Тема 9

I-й рівень

1. Завданин. 2. Позакласна. 3. Позашкільна. 4. 2. 5. Творчість. 6. Інтерес. 7. 5. Взаеємодія різних форм і видів. 8. 3. Масові. 9. 5. 10. 5. 11. 5. 12. 5. 13. 2. 14. 4. 15. 6.

II-й рівень

1. Індивтуальні: 7, 12, 16. Групові: 2, 6, 8. Масові: 1, 3, 4, 5, 9, 10, 11, 13, 14, 15. 2. 5. Працелюбність і орієнтованість на майбутню професію. 6. Самостійність у всіх видах діяльності. 7. Ставлення до навчання. 8. Фізичне здоров’я. 3. Класифікація форм орга­нізації виховної роботи за кількістю її учасників: масові, індивідуальні, групові. Принципи організації позакласної і позашкільної виховної роботи: суспільна спрямованість, ініціатива і самодіяльність, добровільність, розвиток винахідливості. Індивідуальні форми виховної роботи: колекціонування, вишивання, читання художньої літератури, в'язання. Групові форми виховної роботи: година класного керівника, гурток, похід. Масові форми виховної роботи: конкурс, конференція, диспут, фестиваль, олімпіада, змагання. 4. 3. Виявлення і роз­виток індивідуальних творчих здібностей і нахилів. 4. Організація дозвілля школярів. 5. Поширення виховного впливу на учнів.

Тема 10

I-й рівень

1. 5. Стимулююча. 2. 4. Наявність суспільно значущої мети. 3. 4.Відсутність життєвого досвіду. 4. 3. Стимулююча. 5. Три. 6. Першої. 7. 2. 8. Другій. 9. Колектив. 10. 2. 11. 7. 12. 4. 13. 4. 14. 3. Діагностична. 15. 4.Організаторська.

ІІ-й рівень

1. 2. Наявність органів самоврядування. 3. Встановлення певних психологічних сто­сунків між членами колективу. 4. Наявність суспільно значущої мети. 2. 2. Специфічна діяльність. 3. Послідовна мінливість складу. 4. Відсутність життєвого досвіду. 3. 1, 4, 5, 6. 4. 2, 3, 4, 6, 7. 5. 3, 5, 9. 6. 1. Друга. 2. Друга. 3. Перша. 4. Друга. 5. Третя. 6. Друга. 7. 1, 3, 5, 9. 8. 2, 4, 5, 8. 9. 1.7; 2.5; 3.2; 4.9; 5.5; 6.5; 7.2.

Дидактика

Тема 11

I-й рівень

1. Дидактика. 2. Оптимізація. 3. Інтенсифікація. 4. 3. 5. Навчання. 6. Освіта. 7. 3. 8. Учіння. 9. 3. Узагальнення. 10. 5. 11. 3. 12. 2. Проблемне. 13. 2. 14. 4. 15. 4. 16. 3. 17. 4. 18. 5. 19. 6. 20. 3. 21. 6. 22. 4. 23. Уміння. 24. Знання. 25. 4. 26. Засвоєння. 27. 2. 28. 3. 29. 4. 30. 1. 31. 5. 32. 4. 33. Процес. 34. 1. 35. 3. Система. 36. 3. Узгодженість. 37. 2. Формулювання проблеми. 38. 5. 39. 3. 40. Стимулювання пізнавальної активності учнів. 41. Виконавчий. 42. Усвідомлення. 43. 6. Самоаналіз результатів навчальної діяльності. 44. Проблемного. 45. 2. 46. 5. 47. 2. 48. 3. 49. 1. 50. 3. 51. 4. 52. Закріплення. 53. Алгоритмізація. 54. Тести. 55. Навичка. 56. 4. 57. Потреби. 58. Тренінгом. 59. 4. Тренінг внутрішньої мотивації. 60. 1. 61. 2. 62. 4. Невідповідність між системою знань, навичок і вмінь учнів і новим фактом, явищем. 63. 2. Аналіз проблемної ситуації і формулювання проблеми. 64. 2. Недостатня ефективність для формування практичних умінь і навичок. 65. Розгалуженим. 66. 3. Логічна послідовність у засвоєнні знань. 67. 1. 68. Громадська. 69. Навчальна ситуація. 70. “Частина” і “ціле”. 71. “Загальне”, “особливе”, “одиничне”. 72. Міра. 73. Сутність і явище. 74. Зміст і форма. 75. Випадковості. 76. Установка.

