3.5. Дворова і внутрішньокваратальна водовідвідна мережа
Дворова водовідвідна мережа призначена для відведення стічної води від усіх випусків з будинку за найкоротшим напрямком до міського колектора.
На території житлових кварталів та підприємств проектують систему мереж водопостачання, водовідведення, теплотрас та газопроводів. Залежно від розташування трубопроводів на території населеного пункту чи підприємства, ця система називається дворовою, квартальною або заводською мережею. Дворова мережа обслуговує один або декілька будинків, квартальна – значно більшу групу будинків в межах кварталу, а заводська прокладається на території підприємства.
Відстань у плані між трубопроводами і підземними частинами фундаментів будівель та іншими підземними спорудами приймається для напірних трубопроводів – не меншою, ніж 5 м, а для самопливних – не менше 3 м [6, с.89], щоб при виконанні земляних робіт не пошкодити основу фундаменту будівлі [6, с.90] (рис.3). При відкритому способі прокладання трубопроводів ця відстань не повинна бути меншою, ніж визначена за формулою [5]:
|
(45) |
,де Lф – розширення фундаменту, м;
Lтр – ширина траншеї, м;
h – перевищення низу підошви фундаменту над дном траншеї, м;
– кут внутрішнього тертя ґрунту; величина, яка для більшості ґрунтів знаходиться в межах 15–30 о; для споруд 3 і 4 класів надійності приймається за довідковими даними, для всіх інших споруд – лише за даними лабораторних досліджень ґрунту основи.
Рис. 3. Схема для визначення відстані між фундаментом будівлі та трубопроводом:
1 – фундамент будівлі;
2 – труба
Не слід прокладати мережі територією, де в подальшому передбачається забудова. При проектуванні та будівництві обов’язково ув’язують прокладання водовідвідних мереж з іншими підземними комунікаціями: до теплотрас – 1,0…1,5 м; до ліній електропередач: до 35 кВ – 5 м, більше 35 кВ – 10 м; до дерев цінних порід – 2,0 м; до щогл та опор освітлення, зв’язку, контактної мережі – 1,5 м; до бортового каменя автодоріг – 1,5 м; до краю кювету – 1,0 м; до трамвайних та заводських колій – 1,5 м; до залізничних колій загальної мережі – 4 м (до осі колій); до підошви насипу – не менше глибини траншеї [5].
Мінімальну відстань між водовідвідною мережею та газопроводом при паралельному прокладанні приймають залежно від тиску газу в газопроводі: при низькому тиску до 5 кПа – 1,0 м; при середньому тиску до 0,3 МПа – 1,5 м; при високому тиску до 0,6 МПа – 2 м, до 1,2 МПа – 5 м [6, с.91].
Мінімальну відстань між водовідвідною мережею та водопроводом приймають [6, с.91]:
– при паралельному прокладанні на одному рівні та діаметрі водопроводу до 200 мм – не менша за 1,5 м, при більшому діаметрі – не менша за 3 м;
– при прокладанні мереж водовідведення вище від водопроводу на 0,5 м і більше – не менша за 5 м;
– при перетинах з водопроводом водовідвідну мережу прокладають нижче від водопроводу не менше, як на 0,4 м, а у випадках, коли водовідвідну мережу прокладають вище від водопроводу, водопровід необхідно прокладати у футлярі; довжину захищеної ділянки обабіч перетину приймають: у водонепроникних ґрунтах – не меншою за 3 м, а у фільтруючих – 10 м.
Трасування дворової (квартальної) мережі проводять з обов’язковою ув’язкою водо-, газопроводом і теплотрасою. Оглядові колодязі встановлюють в місцях приєднання випусків з будинків, на поворотах траси, в місцях зміни похилу або діаметру труб, а також на прямих ділянках через 35 м при діаметрі труб до 150 мм і через 50 м при діаметрі труб 200...450 мм.
На дворовій мережі перед її приєднанням до міського колектора передбачають контрольний колодязь, який розміщують на відстані 1,5...2,0 м від червоної лінії забудови.
На дворовій водовідвідній мережі, яку наносять на генплан ділянки, вказують усі колодязі, довжини ділянок труб, їх діаметри і похили, отримані в результаті розрахунків (табл.8).
Труби і колодязі не можна розміщувати ближче 3 м і дальше 6 м до зовнішнього фундаменту будівлі. Дворову і внутрішньокваратальну водовідвідну мережі виконують з водовідвідних труб.