Розділ 3 експериментальне дослідження агресивних проявів та система їх корекції у дітей старшого дошкільного віку
3.1. Психодіагностичне дослідження агресивних проявів у дітей старшого дошкільного віку
Теоретичний аналіз наукової та методичної літератури з проблеми показав, що для правильної і успішної організації корекційної роботи необхідно виявити рівень прояву та причини агресії у поведінці дітей старшого дошкільного віку.
У зв'язку з цим було організовано і проведено дослідження з даної проблеми, мета якого - діагностика та корекція агресивних проявів у дітей старшого дошкільного віку та виявлення ефективності запропонованої психокорекційної програми.
У ході організації і проведення дослідження вирішувалися такі завдання:
1. Сформувати для обстеження експериментальну та контрольну групи дослідження дітей старшого дошкільного віку.
2. Розробити критерії, підібрати методики для діагностики агресивної поведінки у дітей старшого дошкільного віку.
3. Виявити рівень і особливості проявів агресивної поведінки.
4. На основі отриманих результатів, розробити й експериментально апробувати психокорекційну програму на основі технологій ігротерапії для зниження рівня агресивності в поведінці дітей та впровадити її щодо експериментальної групи.
5. Виявити ефективність проведеної корекційної роботи в експериментальній групі щодо зниження рівня проявів агресивності у поведінці дітей старшого дошкільного віку.
6. Зробити кореляційний аналіз отриманих результатів експериментальної та контрольної груп на констатуючому та контрольному етапах дослідження.
Дослідження проводилося в три етапи:
1 етап - констатуючий, мета якого - виявлення ознак агресивної поведінки у дітей старшого дошкільного віку експериментальної та контрольної груп;
2 етап - формуючий, метою якого є розробка та впровадження корекційної програми з подолання агресивної поведінки в експериментальній групі дітей;
3 етап - контрольний, метою якого є виявлення ефективності та результативності корекційної програми на основі позитивної динаміки поведінки експериментальної групи дітей старшого дошкільного віку.
Експериментальна робота проводилася на базі ДНЗ №164 «Золотий ключик». В експерименті брало участь 20 дітей старшого дошкільного віку групи «Краплинка» (експериментальна група) та 15 дітей старшого дошкільного віку групи «Казка» (контрольна група).
На першому етапі - констатуючому, проводилася скрінінгова діагностика, з метою визначення симптомів агресивної поведінки експериментальної та контрольної груп дітей старшого дошкільного віку, рівня її виразності, особливостей проявів, співвідношення їх з віковими нормами.
Для реалізації поставленої мети нами були підібрані методики та діагностичні процедури, використання яких спиралося на принципи доступності, ускладнення обсягу пропонованого матеріалу, обліку емоційної складності і насиченості, принцип вікового, індивідуального і особистісного підходу; принцип комплексності, системності та систематичності.
Враховуючи, що за допомогою однієї методики не можемо отримати надійних і достовірних результатів, нами був розроблений діагностичний комплекс, до якого увійшли ряд методик, які взаємодоповнюють один одного: графічна методика М.А. Панфілової «Кактус» (виявити наявність агресії, її спрямованість, інтенсивність) (див. Додаток Б), методика вивчення особистісної поведінки дитини у взаємодії з однолітками (оцінка особливостей поведінки дітей в різних видах діяльності спільно з однолітками. В основі методики лежить метод спостереження) (див. Додаток А); анкета для вихователів, розроблена Лаврентьєвою Г.П. і Титаренко Т.М. (див. Додаток В), а також опитувальник для батьків модифікований на основі опитувальника Басса - Дарки (див. Додаток Г).
1. Результати спостереження дітей експериментальної групи за методикою вивчення особистісної поведінки дитини у взаємодії з однолітками.
Мета: оцінка особливостей поведінки дітей в різних видах діяльності спільно з однолітками. В основі методики лежить метод спостереження.
У даній методиці використовуються наступні парні характеристики відношення дитини до однолітків: домінування - підпорядкування і позитивність - негативність. Характеристика «домінування - підпорядкування» фігурує у двох варіантах: а) сильне домінування - сильне підпорядкування; б) слабке домінування - слабке підпорядкування. Різне поєднання цих характеристик утворюють відносини, які проявляються в дієвій і вербальній поведінці. Схема інтерпретації та аналізу можливих форм відношення дитини до однолітків представлено нами у Додатку А.
Якісний аналіз результатів особистісного поведінки дітей з однолітками у дітей даної групи на констатуючому етапі дослідження показав, що тільки у п'яти дітей цієї групи переважає позитивне домінування (позитивна активність в поведінці). Вони активні, допитливі, самокритичні, часто виявляють доброзичливість. Вони уникають конфліктів, легко вступають у контакт, довіряють своїм одноліткам. Уміють похвалити і підбадьорити своїх однолітків. Ці діти користуються популярністю у однолітків, найбільш бажані в колективі.
