Контрольні запитання:

1. Дайте визначення поняттю «радіоактивність».

2. Перелічіть, якими видами випромінювань супроводжується радіоактивний розпад деяких хімічних елементів.

3. Поясніть, як характеризується активність радіоактивного елемента, і що слід розуміти під визначенням доза випромінювання.

4. Поясніть, яка відмінність вкладена в поняття:

експозиційна доза радіаційного випромінювання;

поглинена доза іонізуючих випромінювань;

еквівалентна доза опромінювання різними джерелами іонізуючих випромінювань.

5. Назвіть допустимі, одноразово допустимі і гранично допустимі дози опромінювання, передбачені законодавством для різних категорій населення України (НРБУ-97).

6. Поясніть, при якій дозі опромінювання виникає променева хвороба. Назвіть її симптоми.

7. Поясніть, за яких умов може скластися несприятлива РО.

8. Що слід розуміти під оцінкою радіаційної обстановки, ким і з якою метою проводиться РО?

9. Якими основними параметрами характеризується ступінь небезпеки радіоактивного зараження для людей?

10. Назвіть основні складові, від яких залежать масштаби і ступінь радіоактивного зараження місцевості.

11. Як розподілені зони РЗ на місцевості залежно від рівня експозиційної дози?

12. Поясніть, чому спад рівнів радіації в часі для різних радіаційно небезпечних хімічних елементів не однаковий? Наведіть приклади.

13. Назвіть завдання, які необхідно вирішувати в першу чергу при оцінці радіаційної обстановки.

14. Назвіть основний параметр, за яким визначаються радіаційні втрати людей.

15. Назвіть основну мету проведення оцінки РО. Поясніть, у чому полягає різниця між методами проведення оцінки радіаційної обстановки (метод «прогнозування» і метод «за даними розвідки»).

16. Перелічіть заходи, які необхідно виконати кожній людині при виникненні загрози радіоактивного зараження місцевості (аварії на АЕС; вибух ядерного боєприпасу).

17. Назвіть команди які повинен подавати штаб ЦО при загрозі радіаційного зараження місцевості.

1. Дайте визначення поняттю «радіоактивність».

Радіоакти́вність (від лат. radio — «випромінюю» radius — «промінь» і activus — «дієвий») — явище спонтанного перетворення нестійкого ізотопа хімічного елементу в інший ізотоп (зазвичай іншого елемента) (радіоактивний розпад) шляхом випромінювання гамма-квантів, елементарних частинок або ядерних фрагментів.

Природна радіоактивність — спонтанний розпад ядер елементів, що зустрічаються в природі.

Штучна радіоактивність — спонтанний розпад ядер елементів, отриманих штучним шляхом, через відповідні ядерні реакції.

2. Перелічіть, якими видами випромінювань супроводжується радіоактивний розпад деяких хімічних елементів.

Е. Резерфорд експериментально встановив ( 1899), що солі урану випускають промені трьох типів, які по-різному відхиляються в магнітному полі :

• промені першого типу відхиляються так само, як потік позитивно заряджених частинок; їх назвали α-променями;

• промені другого типу зазвичай відхиляються в магнітному полі так само, як потік негативно заряджених частинок, їх назвали β-променями(існують, проте, позитронні бета-промені, що відхиляються в протилежну сторону);

• промені третього типу, які не відхиляються магнітним полем, назвали γ-випромінюванням.

Радіоактивний розпад — самочинне перетворення нестабільних атомних ядер на ядра інших хімічних елементів, що супроводжується випромінюванням.

Існує кілька видів радіоактивного розпаду:

· α-розпад (радіоактивний розпад ядер атомів, що супроводжується виділенням α-частинок), які є ядрами атомів Гелію  ;

· β-розпад (радіоактивний розпад ядер атомів, що супроводжується випусканням β-частинок), які є електронами  ;

· γ-розпад — розпад атомних ядер, що супроводжується виділенням γ-частинок (електромагнітних хвиль).

Найбільшу небезпеку для біологічної тканини (для людини) представляють радіоактивні речовини, у яких період напіврозпаду складає від декількох діб до декількох років.

3. Поясніть, як характеризується активність радіоактивного елемента, і що слід розуміти під визначенням доза випромінювання.

Доза випромінювання (опромінення) — це кількість енергії радіоактивних випромінювань поглинутих одиницею об'єму середовища, яке опромінюється.

 

Доза випромінювання є мірою уражаючої дії радіоактивних випромінювань на організм людини, тварин і рослини. Вона накопичується за різний час, а ураження від опромінення залежить від величини дози та від часу її накопичення. Розрізняють експозиційну, поглинуту і еквівалентну дози.

Активність радіоактивної речовини визначають кількістю розпадів ядер атомів за одиницю часу. Вона пропорційна кількості РР (активність) і зворотно пропорційна періоду напіврозпаду речовин, тобто характеризує інтенсивність радіоактивного випромінювання джерела (ступінь небезпеки)

4. Поясніть, яка відмінність вкладена в поняття:

експозиційна доза радіаційного випромінювання;

поглинена доза іонізуючих випромінювань;

еквівалентна доза опромінювання різними джерелами іонізуючих випромінювань.

Експозиційна доза випромінювання – фізична величина, що дорівнює відношенню суми електричних зарядів всіх іонів одного знака, створених електронами, звільненими в опромінюваному повітрі (при повному використанні іонізуючої здатності електронів), до маси цього повітря:

Поглинута доза характеризує енергію іонізуючого випромінювання, що поглинається одиницею маси опроміненої речовини. Вона вимі­рюється в греях Гр (1 Гр=1 Дж/кг). Застосовується і позасистемна одиниця рад (Ірад = 0,01Гр= 0,01 Дж/кг).

Еквівалентна доза є мірою біологічного впливу випромінювання на конкретну людину, тобто індивідуальним критерієм небезпеки, зумов­леним іонізуючим випромінюванням.