3.6. Розрахунок дворової і внутрішньокваратальної водовідвідної мережі
Метою розрахунку пропускної здатності побутової дворової (внутрішньоквартальної) мережі є визначення діаметрів та похилів труб для пропуску витрати стічних вод, які надходить від будівель в дворову мережу. Гідравлічний розрахунок дворової мережі виконують за таблицями [10].
Найменші діаметри труб для дворової мережі слід приймати 200 мм, для внутрішньоквартальної мережі побутової та виробничої каналізації – 150 мм [3, п.2.33].
Для труб діаметром 150...250 мм щвидкість руху стічних вод приймають не менше 0,7 м/с при максимальному наповненні 0,6 [3, табл.16].
Похил, з яким прокладають труби, визначають залежно від допустимих швидкостей руху стічної рідини. Найменші похили трубопроводів для усіх систем каналізації слід приймати для труб діаметрами: 150 мм – 0,008, 200 мм – 0,007. залежно від місцевих умов при відповідному обґрунтуванні для окремих ділянок мережі допускається приймати похили для труб діаметрами: 200 мм – 0,005, 150 мм – 0,007 [3, п.2.41].
Швидкість і наповнення при русі стічних вод для вибраних діаметрів і похилів знаходять з таблиць для гідравлічного розрахунку [10]. Диктуючою глибиною закладання дворової мережі буде глибина закладання першого оглядового колодязя, в якому передбачається приєднання першого випуску по напрямку руху стічної рідини. Глибина закладання мережі залежить від характеру випуску (нижче підлоги підвалу, надпідлогова прокладка або під перекриттям першого поверху) та глибини промерзання ґрунту.
Найменшу глибину закладання труб водовідвідної мережі приймають за умов запобігання їх руйнування. Вони прокладаються вище глибини промерзання на 0,3 м при діаметрі до 500 мм, при цьому відстань від поверхні землі до верху труби повинна бути не менше 0,7 м [6, с.89]:
hmin = (hпром – 0,3) > (0,7 + d) . |
(46) |
глибину сезонного промерзання ґрунту для деяких міст України наведено в табл.13.
Таблиця 13 [16, табл.18.1]
глибина сезонного промерзання ґрунту
Місто |
глибина промерзання ґрунту, м |
|
для суглинків |
для супісків i пісків |
|
Вінниця, Львів, Миколаїв, Одеса |
0,6 |
0,70…0,75 |
Дніпропетровськ, Київ |
0,8…0,9 |
0,95…1,0 |
Харків |
1,0…1,1 |
1,2…1,3 |
Дворову (внутрішньоквартальну) мережу приєднують до вуличного колектора “шелига в шелигу” або за допомогою перепаду, коли глибина закладання вуличного колектора значно перевищує глибину закладання дворової мережі (рис. 4).
глибина закладання лотка трубопроводу дворової або внутрішньоквартальної мережі, м:
hк = hп + і·(L + l) – (Zп – Zк) + Δd , |
(47) |
де hп , hк – глибина закладання дворової мережі відповідно на початку та в кінці, м;
i – похил дворової або внутрішньоквартальної мережі;
(L + l) – довжина дворової або внутрішньоквартальної мережі від оглядового колодязя вуличної мережі до найбільш віддаленого дворового колодязя, м;
L – ширина кварталу, м;
l – половина ширини проїзду, м;
Zп ,
Zк
– відмітки
поверхні землі відповідно біля колодязя
вуличної мережі і біля віддаленого
колодязя дворової або внутрішньоквартальної
мережі, м;
Δd – різниця в діаметрах труб зовнішньої і внутрішньокваратальної мереж.
Рис.4. Схема дворової або внутрішньоквартальної мережі:
1 – стояк; 2– трубопровід вуличної мережі;
3 – трубопровід дворової або внутрішньоквартальної мережі
Найбільша глибина закладання самопливних колекторів при будівництві відкритим способом – 6…8 м.
Перевірочний розрахунок пропускної здатності дворової мережі виконують у табличній формі (табл. 8).
Рекомендується такий порядок розрахунку:
1. На генплані ділянки наносять трасу дворової мережі та нумерують розрахункові ділянки.
2. Графи 1, 2, 6, 7, 10, 14, 15 заповнюють на основі генерального плану та поверхових планів будинку.
3. Задаються номінальним похилом для прийнятого діаметру труб.
4. Визначають розрахункові витрати стічних вод (графа 8) на ділянках дворової мережі.