У більшості дітей даної групи (10 осіб) переважає негативне домінування (негативна активність в поведінці). Ці діти прагнуть бути завжди першими, головними. Часто вимагають від однолітків виконання своїх бажань, використовуючи при цьому агресивні форми взаємодії. Тому ці діти часто провокують різні конфлікти і створюють напружені ситуації у взаємодії не лише з однолітками, але і з вихователями.
У чотирьох дітей виражено позитивне підпорядкування - вони легко поступаються іншим в спірних ситуаціях, погоджуються виконати ті чи інші прохання вихователя або однолітка. У однієї дитини виражено негативне підпорядкування (надмірне підпорядкування), що викликає у неї труднощі у відносинах з однолітками. Вона малоактивна, сором'язлива, нетовариська. Ця дитина часто відчуває себе в групі дискомфортно.
Рис. 3.1. Відсотковий розподіл досліджуваних експериментальної групи за показниками особистісної поведінки дітей з однолітками на констатуючому етапі дослідження (%)
Таким чином, за результатами спостереження взаємодії дітей усередині даної групи ми можемо прослідкувати високий рівень агресивності у 50% дітей даної групи.
2. Результати обстеження дітей експериментальної групи за методикою «Кактус».
Мета: виявити наявність агресії, її спрямованість, інтенсивність.
Якісний аналіз малюнків дітей показав, що агресивна налаштованість переважає у більшості дітей у різному ступені:
─ у 16 дітей в малюнках присутня велика кількість довгих голок з близьким розташуванням одне до одного, що свідчить про досить високий рівень прояву агресивності в дитини;
─ 7 дітей малювали малюнок, сильно натискаючи на олівець, що говорить про можливу підвищену агресивність;
─ у 5 дітей були неакуратні малюнки;
─ 9 дітей зобразили свій кактус майже на весь аркуш.
Кількісний аналіз малюнків дітей даної групи показав, що рівень агресивності наступний: високий рівень - 12 дітей; середній рівень - 4 дитини; низький рівень - 4 дитини.
Рис. 3.2. Відсотковий розподіл досліджуваних експериментальної групи за показниками наявності агресивності за графічною методикою М.А. Панфілової «Кактус» на констатуючому етапі дослідження (%)
При проведенні методик, нами було зазначено, що діти з низьким рівнем прояву агресії у поведінці дуже творчо виконали завдання, вони були відкриті і добре контактували з оточуючими. Деякі з них демонстрували себе; були схильні до марнославства і зарозумілості.У дітей відзначалася досить адекватна самооцінка, хоча вони не завжди були впевнені в собі. Активно переходили до реалізації своїх планів, всі рішення приймали самостійно, не робили легковажних висновків, не були тривожні.
При проведенні методики «Кактус», нами були відзначені наступні особливості малюнків дітей: великий чи дрібний малюнок, розположення в центрі або внизу листа, наявність голок, які були дуже довгі, близько розташовані один від одного, а також уривчастість ліній, сильний натиск, а в деяких випадках голки взагалі були відсутні. Діти використовували яскраві кольори, зображення «радісних» кактусів.
Діти із середнім рівнем вираженості агресії полохливі, сором'язливі, часто бувають грубі; присутня витіснена агресія, замкнутість; потреба в любові, турботі та підтримці.
Діти були нерішучі, мали тенденцією до рефлексії і роздумів, не завжди впевнені в собі, іноді відчували страх. Лише незначна частина задумів реалізувалася, але часто імпульсивно приймали рішення, іноді робили легковажні висновки і були тривожні.
Діти з високим рівнем вираженості агресії в поведінці при проведенні методик відчували почуття знедоленості, почуття провини; були тенденції до відчуження і опозиції; зазнавали труднощів при прагненні розкритися перед іншими; агресивні, тривожні. Воліли йти від реальності, яка не відповідає бажанням, іноді відповідаючи на чийсь вплив протилежними діями.
У дітей відзначалася висока або завищена самооцінка, незадоволеність власним становищем в соціумі. Вони іноді імпульсивні в прийнятті рішень, були незадоволені своїми вчинками, рішеннями, а також досить енергійні.
Результати анкетування батьків.
Мета анкетного опитування: виявлення передумов до міжособистісних конфліктів в сім'ї.
Питання анкети стосувалися емоційного розвитку дитини, особливостей виховання дитини в родині, її інтересів та специфіки спілкування в сім'ї в цілому.
Результати анкети обробляються за такими ознаками:
─ наявність конфліктних передумов - 1 бал;
─ передумови можуть з'явитися - 2 бали;
─ немає передумов до конфліктів - 3 бали.
Питання анкети для батьків ми оформили в Додатку Г.
