователь прагне наблизити її до майбутнього, яке віддалене в часі.

• Вихованець не розуміє цілей вихователя і бореться протії свого ж майбутнього.