
- •Оптоелектроніка
- •10. В. Аркуша, д-р фіз.-мат. Наук., проф. Кафедри фізичної та напівпровідникової електроніки хну ім. В. Н. Каразіна;
- •3. Приймачі випромінювання
- •5. Елементи інтегральної оптики
- •Перелік скорочень
- •Види й параметри оптичного випромінювання
- •Випромінювачі та їх характеристики
- •Історичні відомості
- •Принцип дії
- •Використання гетероструктур
- •Побудова світлодіодів
- •Характеристики свд
- •Особливості роботи напівпровідникових лазерів
- •Основні типи сучасних напівпровідникових лазерів
- •Відмінності напівпровідникових лазерів
- •Експлуатаційні проблеми напівпровідникових лазерів та шляхи їх подолання
- •Контрольні запитання
- •Приклади аудиторних і домашніх завдань
- •Види керування
- •Електрооптичні модулятори
- •Електрооптичні ефекти
- •Побудова і параметри електрооптичного модулятора
- •Магнітооптичні модулятори
- •Акустооптичні пристрої
- •Використання ефекту Франца — Келдиша та термооптичних явищ
- •Керування просторовими характеристиками світлового променя
- •Керовані транспаранти
- •Загальні відомості
- •Транспаранти з керуванням електронним пучком
- •Акустооптичні пристрої
- •Контрольні запитання
- •Приклади аудиторних і домашніх завдань
- •Взаємодія випромінювання з речовиною
- •Принцип дії фотоприймачів
- •Фотопровідність
- •Класифікація й характеристики фотоприймачів
- •Фоторезистори
- •3.4. Фотодіоди
- •Принцип дії фотодіодів, характеристики, параметри
- •3.4.2. Різновиди фотодіодів. Конструкції
- •Фототранзистори, фототиристори
- •Багатоелементні фотоприймачі
- •Технологія фотоприймачів
- •Застосування фотоприймачів. Оптичний прийомний модуль
- •Контрольні запитання
- •Приклади аудиторних і домашніх завдань
- •Загальні відомості про індикаторні прилади
- •Особливості людського зору
- •Фізичні ефекти, використовувані в індикаторах
- •Класифікація індикаторів
- •Газорозрядні індикатори
- •Вакуумні індикатори
- •Люмінесцентні та розжарювальні індикатори
- •Автоемісійні дисплеї
- •Електролюмінесцентні й напівпровідникові індикатори
- •Електролюмінесцентні індикатори
- •— Скляна підкладка;
- •— Прозорий електрод;
- •Напівпровідникові індикатори
- •Органічні й полімерні дисплеї
- •Рідкокристалічні індикатори
- •Спеціалізовані індикатори
- •Електрохромиі індикатори
- •Електрохімічні індикатори
- •Сегнетоелектричні індикатори
- •Хемілюмінесцентні індикатори
- •Перспективи й напрямки розвитку індикаторів
- •Контрольні запитання
- •10. Як працюють тонкоплівкові електролюмінесцентні індикатори?
- •Приклади аудиторних і домашніх завдань
- •Розв’язання
- •Пасивні елементи
- •Активні елементи
- •Рие. 5.8. Акустооптичний керуючий пристрій: 1 — п’єзокристал;
- •— Хвилевід; 5 — підкладка
- •Контрольні запитання
- •Приклади аудиторних і домашніх завдань
- •6.1. Оптрони
- •Елементарний оптрон
- •Різновиди оптронів. Оптоелектронні імс
- •Конструктивне виконання оптронів
- •Оптоелектронні перетворювачі світла й зображень
- •Логічні елементи на основі оптронів
- •Системи зберігання й обробки інформації
- •Оптичні запам’ятовувальні пристрої. Методи запису інформації
- •Голографічні запам’ятовувальні пристрої
- •Оптичні системи обробки інформації
- •Світловод — основний елемент оптичної системи передачі інформації
- •Ряс. 6.20. Метод подвійного тигля
- •Оптичні системи зв’язку. Класифікація. Схеми. Особливості
- •Склад й елемента системи зв’язку
- •З’єднання волоконних світловодів
- •6.3.5. Джерела випромінювання та фотоприймачі
- •Датчики й інтерферометри
- •Системи реєстрації іонізуючих випромінювань
- •Загальні вимоги
- •Мі, цгце’
- •Конструкції детекторів
- •Застосування детекторів іонізуючого випромінювання
- •Детектори з поверхнево-інтегрованими фоточутливими структурами
- •Контрольні запитання
- •Приклади аудиторних і домашніх завдань
- •Перелік посилань
Склад й елемента системи зв’язку
ВОСЗ містить елементи, які можна об’єднати у три великі групи:
волоконно-оптична лінія зв’язку (ВОЛЗ) (передавальний
і приймальний модулі, ретранслятор, волоконно-оптичний кабель);
пристрої обміну та розподілу інформації (пристрої керування, розгалуження, оптичні комутатори, мультиплексори, де- мультиплекеори тощо);
кінцеві пристрої (термінали).
ВОЛЗ (рис. 6.22) містить у собі такі основні структурні одиниці: вхідний електронний кодувальний пристрій (КП), передавальний модуль, оптичний кабель, ретранслятор, прийомний модуль, вихідний електронно-декодувальний пристрій (ДКП).