Якісний аналіз результатів анкетування батьків дітей даної групи на діагностичному етапі дослідження показав, що: в 7 родинах можна припустити наявність конфліктних відносин між членами сім'ї (між старшими і молодшими дітьми, між батьками та дитиною). 8 сімей - неповні сім'ї, в 5 з них дитина надана сама собі. Деяким дітям приділяється недостатньо емоційної уваги. У 4 сім'ях виявлені явні розбіжності батьків у значущих питаннях виховання дитини.
Тільки в 4 сім'ях дітей даної групи відносини батьків з дитиною і всередині сім'ї в цілому можна охарактеризувати як благополучні.
Кількісні результати за анкетуванням батьків:
─ 12 (60%) сімей - наявність конфліктних передумов;
─ 4 (20%) сім'ї - передумови можуть з'явитися;
─ 4 (20%) сім'ї - немає передумов до міжособистісних конфліктів.
Рис. 3.3. Відсотковий розподіл наявності конфліктних передумов в сім'ях дітей експериментальної групи (%) на констатуючому етапі дослідження
Таким чином, ми бачимо наявність у більшості дітей експериментальної групи ДНЗ несприятливі міжособистісні стосунки в родині, що може призводити до агресивних проявів у даних дітей високого рівня.
Якісний аналіз отриманих даних дозволяє зробити деякі висновки щодо батьківсько-дитячих стосунків. А саме те, що в родинах можна припустити наявність конфліктних відносин між членами сім'ї (а саме між батьком та матір’ю), дітям вдома приділяється недостатньо уваги та емоційний контакт між батьками та дітьми може бути недостатнім для дитини.
4.Результати анкетування вихователів
Кількісний аналіз анкетування вихователів даної групи показав, що рівень агресивності наступний:
─ високий рівень - 10 (50%) дітей;
─ середній рівень – 6 (30%) дітей;
─ низький рівень – 4 (20%) дитини.
Рис. 3.4. Відсотковий розподіл досліджуваних експериментальної групи наявності агресивних проявів у поведінці на основі результатів анкетування вихователів групи
За результатами анкетування можна прослідити,що вихователі спостерігають досить високий відсоток дітей з вираженою агресивністю в поведінці.
Отже, аналіз отриманих даних за допомогою використання методик дослідження дозволяє виявити групу дітей, які потребують корекційного впливу з метою усунення симптомів і причин агресії.
5. Результати спостереження дітей контрольної групи за методикою вивчення особистісної поведінки дитини у взаємодії з однолітками
Якісний аналіз результатів особистісної поведінки дітей з однолітками у дітей контрольної групи на констатуючому етапі дослідження показав, що тільки у трьох (20%) дітей цієї групи переважає позитивне домінування. Вони досить активні, допитливі, доброзичливі. Стараються уникати конфліктів, досить популярні серед однолітків.
У більшості дітей переважає негативне домінування – 7 (47%) осіб. Використовують в спілкуванні з однолітками агресивні форми взаємодії, вимагаючи тим самим виконання своїх бажань. Ці діти є провокаторами конфліктних ситуацій в групі.
У трьох (20%) дітей виражено позитивне підпорядкування - вони спокійно та легко погоджуються виконати ті чи інші прохання вихователя або однолітка. А також 13% дітей контрольної групи виражено надмірне підпорядкування. У цих дітей значні труднощі в спілкуванні з однолітками та й вихователями. Вони проявляють малу активність, сором’язливі, воліють бути на самоті.
Рис. 3.5. Відсотковий розподіл досліджуваних контрольної групи за показниками особистісної поведінки з однолітками (%) на констатуючому етапі дослідження
6. Результати обстеження дітей контрольної групи за методикою «Кактус».
Якісний аналіз малюнків дітей показав, що агресивні прояви переважають у більшості дітей контрольної групи:
─ у 10 дітей в малюнках присутня велика кількість довгих та гострих голок, що розташовані досить близько один до одного; сильні лінії натиску, що в свою чергу говорить про високий рівень прояву агресивності в дитини; серед них 4 зобразили пустельний, дикоростучий кактус – прагнення до самотності;
─ у 3 дітей були неакуратні малюнки; 2 дітей зобразили домашній кактус, що свідчить про прагнення до домашнього захисту.
Кількісний аналіз малюнків дітей даної групи показав, що рівень агресивності наступний:
─ високий рівень - 9 (60%) дітей ;
─ середній рівень - 4 (27%) дитини;
─ низький рівень - 2 (13%) дитини.
Рис. 3.6. Відсотковий розподіл досліджуваних контрольної групи за показниками наявності агресивності дітей за графічною методикою М.А.Панфілової «Кактус» на констатуючому етапі дослідження (%)
Таким чином, аналіз отриманих результатів дозволяє зробити висновки:
- 60% дітей контрольної групи під час виконання завдань проявляли нетерпимість, роздратованість, досить неусидчиві; у спілкуванні з однолітками використовували словесні образи, а 3 дітей (20%) вирішували спірні питання за допомогою фізичної сили; 2 дітей (13%) були досить замкнені, старалися мовчати та гралися наодинці.