Тема 13. Прогнозування і стратегічне планування розвитку національної економіки Основні питання для вивчення

1. Взаємозв’язок стратегічного планування і прогнозування

2. Основні види соціально-економічних прогнозів

3. Інформаційне забезпечення наукового прогнозування розвитку національної економіки

Прогноз (грец. — передбачення) — це науково-обґрунтоване судження про можливий стан об'єкта в майбутньому, а також про альтернативні шляхи і строки досягнення такого стану. Процес розробки прогнозів називається прогнозуванням.

План (програма) — це комплекс конкретних заходів, спрямованих на досягнення певних цілей

Суттєва різниця між планом і прогнозом полягає в тому, що в плані відображається та втілюється уже прийняте господарське рішення, а прогноз характеризує перспективні його контури.

Суттєвою відміною між прогнозуванням і плануванням є та, що прогнози мають імовірнісний характер, а плани (програми) — це однозначні рішення, які (тією чи іншою мірою) мають ознаки директивності та індикативності.

Отже, стратегічне планування – це систематичний процес, за допомогою якого держава прогнозує та планує свою діяльність на майбутнє. Результатом є письмовий документ, що спрямовує державу та її громадян на досягнення майбутніх цілей.

Прогноз — це науково обґрунтоване судження про можливий стан об'єкта в майбутньому, а також про альтернативні шляхи і строки досягнення такого стану. Процес розроблення прогнозів називається прогнозуванням. Одним з найважливіших напрямів прогнозування суспільного розвитку є соціально-економічне прогнозування

Голландський економіст Генрі Тейл залежно від ступеня контролю за змінними величинами розрізняє контрольовані і неконтрольовані прогнози. Наприклад, прогноз інвестицій у національну економіку є контрольованим з боку держави в особі Міністерства економіки.

Пошуковий прогноз носить здебільшого теоретико пізнавальний (науково-дослідний) характер, не враховує цілеспрямованих дій з боку суб'єктів управління. Його завдання—з'ясувати, як буде розвиватися досліджуваний об'єкт при збереженні існуючих тенденцій.

Нормативний прогноз носить управлінський характер, пов'язаний з можливістю прийняття на основі отриманих знань управлінського рішення. Він розробляється на основі наперед визначених цілей (нормативів).

Прогнози первинних факторів виробництва є вихідними в системі економічного прогнозування.

До прогнозів суспільних потреб належать прогнози, що характеризують потреби в продукції (роботах, послугах).

Пошукові прогнози базуються на умовному продовженні в майбутнє тенденцій розвитку об’єкта в минулому без огляду на фактори, здатні змінити ці тенденції.

Цільові прогнози розробляються на підставі заздалегідь визначеної мети. Їх розробка спирається на принцип цілеспрямованості і пов’язана з управлінським аспектом прогнозування.

Наукове прогнозування розвитку національної економіки ґрунтується на аналізі інформаційного масиву – сукупності даних, які приведені в певну систему наукових фактів і характеризують об’єкт прогнозування. До складу інформаційного масиву входять різні джерела: статистичні дані, періодична преса, політичні огляди, аналітичні оцінки, звіти про зарубіжні відрядження спеціалістів, дані анкетних опитуваних експертів, радіопрограм, монографії, дисертації, статті тощо. Їх дослідженню присвячені численні розвідки українських вчених

Питання для самоконтролю

1. Що означає поняття стратегічне планування та яка його роль у розвитку національної економіки?

2. Назвіть відмінності у здійсненні стратегічного планування і прогнозування.

3. Охарактеризуйте систему прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку України.

4. Що означає пошуковий прогноз?

5. Чи доцільно у ринковій економіці здійснювати прогнозування діяльності на національному рівні?

6. Яким чином на сьогодні в Україні можна стимулювати розвиток системи інформаційного забезпечення наукового прогнозування розвитку національної економіки?

7. Назвіть і проаналізуйте пріоритетні напрями розвитку науки і техніки.

Реферативні завдання

1. Стратегічне планування і прогнозування: економічна доцільність чи надлишкові витрати.

2. Сучасний стан наукового планування розвитку національної економіки.

Рекомендована література

1. Закон України «Про державні цільові програми» № 1621-IV від 18 березня 2004 р. // Урядовий кур’єр. – 2004. – 21 квітня.

2. Закон України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» // Урядовий кур’єр. – 2000. – 21 квітня.

3. Заблоцький Б. Ф. Національна економіка: Підручник. – Львів: Новий світ – 2000, 2009. – С.325-384.

4. Круш П. В., Тульчинська С. О. Національна економіка: Підручник. - К.: Каравела; Піча Ю. В., 2008. – С. 269-286.

5. Стельмащук А.М., Навч. посібник. - Тернопіль : ТАНГ, 2000. - 315 с.

6. Пашута М.П., Калина А.В. Прогнозування та макроекономічне планування: Нав. Посіб. – К.: МАУП, 1998. – 192 с.

7. Тарасевич В. М., Біло церківець В. В., Завгородня О. О. Національна економіка: навч. посібн. для студ. вищ. навч. закл. – К.: Центр учбової літератури , 2009. – С. 34-47.