- •Національний університет "львівська політехніка"
- •Водопостачання та водовідведення будівлі Методичні вказівки до курсової роботи
- •6.0921 “Будівництво”, 6.0928 “Пожежна безпека”
- •1. Загальні положення
- •1.1. Обсяг і склад курсової роботи
- •1.2. Оформлення курсової роботи
- •1.3. Послідовність виконання курсової роботи
- •2. Проектування внутрішньої водопровідної мережі
- •2.1. Вибір системи і схеми внутрішньої водопровідної мережі
- •2.2. Вибір місця вводу і розміщення водомірного вузла
- •2.3. Водопровідна мережа і арматура
- •2.4. Аксонометрична схема водопровідної мережі
- •2.5. Визначення розрахункових витрат і гідравлічний розрахунок мережі внутрішнього холодного водопостачання
- •2.6. Вибір лічильника води
- •2.7. Визначення необхідного напору в системі внутрішнього водопроводу. Запасні та регулювальні ємності
- •2.8. Протипожежне водопостачання
- •2.8.1. Проектування систем протипожежного водопостачання.
- •2.8.2. Розрахунок систем протипожежного водопостачання.
- •3. Проектування внутрішньої водОвідВідної мережі
- •3.1. Внутрішня водовідвідна мережа
- •3.1.1. Водовідвідні каналізаційні стояки.
- •3.1.2. Випуски.
- •3.2. Аксонометрична схема водовідвідного випуску
- •3.3. Розрахунок внутрішньої водовідвідної мережі
- •3.4. Перевірочний розрахунок водовідвідних стояків і випусків
- •3.5. Дворова і внутрішньокваратальна водовідвідна мережа
- •3.6. Розрахунок дворової і внутрішньокваратальної водовідвідної мережі
- •3.7. Поздовжній профіль дворової і внутрішньоквартальної водовідвідної мережі
- •4. Специфікація обладнання та матеріалів
- •Література
- •Водопостачання та водовідведення будівлі Методичні вказівки
- •6.9021 “Будівництво”, 6.0928 “Пожежна безпека”
3. Проектування внутрішньої водОвідВідної мережі
3.1. Внутрішня водовідвідна мережа
Внутрішню господарсько-фекальну водовідвідну мережу житлових, адміністративних або громадських будівель позначають К1 та проектують відповідно до вимог [1]. Вона складається зі стояків, відвідних труб від санітарних приладів, випусків, приймачів стічних вод, гідрозатворів, прочисток, ревізій, фасонних частинок тощо.
3.1.1. Водовідвідні каналізаційні стояки.
На планах будинків наносять водовідвідні стояки для кожного санвузла або групи приладів. Стояки слід розміщувати в санвузлах так, щоб довжина відвідних труб була найменшою, до того ж, їх прокладають по капітальних стінах. Стояки на всіх планах і розрізах позначають так: Ст. К1-1, Ст. К1-2 і т.д. До одного стояка можна приєднувати дві відвідні лінії, які приймають стічні води від приладів двох суміжних санітарних вузлів на поверсі. У такому випадку стояки можна розміщувати в товщі стіни у вертикальних каналах або шахті. Небажано розташовувати стояки на зовнішніх стінах будинків. При відсутності достатньої кількості внутрішніх стін стояки слід кріпити до несучих колон, в основі стояк повинен мати жорстку опору.
Не можна розміщувати стояки в житлових приміщеннях, навчальних класах, лікувальних палатах, кабінетах, а також в місцях, де вони погіршують архітектурне оформлення приміщень [1, п.17.10].
Кожен стояк для вентиляції виводиться за межі даху на висоту: від плоскої неексплуатованої покрівлі – 0,3 м; від скатної покрівлі – 0,5 м; від експлуатованої покрівлі – 3,0 м [1, п.17.18]. Забороняється приєднання витяжних ділянок водовідвідних стояків до вентиляційних і димових каналів будинку [1, п.17.19].
Витяжна частина стояків повинна мати такий же діаметр, що і водовідвідний стояк [1, п.17.20], і має закінчуватися гладким кінцем труби без установки флюгарки [1, п.17.18].
У випадках, передбачених в [1, п.18.7], допускається відсутність вентиляції стояків. Невентильований каналізаційний стояк повинен закінчуватися прочисткою, що встановлюється в розтруб прямого відгалуження хрестовини або трійника на рівні приєднання до цього стояка найвище розташованих приладів [1, п.18.7].
У випадках, коли розташування санітарних приладів над основними приміщеннями або під ними неминуче, водопровідні і водовідвідні стояки розміщуються в скритих борознах, а також всередині колон, пілястр тощо, спеціально запроектованих з цією метою.
