Тема 11. Фінансовий ринок і механізм його функціонування Основні питання для вивчення

1. Грошово-кредитний ринок: показники стану та методика аналізу

2. Функції та структура фондового ринку

3. Валютний ринок та його вплив на макроекономічні процеси

Гроші в широкому розумінні або “майже гроші” включають строкові та інші депозити, які можуть перетворитися в готівкові гроші (депозити, які приносять більш високі відсотки в порівнянні з відсотками, що сплачуються за поточні рахунки, проте з термінових рахунків не можна зняти гроші раніше терміну, визначеного умовами внесків, що знижує їх ліквідність).

Отже, гроші – це не тільки готівка в обігу і депозити в банках, це також і різноманітні активи, які мають менший рівень ліквідності. Тобто, грошам притаманна не тільки казначейська, а й кредитна властивість.

З визначенням грошей можна визначити і їх ринки:

Грошовий ринок – це ринок, на якому економічні суб’єкти купують необхідні їм ліквідні засоби, виписуючи на себе або пускаючи в обіг короткострокові зобов’язання, тобто банкноти.

Кредитний ринок – ринок позичкового капіталу – це ринок, який забезпечує рух фінансових засобів від тих, хто заощаджує, до тих, хто інвестує. Ринок позичкового капіталу відрізняється тим, що зобов’язання, які знаходяться в обігу є довгостроковими.

Загальна грошова маса утворює грошову пропозицію, на яку впливає Національний банк різними методами монетарної політики. Для підтримання на певному рівні грошової маси в обігу Національний банк України використовує обов'язкові резерви для комерційних банків через дію грошового мультиплікатора. Тож невиконання комерційним банком встановлених норм обов'язкового резервування є по суті користуванням коштами Національного банку (тобто здійсненням комерційним банком несанкціонованої кредитної емісії) (Грошова маса в січні-листопаді-2008 зросла на 22% - до 483,2 млрд грн, а монетарна база - на 21,8%, до 172,8 млрд грн.).

Відсоткова ставка (Іг) — це ставка, за якою комерційні банки надають кредити суб'єктам господарювання. За своєю економічною сутністю відсоткова ставка є ціною позичкового грошового капіталу, необхідного для придбання реального капіталу. Відомо, що зі зростанням відсоткової ставки зменшується ліквідність грошей і дохід власників грошей від їх зберігання. Відповідно збільшується попит на фінансові активи і навпаки.

Ставка рефінансування (Лф) (облікова ставка) — це ставка, за якою Національний банк надає кредити комерційним банкам (рефінансує їх). Тобто це вираження ціни кредитних ресурсів, які Національний банк розміщує серед комерційних банків у відсотках.

Існує також поняття «ломбардна ставка»— це ставка, за якою Національний банк надає кредити комерційним банкам під забезпечення високоліквідних активів (державних цінних паперів). Ломбардна ставка, як правило, на 2—5% вище від ставки рефінансування.

Емітенти — юридичні (в окремих випадках фізичні, якщо це передбачено законодавством) особи, які випускають цінні папери і виконують у зв'язку з цим певні обов'язки. Часто ототожнюють емітента і продавця цінних паперів. Але слід зауважити, що поняття «емітент» і «продавець» збігаються на первинному ринку цінних паперів і не збігаються на вторинному, де відбувається їх перепродаж;

Інвестори — фізичні та юридичні особи, у тому числі інституціональні інвестори (інвестиційні фонди, довірчі товариства, пенсійні фонди, страхові компанії тощо), які мають вільні кошти і можуть вкласти їх у цінні папери з метою одержання доходу (відсотків) або збільшення ринкової вартості цінних паперів;

Посередники — юридичні особи, які надають ті чи інші послуги щодо здійснення фондових операцій емітентам або інвесторам.

Фондова біржа — це організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому відбувається торгівля цінними паперами. Забезпечення зберігання цінних паперів та оформлення передачі прав власності здійснюють депозитарій, розрахунково-клірингові установи та реєстратори.

