
- •Оптоелектроніка
- •10. В. Аркуша, д-р фіз.-мат. Наук., проф. Кафедри фізичної та напівпровідникової електроніки хну ім. В. Н. Каразіна;
- •3. Приймачі випромінювання
- •5. Елементи інтегральної оптики
- •Перелік скорочень
- •Види й параметри оптичного випромінювання
- •Випромінювачі та їх характеристики
- •Історичні відомості
- •Принцип дії
- •Використання гетероструктур
- •Побудова світлодіодів
- •Характеристики свд
- •Особливості роботи напівпровідникових лазерів
- •Основні типи сучасних напівпровідникових лазерів
- •Відмінності напівпровідникових лазерів
- •Експлуатаційні проблеми напівпровідникових лазерів та шляхи їх подолання
- •Контрольні запитання
- •Приклади аудиторних і домашніх завдань
- •Види керування
- •Електрооптичні модулятори
- •Електрооптичні ефекти
- •Побудова і параметри електрооптичного модулятора
- •Магнітооптичні модулятори
- •Акустооптичні пристрої
- •Використання ефекту Франца — Келдиша та термооптичних явищ
- •Керування просторовими характеристиками світлового променя
- •Керовані транспаранти
- •Загальні відомості
- •Транспаранти з керуванням електронним пучком
- •Акустооптичні пристрої
- •Контрольні запитання
- •Приклади аудиторних і домашніх завдань
- •Взаємодія випромінювання з речовиною
- •Принцип дії фотоприймачів
- •Фотопровідність
- •Класифікація й характеристики фотоприймачів
- •Фоторезистори
- •3.4. Фотодіоди
- •Принцип дії фотодіодів, характеристики, параметри
- •3.4.2. Різновиди фотодіодів. Конструкції
- •Фототранзистори, фототиристори
- •Багатоелементні фотоприймачі
- •Технологія фотоприймачів
- •Застосування фотоприймачів. Оптичний прийомний модуль
- •Контрольні запитання
- •Приклади аудиторних і домашніх завдань
- •Загальні відомості про індикаторні прилади
- •Особливості людського зору
- •Фізичні ефекти, використовувані в індикаторах
- •Класифікація індикаторів
- •Газорозрядні індикатори
- •Вакуумні індикатори
- •Люмінесцентні та розжарювальні індикатори
- •Автоемісійні дисплеї
- •Електролюмінесцентні й напівпровідникові індикатори
- •Електролюмінесцентні індикатори
- •— Скляна підкладка;
- •— Прозорий електрод;
- •Напівпровідникові індикатори
- •Органічні й полімерні дисплеї
- •Рідкокристалічні індикатори
- •Спеціалізовані індикатори
- •Електрохромиі індикатори
- •Електрохімічні індикатори
- •Сегнетоелектричні індикатори
- •Хемілюмінесцентні індикатори
- •Перспективи й напрямки розвитку індикаторів
- •Контрольні запитання
- •10. Як працюють тонкоплівкові електролюмінесцентні індикатори?
- •Приклади аудиторних і домашніх завдань
- •Розв’язання
- •Пасивні елементи
- •Активні елементи
- •Рие. 5.8. Акустооптичний керуючий пристрій: 1 — п’єзокристал;
- •— Хвилевід; 5 — підкладка
- •Контрольні запитання
- •Приклади аудиторних і домашніх завдань
- •6.1. Оптрони
- •Елементарний оптрон
- •Різновиди оптронів. Оптоелектронні імс
- •Конструктивне виконання оптронів
- •Оптоелектронні перетворювачі світла й зображень
- •Логічні елементи на основі оптронів
- •Системи зберігання й обробки інформації
- •Оптичні запам’ятовувальні пристрої. Методи запису інформації
- •Голографічні запам’ятовувальні пристрої
- •Оптичні системи обробки інформації
- •Світловод — основний елемент оптичної системи передачі інформації
- •Ряс. 6.20. Метод подвійного тигля
- •Оптичні системи зв’язку. Класифікація. Схеми. Особливості
- •Склад й елемента системи зв’язку
- •З’єднання волоконних світловодів
- •6.3.5. Джерела випромінювання та фотоприймачі
- •Датчики й інтерферометри
- •Системи реєстрації іонізуючих випромінювань
- •Загальні вимоги
- •Мі, цгце’
- •Конструкції детекторів
- •Застосування детекторів іонізуючого випромінювання
- •Детектори з поверхнево-інтегрованими фоточутливими структурами
- •Контрольні запитання
- •Приклади аудиторних і домашніх завдань
- •Перелік посилань
Ряс. 6.20. Метод подвійного тигля
Інший
розглянутий спосіб полягає в тому, що
однорідний скляний стрижень протягом
тривалого часу витримують у гарячому
солоному розплаві, а потім з обробленої
таким чином заготовки витягають
волокно. Іонний обмін, що відбувається
між склом і соляним розплавом, зменшує
показник переломлення в периферійних
областях, що дає необхідний градієнт
п.