II-й рівень

1. 1, 2, 3, 7, 9, 10, 12, 13, 14, 16, 2. 1. Контрольно-регулюючий. 2. Оціночно-результативний. 3. Цільовий. 4. Стимулююче-мотиваційний. 5. Контрольно-регулюючий. 6. Оціночно-результативний. 7. Операційно-дієвий. 8. Змістовий. 9. Змістовий. 10. Операційно-дійовий. 11. Контрольно-регулюючий. З. 2. Стимулююче-мотиваційний. 3. Змістовий. 4. Операційно-дієвий. 6. Оціночно-результативний. 4. 1. Планування. 2. Організацію навчальної роботи вчителя. 4. Стимулювання пізнавальної активності учнів. 5. Контроль і регулювання. 5. 1. Планування чи конкретизація завдань своєї навчальної діяльності. 3. Самоорганізація навчальної діяльності. 4. Самоконтроль. 5. Саморегулювання учіння. 6. 2. Наявність фізіологічної і психологічної готовності до навчання. 3. Наявність бажання вчитися. 4. Зосередження уваги на навчальній діяльності. 7. 1. Сприймання. 3. Узагальнення. 5. Застосування на практиці. 8. 3, 6. 9. 2. Організаційно-педагогічний вплив. 3. Здатність до навчання. 4. Час. 10. 1. Мотивація навчання. 2. Потреба вчитися. 3. Уміння вчитися. 4. Працездатність учнів. 7. Активність і наполегливість у навчанні 8. Стимулювання навчання. 10. Уважність, дисциплінованість. 11. 1. Час. 2. Здатність до навчання. 3. Організаційно-педагогічний вплив. 4. Навчальний матеріал. 12. 2. Пізнавальні. 4. Естетичні. 5. Комунікативні. 8. Утилітарно-практичні (меркантильні). 13. 1. Внутрішні. 2. Неусвідомлені. З. Реальні та уявні. 14. 2. Прагненнл до самостійної діяльності. 3. Свідомість виконання завдання. 5. Прагнення підвищити свій особистий рівень. 15. 2. Виявлення вікових можливостей мотивації. 3. Вивчення вихідного рівня мотивації. 5. Вивчення індивідуальних особливостей мотивації. 7. Формування необхідних мотивів. 8. Оцінка досягнень і планування подальших дій. 16. 2, 4, 7. 17. 3, 2, 3, 5, 6, 7, 9, 10. 18. 3. Враховуйте інтереси та нахили. 4. Використовуйте прагнення. 6. Показуйте наслідки здійснених вчинків. 9. Використовуйте виховні ситуації. 10. Дайте учням шанс. 11. Зробіть роботу захопливою. 19. Основні категорії дидактики: навчання, учіння, викла­дання, освіта, принципи навчання, засоби навчання, закономірності навчання, форми навчання, методи навчання. Складові компоненти процесу навчання: цільовий, стимулююче-мотиваційний, змістовий, операційно-дієвий, контрольно-регулюючий, оціночно-результативний. Ланки внутрішнього процесу засвоєння знань: спрнймання, осмислення і розуміння, узагальнення, закріплення, застосування на практиці. Внди навчання: пояснювально-ілюстративне, програмоване, проблемне, машинне. Основні функції процесу навчання: освітня, виховна, розвивальна. 20. 1. Процес. 2. Індивідуальний процес. 3. Процес навчання. 21. 1. Ж.Піаже. 2. З.Фрейд. 3. Л.Виготський. 22. Соціальні: усвідомлення соціальної значущості учіння, потреба в розвитку світогляду і світорозуміння. Пізнавальні: інтерес до одержання знань, зацікавленість, прагнення до розвитку пізнавальних здібностей, одержання задоволення від інтелектуальної дільності. Особистісні: почуття самоповаги та честолюбства, прагнення користуватися авторитетом серед ровесників, прагнення до персоналізації чи транслювання особистісних властивостей.