Тема 2. Теоретичні погляди про характер, способи та типи розвитку національних економік Основні питання для вивчення

1. Історичні аспекти формування національної економіки

2. Економічна думка про суть і типи економічних систем

3. Перехід економіки України до ринку

У сучасних умовах розвиток ефективних ринкових відносин в Україні стримується погіршенням галузевої структури національної економіки. Крім того, на розвиток вільного ринку несприятливо впливають низька конкурентоспроможність більшості галузей обробної промисловості, неефективне сільськогосподарське виробництво, невеликі обсяги інвестування тощо.

Отже як у Стародавній Індії, де держава очолювала процес створення зрошувальних систем і карала за спроби зашкодити іригаційним процесам, а також забезпечувала мирний розвиток національної економіки, так і у Стародавньому Китаї посилювалось державне втручання і створювались єдині правила економічної гри.

Відмітимо, що у Стародавньому Римі кордони національної економіки були частково розмитими, оскільки в завойованих провінціях діяли власні закони, грошові системи, специфічно розвивались торговельні відносини. Проте поступово, особливо з часів Октавіна посилюються централізаційні тенденції.

Внаслідок демографічного вибуху в Греції у VII ст. до н.е. з’являються перші колонії та утворюються поліетнічні держави полісного типу (Ольвія, Пантікапея, Херсонес тощо). Поліси фактично виконували роль перевалочних пунктів, саме через них здійснювався експорт продукції на північ і в зворотному напрямку імпорт збіжжя. Проте поступово українська пшениця стає неконкурентоздатною на ринках Еллади, що призводить до глибокої кризи національних економік Північного Причорномор’я. разом з тим, посилюється закритість полісних економік, їх незалежність, зростає ступінь їхньої національності із втратою статусу квазінаціональності.

Формування зрілих феодальних відносин у ХІІ-ХІІІ століттях приводить до посилення тенденцій регіоналізації, а укрупнення мікро національних економік відбувається синхронно з розпадом єдиної національної економіки в межах Київської Русі.

Типи економічних систем – це є класифікація економічних систем залежно від панівних типів і характеру власності, управління, наявності товарного виробництва і ступеня його розвитку. За ступенем і характером власності виділяють експлуататорські (рабовласницький лад, феодалізм, капіталізм) і не експлуататорські (первіснообщинний лад, соціалізм, комунізм) економічні системи. Пріоритет критеріїв власності визначений, по-перше тим, що власність – багатопланова соціологічна категорія, в якій виокремлюють низку аспектів, а отже, у власності відображається майже весь спектр відносин, у які вступають між собою індивіди, колективи, класи, держави та інші суб’єкти. По-друге, від типу економічної власності (на засоби виробництва, результати праці, управління власністю та ін.) залежать соціально-економічний прогрес у суспільстві, формування найпотужніших стимулів до праці. По-третє, всебічний розвиток людини передбачає прогрес людини-працівника і людини-власника. Однак ця схема характеризує здебільшого держави Західної Європи і не поширюється на Китай, Індію та інші країни.

Основними рисами командно – адміністративної системи є:

1) майже тотальне одержавлення економіки (частка державної власності в колишньому СРСР становила понад 92%);

2) безпосереднє управління з єдиного центру всіма підприємствами, використання директивного планування, централізований розподіл ресурсів, що значно послаблює і навіть унеможливлює економічну самостійність підприємств, товарно - грошові відносини між ними;

3) використання переважно адміністративних важелів регулювання економіки, що посилює бюрократичний апарат.

Перехід вітчизняної економіки до ринкових відносин почався в першій половині 90-х років у вкрай несприятливих умовах. Україна успадкувала від СРСР економіку з архаїчною колоніальною відтворювальною структурою, надмонополізовану економіку, а також вкрай застарілий виробничий апарат, який перебував у стані стагнації не менше 20 років. Ще однією проблемою було те, вітчизняна економіка характеризувалася надзвичайно високим, навіть для країн з командною економікою, ступенем одержавлення, а легального приватного сектора майже не існувало.

Форми приватної власності, які складаються в Україні, помітно відрізняються від тих, які існують у розвинутій ринковій економіці. Основна частина приватизованих, тобто формально приватних, підприємств перебували під контролем держави і трудових колективів, що означає відсутність ефективного приватного власника,

Високий рівень криміналізації економічного життя, зумовлений конфліктами в ході перерозподілу власності і зростанням корупції, також спотворює вітчизняну модель ринкової економіки.

У Стародавньому світі неможливим було забезпечити цивілізаційний розквіт без активного втручання держави. Природнокліматичні умови вимагали поєднання зусиль усіх членів громади на шляху до мети. На той час у Єгипті, Індії, Китаї рільництво без використання іригаційних споруд не було можливим. Саме тому окремі землероби були змушені об’єднуватись для створення таких споруд. Для організації та систематизації цієї роботи необхідним було існування додаткового гравця, в якості якого виступала держава. Це спричиняло посилення взаємозалежності між окремими суб’єктами національної економіки та інтенсифікації зв’язків між ними.

Питання для самоконтролю

1. Розкрийте відмінності розвитку національних економік Стародавнього Китаю і Стародавнього Риму.

2. Охарактеризуйте особливості становлення національної економіки Стародавньої Греції.

3. У чому полягає специфіка розвитку національної економіки Київської Русі?

4. Чому більшість економічних систем є змішаними?

5. Назвіть особливості перехідного періоду розвитку України.

Реферативні завдання

1. Економічна теорія про роль і значення зовнішньоекономічних чинників у формуванні національної економіки.

2. Історико-економічні передумови формування вітчизняної економічної системи.

Рекомендована література

1. Винниченко В. Відродження нації. – К.: Видавництво політичної літратури України, 1990. – С. 138-142, 151-157, 201-225, 301-314.

2. Грушевський М. Історія України-Руси – Т. З. – К.: Наукова думка, 1992. – С. 333-352.

3. Заблоцький Б. Ф. Національна економіка: Підручник. – Львів: Новий світ – 2000, 2009. – 582 с.

4. Круш П. В., Тульчинська С. О. Національна економіка: Підручник. - К.: Каравела; Піча Ю. В., 2008. – 416 с.

5. Тарасевич В. М., Біло церківець В. В., Завгородня О. О. Національна економіка: навч. посібн. для студ. вищ. навч. закл. – К.: Центр учбової літератури , 2009. – С. 34-47.

6. Тимочко Н. О. Економічна історія України. – К.: КНЕУ, 2005. – С. 63-72, 86-98, 120-137.

Змістовий модуль ІІ
&	Економічний потенціал національної економіки