2. До кожного із способів наведіть приклади речень, в яких описано почуття словами

Заняття 2

Тест «Чи приємно з Вами спілкуватися?»

Якщо людина товариська, то це не означає, що з нею приємно розмовляти. Є люди, які своєю товариськістю набридають майже з першої хвилини бесіди. Подивіться уважно навколо себе, хіба мало таких людей? А Ви приємний співрозмовник?

1. Ви любите більше слухати, ніж говорити?

1. Ви завжди можете знайти тему для розмови навіть з незнайомою людиною?

2. Ви завжди уважно слухаєте співрозмовника?

3. Чи любите Ви давати поради?

4. Якщо тема розмови Вам нецікава, чи будете Ви про це натя­кати співрозмовникові?

5. Ви роздратовуєтеся, коли Вас не слухають?

6. Чи є у Вас особиста думка з кожного питання?

7. Якщо тема розмови Вам не знайома, чи станете її розвивати?

8. Чи любите Ви бути в центрі уваги?

10. Чи є хоча б три предмета, з яких Ви володієте досить вагомими знаннями?

10. Ви хороший оратор?

Якщо Ви позитивно відповіли на запитання 1, 2, 3, 6, 7, 8, 9, 10, 11 можете зарахувати собі по одному балу за кожну відповідь. Підрахуйте бали.

1-3 бали. Важко сказати, чи Ви мовчун, з якого не витягнеш ні слова, чи Ви занадто товариські, що Вас намагаються уникати, але факт залишається фактом: спілкуватися з Вами далеко не зав­жди приємно, навпаки здебільшого дуже важко. Вам потрібно сер­йозно над цим задуматися.

4-8 балів. Ви, можливо, і не надто товариська людина, проте майже завжди уважний та приємний співрозмовник, хоча можете бути і не уважним, коли не в настрої, але Ви не вимагаєте у такі хвилини особливої уваги до своєї персони від оточуючих.

9-11 балів. Ви, мабуть, один із найприємніших в спілкуванні людей. Навряд чи друзі можуть без Вас обійтися. Це прекрасно. Виникає лише одне запитання: Вам дійсно приємно бути весь час у цій ролі, чи інколи доводиться грати, як на сцені?

Виявлення взаємних оцінок і характеристик між студентами групи

Для виявлення взаємних оцінок і характеристик між студентами написати невелике, гумористичне оповідання про те, як Ваша група потрапила на «Умовний безлюдний острів» і як події розгортались далі.

• Як випливали на острів (описувати з гумором, без негативних характеристик і емоцій)

• Хто на острові розгубиться і панікуватиме, а хто намагатиметься бути зваженим і організованим (тактовність!)

• Хто стане лідером? Чи буде боротьба за лідерство? (офіційний керівник, неформальний лідер – головні особливості, співвідношення)

• Який буде розподіл обов’язків і ролей між однокурсниками на острові (заготівля хмизу, варта та інше) Розподіл може бути як за ініціативою, так і в супереч волі.

• Хто з викладачів допоміг би Вам на острові? (конкретні види допомоги у важливих життєвих ситуаціях)

• Яким бачите повернення з острова? Можна розраховувати не лише на власні сили, а й на допомогу ззовні.

Запитання та завдання для самостійної роботи

1. Укажіть відмінності між основними комунікативними законами і принципами та правилами спілкування

2. Які існують основні психолого-дидактичні принципи мовленнєвого впливу? Які комунікативні ефекти з ними пов’язані?

3. Охарактеризуйте структуру переконання. Наведіть приклади переконливих суджень

4. Складіть риторичну промову, мета якої — переконати слухачів, що дотримання правил етикету створює престижний імідж інтелігентної людини. Для аргументації використайте вислови відомих людей:

• Манери не дрібниці, вони плід шляхетної душі і чесності розуму (А. Теннісон).

• Вихованість — єдине, що може привернути до тебе людей з першого погляду, бо щоб розпізнати в тобі великі здібності, потрібно більше часу (Ф. Честерфілд).

• Не проминіть ніколи людину, не привітавши її, і добре слово їй мовте («Повчання дітям» Володимира Мономаха).

• Хто принижує оточуючих, той ніколи не буде великий сам (Й.-Г. Зейме).

• Добірність у звертанні краще від добірності форм; вона надасть більше насолоди, ніж картини і статуї; це найвитонченіше з усіх образотворчих мистецтв (Р. Емерсон).

• Етикет — це розум для тих, хто його не має (Вольтер).