Діаметр водовідвідних стояків приймається 50, 85, 100 або 150 мм залежно від типу приєднуваних приладів. При виборі діаметрів стояків слід керуватись [1, табл. 8, табл.9].
Водовідвідні труби від приладів до стояків слід прокладати в перекритті, по підлозі або під стелею. Для житлових будинків використовується надпідлогова прокладка відвідних труб. У громадських будинках можлива прокладка під стелею, але не над житловими приміщеннями, коморами, де зберігаються продукти харчування, і кухонними плитами.
Від санітарних приладів до стояків відвідні лінії прокладають з труб діаметром 50 мм від раковин, ванн, умивальників і 100 мм від унітазів. Діаметри і мінімальні похили відвідних труб від окремо розміщених санітарних приладів повинні бути не меншими від наведених в табл. 5.
Висоту, на якій встановлюються санітарні прилади, слід приймати відповідно до [4].
Висота встановлення санітарних приладів від рівня чистої підлоги повинна відповідати розмірам, вказаним у [4, табл.3] – табл.6.
Таблиця 5
Діаметри і похили водовідвідних труб
Вид приймача стічної рідини |
Діаметр відвідної труби, мм |
Похил |
|
мінімальний |
Нормальний |
||
Унітаз зі змивним бачком |
100 |
0,012 |
0,020 |
Унітаз зі змивним краном |
100 |
0,012 |
0,020 |
Умивальник |
40...50 |
0,020 |
0,035 |
Мийка |
50 |
0,025 |
0,035 |
Раковина |
50 |
0,025 |
0,035 |
Ванна |
50 |
0,025 |
0,035 |
Душ |
50 |
0,025 |
0,035 |
Висоту встановлення водорозбірної арматури (відстань від горизонтальної осі арматури до санітарних приладів, мм) слід приймати за [4, п.3.11]:
– водорозбірних кранів і змішувачів від бортів раковин – на 250, а від бортів мийок – на 200;
– туалетних кранів і змішувачів від бортів умивальників – на 200. Висота встановлення кранів від рівня чистої підлоги, мм: водорозбірних кранів у лазнях, змивних кранів унітазів, змішувачів інвентарних мийок у громадських і лікувальних установах, змішувачів для ванн – 800;
– змішувачів для відуарів з косим впуском – 800, з прямим випуском – 1000;
– змішувачів і мийок церат у лікувальних установах; змішувачів, загальних для ванн і умивальників; змішувачів ліктєвих для хірургічних умивальників – 1100;
– кранів для миття підлоги в туалетних кімнатах громадських будівель – 600;
– змішувачів для душа – 1200.
Душові сітки повинні встановлюватися на висоті 2100…2250 мм від низу сітки до рівня чистої підлоги, в кабінах для інвалідів – на висоті 1700…1850 мм, в дитячих дошкільних установах – на висоті 1500 мм от днища піддону. Відхилення від вказаних розмірів не повинні перевищувати 20 мм [4, п.3.11].
Прочистка стояків внутрішньої побутової та виробничої мереж водовідведення відбувається за допомогою ревізій або прочисток, які встановлюють, згідно з [1, п.17.23]:
– на стояках при відсутності на них відступів – на нижньому та верхньому поверхах, а за наявності відступів – також і на вищерозташованих над відступами поверхах;
– у житлових будівлях висотою 5 поверхів і більше – не рідше, ніж через три поверхи;
– на початку ділянок (за рухом стічних вод) відвідних труб при кількості приєднувальних приладів 3 і більше, під якими нема пристроїв для прочистки;
– на поворотах мережі – при зміні напрямку руху стічних вод, якщо ділянки трубопроводів не можуть бути прочищеними через інші ділянки.
Таблиця 6 [4, табл.3]
Висота встановлення санітарно-технічних приладів
прилади |
Висота встановлення від рівня чистої підлоги, мм |
||
у житлових, громадських і промислових будівлях |
у школах і дитячих лікувальних закладах |
у дошкільних установах і в приміщеннях для інвалідів, які пересуваються за допомогою різних пристосувань |
|
умивальники (до верху борту) |
800 |
700 |
500 |
раковини и мийки (до верху борту) |
850 |
800 |
500 |
ванни (до верху борту) |
600 |
500 |
500 |
пісуари настінні та лоткові (до верху борту) |
650 |
500 |
400 |
душові піддони (до верху борту) |
400 |
400 |
300 |
фонтанчики для пиття підвісного типу (до верху борту) |
900 |
750 |
|
