2.4. Аксонометрична схема водопровідної мережі

Аксонометрична схема господарсько-питної водопровідної мережі позначається В1 та викреслюється так, щоб на ній чітко були зображені всі трубопроводи, запірна, регулювальна та водорозбірна арматура і санітарно-технічні прилади. Усі елементи показують згідно з прийнятими умовними позначеннями.

Стояки господарсько-питного водопроводу позначають так: Ст. В1-1, Ст. В1-2 і т.д. У тих випадках, коли близько розміщені стояки на креслені накладаються один на другий, один з них слід віднести на вільне місце, нібито відсікаючи стояк біля підлоги першого поверху, а точки відтинання з’єднати горизонтальною пунктирною лінією.

Якщо планування санітарних вузлів на всіх поверхах однакове, то підвідні трубопроводи до водорозбірної арматури можна викреслити лише на останніх поверхах, а на решті показати тільки місця і напрям відвідних ліній від стояків.

Коли в заданому масштабі 1:100 неможливо показати всі трубопроводи і прилади якогось вузла, тоді цей вузол виносять на вільне місце біля стояка і викреслюють у масштабі 1:50.

На схемі проставляють номери розрахункових точок і довжини розрахункових ділянок, починаючи від водорозбірного приладу, найдалі і найвище розташованого від вводу. рухаючись у напрямку, зворотному руху води, аж до місця приєднання вводу до міського водопроводу (так званий розрахунковий напрямок), враховують, що в межах кожної розрахункової ділянки витрата води є величиною сталою. Розрахункові точки на розрахунковому напрямку можна проставляти і в зворотному порядку.

Діаметри труб на ділянках проставляють після виконаного гідравлічного розрахунку. Крім того, на схемі необхідно проставити абсолютні позначки поверхні землі біля будинку, підлоги першого поверху та підвалу, осі водомірного вузла і водорозбірного приладу, найбільш віддаленого від вводу.

Якщо проектований водопровід містить такі необхідні елементи, як водонапірний бак або підвищувальні установки, їх викреслюють на аксонометричній схемі, вказуючи абсолютні позначки (осі насосу або дна баку).

Слід враховувати, що висоти розміщення водорозбірних точок над підлогою приміщень нормовані [13]. Наприклад, водорозбірні крани або змішувачі біля умивальників і мийок розміщують над підлогою на висоті 1,1 м, ванн – 0,8 м, шарові крани високо розташованого змивного бачка унітазу – на висоті 2,25...2,50 м, низько розташованого – 0,7 м, пожежні крани – на висоті 1,35 м.

2.5. Визначення розрахункових витрат і гідравлічний розрахунок мережі внутрішнього холодного водопостачання

Метою гідравлічного розрахунку внутрішнього водопроводу є визначення діаметрів труб і необхідного напору на вводі в будівлю для забезпечення безперервного водопостачання всіх його споживачів.

У будівлях, де не передбачається протипожежний водопровід, проводиться гідравлічний розрахунок водопровідної мережі тільки на пропуск максимальної господарсько-питної витрати води.

Гідравлічний розрахунок господарсько-питного водопроводу проводять в такій послідовності:

1. На аксонометричній схемі внутрішнього водопроводу вибирають розрахунковий напрямок, який розбивають на розрахункові ділянки.

розрахунковий напрямок – це напрямок від місця під’єднання труби до мережі зовнішнього водопостачання до розрахункового водорозбірного приладу.

розрахунковий (диктуючий) водорозбірний прилад – це прилад, який найвище і найдалі розташований від зовнішньої водопровідної мережі та вимагає найбільшої витрати або найбільшого вільного напору.

розрахункова ділянка – це ділянка зі сталою витратою і сталим діаметром труб, а також з незмінним матеріалом труб [16, с.136].

На рис.1,а ілюструється вибір розрахункового водорозбірного приладу на найбільш віддаленому водопровідному стояку при типовій поквартирній розводці трубопроводів. Тут розрахунковим водорозбірним приладом може бути душова сітка (д.с.), але може бути і змішувач мийки на кухні (м.). У випадку, якщо втрати напору в мережі від мийки до точки 1 будуть більше різниці між позначкою душової сітки Н_д.с та позначкою виливу мийки Н_м, то розрахунковим водорозбірним приладом повинна бути визнана мийка: .

Рис. 1. Схема до вибору розрахункового водорозбірного приладу [16, с.137]

Якщо , то  приладом повинна бути визнана душова сітка, не зважаючи на те, що вона розташована на меншій відстані від водопровідного стояка.

Ще наочніше ілюструється вибір розрахункового водорозбірного приладу за схемою на рис.1,б, де як розрахунковий водорозбірний прилад обирають змивний кран (з.к.), який, залежно від типу, вимагає великі робочі напори (4...8 м).

2. Встановлюють розрахункові витрати води санітарними приладами за [1, додаток 2] і питоме (норму) водоспоживання за [1, додаток 3].

3. визначають розрахункові витрати води на розрахункових ділянках (табл. 1, графа 8).