Передавальний модуль перетворює цифровий сигнал на імпульс струму, що управляє світлодіодом. При використанні напівпровідникового лазера схема модуля містить модулятор (пристрій керування випромінюванням ПК з використанням внутрішньої чи зовнішньої модуляції), погоджувальний елемент ПЕ і схему живлення СЖ. Лазери забезпечують високу швидкодію ВОЛЗ: частота модуляції сигналу може лежати в гігагерцевому діапазоні.
Введення випромінювання у світловод можливе у разі відповідності площ поперечного перерізу променя й внутрішньої жили волокна.
Світловий потік вводиться в торець волокна, тому він повинен бути плоским й прозорим, а його площина строго перпендикулярна до осі волокна.
Більш складним є (рис. 6.23) з’єднання світловодів зі світло- випромінювальними діодами 3, що мають широку діаграму
Рис.
6.22. Склад
аерозгалуженої ВОЛЗ:
1
— передавач;
2
— ретранслятор; 3
— оптичний кабель; 4
— приймач
спрямованості. У найпростішому випадку, коли плоский випромінювач З приклеюють до тордя багатоволоконного джгута 1 клеєм 2, значними є втрати пакування Ввп і апертурні втрати Вш.
Рис.
6.23. Приклейка
багато-
волоконного джгута: 1
— багатоволоконний світловод; 2
— шар клею; З
— світловипромінювальний діод; 4
— підкладка
.4 дБ, з низькоапертурними —
.12 дБ.
Краще оптичне узгодження досягається при малій площі випромінювача й поліпшеній діаграмі спрямованості генерованого ним світла (рис. 6.24). Розміщен- ня світловедучої серцевини волокна 1 безпосередньо над активною областю 3 гетеросвітлодіода
дозволяє знизити втрати до порівнянних з варіантом лазерного джерела.
Рис.
6.24. Розміщення волокна над гетеросвітлодіодом: 1
— світловедуча серцевина волокна; 2
— кристал СВД; З
— випромінювальна зона
Ефективність вводу випромінювання від напівпровідникового джерела до світловоду підвищується при використанні різних фокусуючих систем.
Рис.
6.25. Використання торцевого випромінювання
світлодіода: 1
— світловедуча серцевина волокна; 2
— випромінювальна зона р-п-переходу; З
— кристал СВД
Приймальний модуль, окрім вхідного фотодіода, містить у собі схему посилення слабких фотосиг- налів, детектор і вихідний підсилювач П, схему живлення СЖ. Як фотоприймачі для оптичних ліній зв’язку служать фотодіоди, що мають високу швидкодію та чутливість, низькі шуми. Найбільше поширення одержали р-і-п-структури. На фотоприймальному кінці ВОЛЗ має бути забезпечене значення оптичної потужності не менше 1СГ9 Вт. Вихідний торець волокна приклеюється до світлочутливої поверхні фотодіода.
Ретранслятор являє собою об’єднання приймача й передавача.
У магістральних лініях великої швидкості як ретранслятор використовують лазер-підсилювач.
Більш дешевий варіант — гібридні оптоелектронні ретранслятори, що складаються з фотоприймача, електронного підсилювача й випромінювача (рис. 6.22).
Залежно від призначення лінії, її довжини, швидкодії, якості використовуваних елементів структура волоконно-оптичної лінії зв’язку може зазнавати тих чи інших змін. Якщо лінія дуже коротка, в ретрансляторі немає необхідності.
Для кодування інформації у ВОЛЗ найзручнішою є імпульсно- кодова модуляція, оскільки при цьому істотно знижуються вимоги до лінійності амплітудно-частотних характеристик і шумової характеристики ретранслятора.
Оптичний кабель є важливим елементом ВОЛЗ, що забезпечує передачу оптичних сигналів на великі відстані. У нерозгалуженій ВОЛЗ оптичний кабель містить один світловод, у більш складних ВОЛЗ оптичні кабелі об’єднують багато світловодів у одній оболонці.
У складних ВОЛЗ досить часто виникає необхідність з’єднувати світловоди.
Пристрої обміну та розподілі/ інформації використовуються в розгалужених мережах зв’язку для керування та спрямування оптичного сигналу від джерела до споживача (вихідний та кінцевий пристрій — термінал).
Для розгалуженнл волоконних ліній зв’язку використовується з’єднання світловодів типу «зірка». Основою з’єднання є оптичний змішувач, виготовлений з відрізку моноволоконного світловода з посрібленим торцем (рис. 6.26).
Рис.
6,26. Побудова змішувача: 1
— пучок світловодів; 2
— оболонка; 3
— моноволокно; 4
— дзеркало
Оптичні дільники призначені для розподілу потужності оптичного сигналу між декількома споживачами (лініями зв’язку) у певній пропорції.
Використовуються в мережах абонентського телебачення, пасивних оптичних мережах, локальних комп’ютерних мережах тощо.
Оптичний мультиплексор DWDM призначений для формування з декількох оптичних сигналів одного багатоканального оптичного сигналу, переданого по одній лінії зв’язку. Наприкінці лінії використовується оптичний демультиплексор, що перетворить багатоканальний сигнал у кілька оптичних сигналів, переданих споживачам по окремих лініях зв’язку.