Література: 1, 3, 5, 6, 9, 12, 14,15, 18, 21, 23, 25, 26

Комунікативні закони

Комунікативні закони — найзагальніші тенденції, які наявні у всіх типах групового і масового спілкування.

Російський мовознавець фахівець з теорії та практики ефективної комунікації Й. Стернін виокремлює низку основних законів спілкування (Таблиця 3).

Таблиця 3

Характеристика законів спілкування

Назва закону спілкування	Характеристика
Дзеркального розвитку спілкування	Імітація стилю один од­ного
Залежності ефективності спілкування від комунікативних зусиль	Чим більше комунікативних зусиль витрачає адресант, тим вища ефективність його мовленнєвого впливу
Прогресивного зростання нетерпіння слу­хачів	Чим довше говорить мовець, тим більшу неуважність й нетерплячість проявляють його слухачі
Зниження рівня інтелекту аудиторії зі збільшенням її чисельності	Чим більше людей слухає промовця, тим нижчим є середній рівень інтелекту ау­диторії
Комунікативного самозбереження	Людина у спілкуванні намагається зберегти досягнуту нею ко­мунікативну рівновагу. Так, нова ідея, висловлена спів­бесіднику, як правило, спершу ним піддається сумніву, навіть відхиляється. Згодом вона може бути схваленою
Ритму спілкування	Співвідношення говорін­ня і мовчання в мовленні кожної людини — величина постійна. У кількісному вияві вона становить приблизно 1:23. Отже, людина говорить менше, ніж мовчить. Цей закон діє в житті кожної людини чітко. Звичний ритм спілкування необхідно витримувати. В іншому разі з'явиться психічний неспокій, можливі стреси, погір­шення настрою і загального стану здоров'я
Мовленнєвого самовпливу	Словесне втілення ідеї або емоції формує цю ідею або емоцію у мовця. Як свідчить практика, словесне втілення певної думки дає змогу людині впевнитися в ній, остаточно утвердити її для себе
Довіри до зрозумілих висловлювань	Чим простіше мовець висловлює свої думки, тим краще його розуміють і більше йому вірять
Притягування критики	Чим більше людина виділяється в оточенні, тим більше критикують її вчинки
Самовиникнення інформації	У разі дефіциту інформації в певній групі спілкування інформація самопороджується у вигляді чуток
Модифікації нестандартної комунікатив­ної поведінки учасників спілкування	Якщо співбесідник у спілкуванні порушує комунікативні норми, інший співбесідник змушує його змінити комунікативну пове­дінку
Прискореного поширення негативної інформації	Інформація негативного змісту має тенденцію до швидшого поширення, ніж позитивна. Дія цього закону пов'язана з підвищеною увагою людей до негативних факторів, оскільки позитивне швидко сприймають за норму і перестають обговорювати
Спотворення інформації	Будь-яка інформація, яку передають у групі спілкування, спотворюється в процесі передавання. Міра спотворення інформації прямо пропорційна кіль­кості осіб, які її передають
Емоційної «зараження»	Особи, які перебувають в однаковому емоційному стані, праг­нуть об'єднатися в групу і спілкуватися один з одним. Збуджені люди створюють групи і навіть натовпи; веселій людині хочеться спілкуватися з веселими партнерами
Мовленнєвого посилення емоцій	Емоційні вигуки людини посилюють емоцію, яку ця людина пе­реживає в даний момент. Встановлено, що словесна констатація емоції посилює її в півтора-два рази. Це явище активно використовують у пропаганді, рекламі, деяких медитативних і релігійних практиках
Мовленнєвого поглинання емоцій	У разі по­слідовної вдумливої розповіді про емоцію, яку переживають, вона поглинається мовленням і щезає. Висловле­не у зв'язній розповіді емоційне переживання і вислухане кимсь «щезає» разом зі словами, використаними для розповіді
Емоційного пригнічування логіки	Перебуваю­чи в емоційному стані, людина втрачає логічність й аргументованість мовлення. У такому разі в її мисленнєвій діяльності починає домінувати права півкуля головного мозку, яка відповідає за емоції, а ліва, що відповідає за логіку, розуміння і породження зв'язного мовлення, пригнічена, ніби вимкнута

Механізми мовленнєвого впливу

За характером впливу на адресата виокремлюють такі типи мовленнєвого впливу: соціальний вплив, волевиявлення, оцінно-емоційний вплив, інформуван­ня та аргументацію (Таблиця 4).

Таблиця 4