4. Знаходять діаметри труб для пропуску розрахункових витрат, враховуючи значення допустимих економічних швидкостей, користуючись таблицями для гідравлічного розрахунку [9]. Для внутрішніх водопровідних мереж допустимі швидкості руху води приймають: в магістралях і стояках 0,8...1,5 м/с, в підводках і пожежних кранах – до 2,5 м/с. Найбільш економічні швидкості для магістралей і стояків – від 0,9 до 1,2 м/с.

Діаметр труб підбирають з розрахунку, що швидкість руху води в них не повинна перевищувати 3 м/с; при пропуску господарсько-питної витрати її рекомендується приймати в межах 1,0...1,7 м/с – при живленні від міського водопроводу і менше 1,0 м/с – при живленні від напірно-запасних баків [16, с.137].

5. Згідно з [9], визначають втрати напору на розрахункових ділянках мережі по всій довжині розрахункового напрямку h_l. місцеві втрати напору h_loc у фасонних частинах і арматурі приймають як частку k_l від втрат напору по довжині h_l: для мереж господарсько-питних водопроводів житлових і громадських будівель k_l = 0,3 [1, п.7.7]. Отже, втрати напору на ділянках трубопроводів по розрахунковому напрямку обчислюють за [1, формула 12]:

   .

   (1)

6. Аналогічно визначають втрати напору на вводі h_prod.

7. Окремо визначають втрати напору в лічильнику води h_meter (див. розділ 2.6).

Гідравлічний розрахунок внутрішньої водопровідної мережі виконують у табличній формі (табл. 1).

на основі викресленої аксонометричної схеми підраховують кількість приладів N (не враховуючи поливальні крани), а тоді визначають кількість споживачів води U в будівлі .

За відсутності даних про кількість споживачів води в будівлі U її визначають так:

,

(2)

де F_заг – загальна площа будівлі, м²;

f_заг – норма загальної площі на одного мешканця, м²; f_заг ≈ 31 м².

Розрахункова (максимальна секундну) витрата холодної води на будь-якій ділянці водопровідної мережі будинку визначається за [1, формула (2)]:

,

(3)

де – розрахункова (максимальна) секундна витрата холодної води приладом з найбільшим водорозбором [1, додаток 2];

^с – коефіцієнт, який враховує нерівномірність роботи приладів і залежить від імовірності їхньої дії P^с та їхньої кількості N^с [1, додаток 4].

При гідравлічному розрахунку внутрішнього водопроводу будівель витрати води через поливальні крани не враховують, оскільки ці витрати не збігаються в часі з максимальним водоспоживанням у будівлі [17, с.98]. Діаметри відгалужень від магістралі до поливального крану приймають конструктивно 25 мм [13, с.28]. Якщо за розрахунком ділянка, на якій є відгалуження до поливального крану, матиме менший діаметр, тоді необхідно розбити її в точці приєднання крану на дві: ділянка, що передує поливальному крану (за рухом води), повинна мати діаметр, не менший за 25 мм.

Імовірність дії приладів при однакових споживачах води в будівлі без урахування зміни співвідношення U/N^с [1, формула (3)]:

,

(4)

де – питоме холодне водоспоживання однією людиною за годину максимального водоспоживання, л/год.,

;

(5)

, – питоме водоспоживання води, л/год, відповідно загальної та гарячої, одним споживачем [1, додаток 3];

N^с – загальна кількість санітарно-технічних приладів у будівлі, які використовують холодну воду.

При N·P ≥ 0,015 , згідно з [6], коефіцієнт

α = 0,2 + 0,777·(N·P – 0,015)0,686 .

(6)

Розрахункові секундні витрати санітарними приладами, діаметри підводок до них і діаметри відвідних трубопроводів приймають згідно з [1, додаток 2], норму витрати води споживачами на добу і в години максимального водоспоживання для житлових, громадських і промислових будинках – згідно з [1, додаток 3].

Гідравлічний розрахунок водопровідних мереж, які живляться від декількох вводів, проводять з урахуванням відключення з роботи одного з них. При двох вводах кожний з них повинен бути розрахований на 100%-у, а при більшій кількості вводів – на 50%-у витрату води.

Необхідність будівництва внутрішнього протипожежного водопроводу в будівлях, а також витрати води та кількості пожежних струменів визначають відповідно до вимог, наведених у [1, табл.1].

Таблиця 1

Розрахунок мережі внутрішнього холодного водопостачання

№ ді-лян-ки	Дов-жина ді-лян-ки l, м	Кіль-кість при-ладів Nс	Витра-та води одним прила-дом qос, л/с	Ймо-вір-ність дії при-ладу Рс	Nс·Рс	Кое-фі-ці-єнт с	Витрата води на ділянці, qс=5qосс, л/с	Діа-метр трубо-про-воду d, мм	Швид-кість руху води V, м/с	Втрати напору на ділянці
										1000і	hl = =1000іl, мм	= = hl× ×(1+kl), м
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
1-2
…