
- •Оптоелектроніка
- •10. В. Аркуша, д-р фіз.-мат. Наук., проф. Кафедри фізичної та напівпровідникової електроніки хну ім. В. Н. Каразіна;
- •3. Приймачі випромінювання
- •5. Елементи інтегральної оптики
- •Перелік скорочень
- •Види й параметри оптичного випромінювання
- •Випромінювачі та їх характеристики
- •Історичні відомості
- •Принцип дії
- •Використання гетероструктур
- •Побудова світлодіодів
- •Характеристики свд
- •Особливості роботи напівпровідникових лазерів
- •Основні типи сучасних напівпровідникових лазерів
- •Відмінності напівпровідникових лазерів
- •Експлуатаційні проблеми напівпровідникових лазерів та шляхи їх подолання
- •Контрольні запитання
- •Приклади аудиторних і домашніх завдань
- •Види керування
- •Електрооптичні модулятори
- •Електрооптичні ефекти
- •Побудова і параметри електрооптичного модулятора
- •Магнітооптичні модулятори
- •Акустооптичні пристрої
- •Використання ефекту Франца — Келдиша та термооптичних явищ
- •Керування просторовими характеристиками світлового променя
- •Керовані транспаранти
- •Загальні відомості
- •Транспаранти з керуванням електронним пучком
- •Акустооптичні пристрої
- •Контрольні запитання
- •Приклади аудиторних і домашніх завдань
- •Взаємодія випромінювання з речовиною
- •Принцип дії фотоприймачів
- •Фотопровідність
- •Класифікація й характеристики фотоприймачів
- •Фоторезистори
- •3.4. Фотодіоди
- •Принцип дії фотодіодів, характеристики, параметри
- •3.4.2. Різновиди фотодіодів. Конструкції
- •Фототранзистори, фототиристори
- •Багатоелементні фотоприймачі
- •Технологія фотоприймачів
- •Застосування фотоприймачів. Оптичний прийомний модуль
- •Контрольні запитання
- •Приклади аудиторних і домашніх завдань
- •Загальні відомості про індикаторні прилади
- •Особливості людського зору
- •Фізичні ефекти, використовувані в індикаторах
- •Класифікація індикаторів
- •Газорозрядні індикатори
- •Вакуумні індикатори
- •Люмінесцентні та розжарювальні індикатори
- •Автоемісійні дисплеї
- •Електролюмінесцентні й напівпровідникові індикатори
- •Електролюмінесцентні індикатори
- •— Скляна підкладка;
- •— Прозорий електрод;
- •Напівпровідникові індикатори
- •Органічні й полімерні дисплеї
- •Рідкокристалічні індикатори
- •Спеціалізовані індикатори
- •Електрохромиі індикатори
- •Електрохімічні індикатори
- •Сегнетоелектричні індикатори
- •Хемілюмінесцентні індикатори
- •Перспективи й напрямки розвитку індикаторів
- •Контрольні запитання
- •10. Як працюють тонкоплівкові електролюмінесцентні індикатори?
- •Приклади аудиторних і домашніх завдань
- •Розв’язання
- •Пасивні елементи
- •Активні елементи
- •Рие. 5.8. Акустооптичний керуючий пристрій: 1 — п’єзокристал;
- •— Хвилевід; 5 — підкладка
- •Контрольні запитання
- •Приклади аудиторних і домашніх завдань
- •6.1. Оптрони
- •Елементарний оптрон
- •Різновиди оптронів. Оптоелектронні імс
- •Конструктивне виконання оптронів
- •Оптоелектронні перетворювачі світла й зображень
- •Логічні елементи на основі оптронів
- •Системи зберігання й обробки інформації
- •Оптичні запам’ятовувальні пристрої. Методи запису інформації
- •Голографічні запам’ятовувальні пристрої
- •Оптичні системи обробки інформації
- •Світловод — основний елемент оптичної системи передачі інформації
- •Ряс. 6.20. Метод подвійного тигля
- •Оптичні системи зв’язку. Класифікація. Схеми. Особливості
- •Склад й елемента системи зв’язку
- •З’єднання волоконних світловодів
- •6.3.5. Джерела випромінювання та фотоприймачі
- •Датчики й інтерферометри
- •Системи реєстрації іонізуючих випромінювань
- •Загальні вимоги
- •Мі, цгце’
- •Конструкції детекторів
- •Застосування детекторів іонізуючого випромінювання
- •Детектори з поверхнево-інтегрованими фоточутливими структурами
- •Контрольні запитання
- •Приклади аудиторних і домашніх завдань
- •Перелік посилань
Побудова і параметри електрооптичного модулятора
Принцип дії електрооптичного модулятора полягає у такому. Зовнішній електричний сигнал прикладається до кристала, при цьому змінюється показник заломлення речовини, що викликає фазову модуляцію лінійно-поляризованого світла або модуляцію напрямку вектора поляризації світла. Вихідний аналізатор перетворює фазову модуляцію в амплітудну.
Типовий модуляційний елемент (рис. 2.1) складається з двох кристалів однакових розмірів, орієнтованих так, що їхні кристалографічні вісі взаємно ортогональні (два кристали використовуються для компенсації температурних коливань навколишнього середовища). Потужність променя на виході такого елемента без урахування поглинання в кристалі визначається співвідношенням
де
Р0
— потужність вхідного променя, а
—
напівхвильова напруга, що дорівнює
такій напрузі керування, за якої
досягається повна зміна світлопропускання
модулятора (при цьому два
Рис.
2.1. Побудова
електрооптичного модулятора з
використанням поперечного ефекту
Поккельса
Головний
параметр модулятора — значення
напівхвильової
напруги
.
Для пристрою, зображеного нарис. 2.1, вона
дорівнює
(2.2)
При використанні поздовжнього ефекту Поккельса зростає в l/d раз у порівнянні з (2.2), однак величина керуючої потужності при цьому не зменшується. Значення параметра для різних модуляторів лежить у межах від сотень вольт до одиниць кіловольт. Висока керуюча напруга є одним з найістотніших недоліків електрооптичних модуляторів. Використання плівкових та нанорозмірних елементів дозволяє значно зменшити цей параметр (з тисяч до десятків вольт) та використовувати модулятори в інтегральних електрооптичних елементах. Граничні частоти цих приладів, обумовлені значенням власної ємності, становлять десятки гігагерц. До важливих параметрів належать прозорість (70...95 %) і величина залишкового потоку(3...7 %), що проходить через повністю затемнений модулятор.
Використання світловодів та інтегральних хвилеводів суттєво збільшило можливості електрооптичних пристроїв. Для формування модуляторів застосовують інтегральні мікроелектронні технології. Це дало змогу не тільки зменшити геометричні розміри чарунок модулятора та керуючі напруги, але й розмістити керуючі елементи безпосередньо на підкладці мікросхеми.
Магнітооптичні модулятори
Модулятори цієї групи використовують декілька ефектів, найбільше використовуються ефекти Фарадея та Коттона — Мутона.
Фізична основа більшості магнітооптичних пристроїв заснована на ефекті Фарадея.
Магнітооптичний ефект Фарадея виникає в поздовжньо-намаг- нічених гіротропних середовищах, у яких властивості середовища для хвиль кругових поляризацій правого й лівого обертання виявляються різними. У гіротропному підмагніченому середовищі за поширенням хвиль кругової поляризації для поляризацій правого й лівого обертання маємо різні магнітні проникності, а отже, і коефіцієнти заломлення. Це приводить до того, що при проходженні однакової відстані вони одержують різний набіг фази. Якщо на вхід подається лінійна поляризація, то її можна уявити у вигляді суперпозиції двох кругових з різним напрямком обертання. Після проходження гіротропного середовища вони одержують різницю фаз і підсумовуються на виході вже з іншою орієнтацією вектора Е . Таким чином, ефект Фарадея приводить до повороту площини поляризації лінійно-поляризованої хвилі. При цьому кут повороту залежить від керуючого магнітного поля
,
(2.3)
де
— постійна Верде, що залежить від типу
матеріалу; Θ
— кут між напрямком світла й керуючого
магнітного поля; l
— довжина середовища уздовж поширення
світла.
Ефект проявляється у феромагнетиках (μ > 1), діамагнетиках (μ < 1, для Sі02 μ = 0,999987) і парамагнетиках (μ > 1).
Магнітооптичний ефект Коттона — Мутона аналогічний електрооптичному ефекту Керра й виникає в поперечно намагніченому кристалі зі спеціальних видів граната або скла. Під дією магнітного поля кристал з ізотропного стає одноосьовим і різниця коефіцієнтів переломлення незвичайної й звичайної хвиль пропорційна квадрату напруженості магнітного поля Н:
Δп = пe - п0 = ККМ Н 2, (2.4)
де KКМ — коефіцієнт Коттона — Мутона, що залежить від типу матеріалу.
Придатними для виготовлення модуляторів світла є магнітооптичні речовини, такі, наприклад, як ферит-гранати, прозорі для випромінювання аж до 1,5...2 мкм. Швидкодія магнітооптичних модуляторів зазвичай значно менша, ніж в електрооптичних (fгр ~ 104 Гц), однак добротність їх приблизно на порядок вища.
Основні шляхи вдосконалювання модуляторів: зменшення керуючої напруги й потужності, збільшення граничної частоти, підвищення добротності — пов’язані з пошуками нових, удосконалених матеріалів і з переходом на тонкоплівкову технологію (див. розділ 5).
Магнітні нанокомпозити , в яких феромагнітні гранули з розміром, близьким до однодоменного, хаотично розташовані в діелектричній матриці, являють собою клас наноструктурних магнітних матеріалів з незвичайними й перспективними для практичних застосувань властивостями. Наявність у таких системах гігантського й тунельного магнітоопору, гігантського аномального ефекту Хол- ла, великої магнітооптичної активності, аномального оптичного поглинання й інше являє як фундаментальний, так і практичний інтерес. Нещодавно в цих системах виявлений і новий магнітооптичний ефект — магніторефрактивний ефект (МРЕ), що складається в значній зміні оптичних параметрів нанокомпозитів з тунельним магнітоопором при їхньому намагнічуванні. Разом з тривимірними нанокомпозитами метал-діелектрик, великий інтерес становлять тривимірні системи: феромагнітний метал — немагнітний напівпровідник і феромагнітний метал — антиферомагнетик, а також квазідвовимірні гібридні мультишари, в яких ультратонкі шари нанокомпозитів розділені діелектричними прошарками [3].