При осадженні з парової фази може бути досягнуто найкраще світлопропускання, однак є обмеження відносно матеріалу світловода (придатний тільки кварц) і довжини безперервного відрізка волокна.
Втрати пропускання в оптичному середовищі обумовлені дією механізмів абсорбції й розсіювання. Абсорбційні втрати пов’язані, насамперед, з поглинанням світла на барвних центрах-іонах домішок, з яких найбільший вплив роблять метали групи мідь — хром.
Ефективні абсорбційні центри утворять іони гідроксильної групи ОН, неминуче присутні з матеріалі світловода.
Втрати на розсіювання залежать, насамперед, від наявності в склі або кварці бульбашок, кристалічних включень-домішок шихти тощо.
Якщо зазначені фактори усунуті, залишається релеєвське розсіювання, викликане флуктуаціями щільності або складу матеріалу по об’єму. Ці втрати, що визначають теоретичну нижню межу для світловодів, суттєво залежать від довжини хвилі світла (для кварца до 0,7...1 дБ/км при 1 = 1 мкм і до 4...6 дБ/км при X = 0,85 мкм, трохи більше в багатокомпонентних матеріалах).
Загальна формула, що описує ослаблення світлового сигналу у світловоді:
-®повн = -®ап ^вп -®фр -^від -^погл>
де Вап — апертурні втрати, обумовлені розбіжністю апертур випромінювача й світловодів; Ввп — втрати пакування, пов’язані з тим, що тільки частина площі торця джгута світловодів зайнята світловедучими жилами. Параметри Вап і Ввп пов’язані з конструкцією кабелю й пристрою уведення випромінювання. Вфр — френелєвські втрати на відбиття від торців світловодів. У склі з п -1,6 при кутах падіння променів аж до 60° не перевищують -0,4...0,6 дБ. Ввід — втрати відбиття на границі жила — оболонка при багаторазових повних внутрішніх відбиттях:
і — частка втрат енергії при одиничному акті відбиття. При
л
% < 10 , що експериментально спостерігається для досить довершених границь розділу, можна мати Ввід < 0,5 дБ з довжиною волокна І = 1 км. Впогл — втрати поглинання в матеріалі світло- ведучої жили.
Сума Вт = Вап + Ввп + Вфр визначає торцеві втрати, що не залежать від довжини світловода.
Якщо вважати, що втрати поглинання в склі, обумовлені різними факторами, незалежними один від одного, справедливе співвідношення
£Погл=*(£р +5>г*().
і
де Вр — релеєвські втрати, дБ/км; оі — питомі втрати для даної домішки: А^:. — концентрація домішки, %.
Сума Вл = Ввід + Впогл являє собою лінійні втрати, пропорційні довжині волокна.
Дисперсія світлового імпульсу при його поширенні по волокну визначається в основному дисперсією скла або залежністю показника переломлення від довжини хвилі й хвилеводною дисперсією, обумовленою розходженням швидкостей для хвиль різних типів, що поширюються. Якщо для простоти використовувати подання геометричної оптики, то другий з названих ефектів пояснюється розходженням шляхів світлового променя уздовж осі світловода й падаючого на торець під деяким кутом (р0 Очевидно, що дисперсія сигналу буде тим значнішою, чим більше припустиме значення (р0, тобто числова апертура А0 .
Конструкція світловодів вибирається не тільки з міркувань досягнення мінімуму В і Д£повн, але й виходячи з ряду інших факторів. Зокрема, при вигині волокна, щоб уникнути механічних порушень, повинна виконуватися умова
^г- = І02...Ю3 І>2
(І)виг — подвійний радіус вигина, £>2 — діаметр волокна).
Високоапертурні скляні волокна з великими втратами пропускання виготовляються лише у вигляді багатомодового двошарового волокна співвідношенням Р2/-Оі, як правило, меншим 1,1, що обумовлено прагненням до {зменшення втрат пакування Ввп при використанні світловодних джгутів.
Для далекого зв’язку призначені кварцові волокна.
Для коротких ліній зв’язку можуть широко застосовуватися волокна, за пристроєм і принципом дії подібні до багатомодових ви- сокоапертурних скляних світловодів, але значно товстіші (І>2 = 250...350 мкм). Полімерні світловоди мають менше світло- пропускання (Вп = 200 дБ/км) і їхня спектральна характеристика задовільна лише до X = 0,85.. ,0,9 мкм. Діапазон робочих температур не перевищує 60...80 °С, а довгострокова стабільність параметрів нижча, ніж у скляних.
Істотною перевагою полімерних світловодів перед скляними є їх більш висока стійкість стосовно іонізуючих випромінювань, простота виготовлення й низька вартість.