За організаційними формами розрізняють:

• фондову біржу;

• позабіржовий ринок цінних паперів.

Фондовий ринок виконує такі функції:

• економічну;

• політичну;

• соціальну.

За своїм економічним змістом валютний ринок - це сектор грошового ринку, на якому урівноважуються попит і пропозиція на такий специфічний товар, як валюта.

За своїм призначенням і організаційною формою валютний ринок - це сукупність спеціальних інститутів та механізмів, які у взаємодії забезпечують можливість вільно продати-купити національну та іноземну валюту на основі попиту та пропозиції.

Валютний ринок має всі атрибути звичайного ринку: об'єкти і суб'єкти, попит і пропозицію, ціну, особливу інфраструктуру та комунікації тощо.

Об'єктом купівлі-продажу на цьому ринку є валютні цінності, іноземні - для резидентів, коли вони купують чи продають їх за національну валюту, та національні - для нерезидентів, коли вони купують чи продають ці цінності за іноземну валюту. Оскільки на ринку одночасно здійснюють операції обох цих видів, то об'єктом купівлі-продажу водночас виступають національні та іноземні валютні цінності.

Суб'єктами валютного ринку можуть бути будь-які економічні агенти (юридичні та фізичні особи, резиденти і нерезиденти) та посередники, насамперед банки, брокерські компанії, валютні біржі, які "зводять" продавців і покупців валюти та організаційно забезпечують операції купівлі-продажу.

Сучасний валютний ринок - система стійких економічних і організаційних відносин між учасниками міжнародних розрахунків з приводу не тільки валютних операцій, а й зовнішньої торгівлі, надання послуг, здійснення інвестицій та інших видів діяльності, які вимагають обміну і використання різних іноземних валют.

Валютна інтервенція - це пряме втручання Національного банку у валютний ринок.

Валютні обмеження - це система нормативних правил, які регламентують права суб'єктів ринку щодо здійснення різних валютних операцій.

Конвертованість - це здатність національної грошової одиниці обмінюватись на інші валюти.

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте основні напрямки трансформації грошово-кредитної та фінансової системи України.

2. У чому полягають основні недоліки формування грошово-кредитної системи?

3. Дайте визначення фінансового ринку та поясніть його основні структурні елементи.

4. Які заходи в економіці сприяють приборканню інфляції.

5. Як Ви можете пояснити утримання стабільності обмінного курсу гривні?

6. Поясніть у чому полягає різниця між ставкою рефінансування і ломбардною ставкою.

7. Що означає показник рівня доларизації економіки та яким чином він впливає на стан її розвитку?

8. Назвіть та охарактеризуйте роль основних учасників фондового ринку.

9. Яким чином рівень розвитку фондового ринку впливає на стан економіки?

10. Чи впливає на Вашу думку платіжний баланс країни на вартість грошової одиниці?

11. Чи доцільно за допомогою валютної інтервенції утримувати курс національної валюти?

Реферативні завдання

1. Проблеми формування та функціонування фондового ринку України.

2. Платіжний баланс країни: сучасний стан та механізм зрівноваження.

Рекомендована література

1. Борщ Л. М. Грошово кредитна політика та її вплив на інвестиційні процеси // Економіка України. – 2003.- №12. – С 17.

2. Заблоцький Б. Ф. Національна економіка: Підручник. – Львів: Новий світ – 2000, 2009. – 582 с.

3. Круш П. В., Тульчинська С. О. Національна економіка: Підручник. - К.: Каравела; Піча Ю. В., 2008. – 416 с.

4. Кудряшов В. П. Засади бюджетної політики в розвитку // Фінанси України – 2007. - №7. – С 3-19.

5. Пухтаєвич Г.О. Аналіз національної економіки: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2005. – 254 с.

6. Тарасевич В. М., Білоцерківець В. В., