- •Хід заняття
- •1. 1. Сутність поняття «контроль» у навчальному процесі, його компоненти, мета та об’єкт.
- •Значення контролю:
- •Контроль складається з таких компонентів:
- •2. Вимоги до контролю.
- •3. Функції контролю.
- •4. Види контролю.
- •5. Форми контролю.
- •Методи контролю знань
- •Оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів у навчальному процесі.
- •1. Сутність поняття «оцінка» та вимоги до неї.
3. Функції контролю.
Розрізняють такі функції контролю:
контролююча (контроль дає інформацію про рівень здійснення навчально-пізнавальної діяльності учнів);
освітня (у процесі контролю вчитель стежить за навчальною діяльністю учнів, виявляє її результати);
розвивальна (обгрунтована оцінка, самооцінка і взаємооцінка сприяє розвитку в учнів логічного мислення, пам'яті, мовлення, вміння аналізувати, порівнювати тощо);
виховна (систематичний контроль і оцінка успішності, залучення учнів до взаємоконтролю і самоконтролю сприяє вихованню у них таких моральних рис, як дисциплінованість, наполегливість, відповідальність, працьовитість, принциповість, справедливість і т.п.);
діагностична (вчитель виявляє успіхи і недоліки в знаннях учнів, встановлює причини недоліків, визначає заходи для підвищення якості навчання, попередження і подолання неуспішності учнів);
прогностична (дані контролю використовуються для прогнозування можливих результатів навчання, шляхів поліпшення роботи вчителя);
стимулююча (добре вмотивована і справедлива оцінка успішності є важливим стимулом у навчанні).
4. Види контролю.
Контроль навчальних досягнень учнів здійснюється на всіх етапах навчання. Саме тому виокремлюють такі види контролю як:
попередній – здійснюється перед вивченням нового матеріалу для виявлення якості опорних знань, умінь і навичок учнів;
поточний – здійснюється у процесі вивчення нового матеріалу для виявлення якості засвоєння учнями знань, умінь і навичок з метою їх подальшого корегування;
тематичний – здійснюється після вивчення певної теми;
підсумковий – здійснюється наприкінці навчальної четверті, півріччя, року;
періодичний – здійснюється дирекцією школи або органами освіти за окремим планом контролю.
Існують ще такі види контролю як:
взаємоконтроль – взаємна перевірка учнями усних, письмових та інших завдань;
самоконтроль – самостійна перевірка та оцінювання учнем виконання завдань (завдання вчителя – спонукати учнів до об'єктивного оцінювання власних результатів навчання);
рейтинговий контроль – оцінювання виконання учнями завдань різного характеру у залікових одиницях, виявлення підсумкової оцінки як суми залікових одиниць, визначення рейтингу кожного учня за кількістю набраних балів.
5. Форми контролю.
Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю учнів здійснюється у таких формах:
фронтальна (фронтальне опитування) – система питань до всього класу учнів;
групова (групові завдання) – використовується у тих випадках, коли перевіряється виконання учнями групового завдання;
індивідуальна (індивідуальне опитування) – грунтовне ознайомлення із знаннями, вміннями і навичками одного учня; при індивідуальному опитуванні вчитель концентрує свою увагу на учневі, який відповідає (щоб залучити до активної роботи в цей час інших учнів, можна використовувати рецензування відповідей учнями, постановку ними запитань до опитуваного, організувати взаємоперевірку (коли учні задають один одному запитання з теми, коментують і оцінюють відповіді товаришів));
комбінована (ущільнене опитування) – поєднання фронтального опитування з індивідуальним: кілька учнів виконують індивідуальні завдання біля дошки чи на місцях, з рештою проводиться фронтальне опитування. Перевага цього виду опитування в тому, що воно дозволяє охопити контролем велику кількість учнів; недолік – знижується навчальна функція контролю. На думку педагогів, ущільнене опитування доцільне тоді, коли матеріал засвоєно і необхідно зафіксувати рівень його засвоєння окремими учнями
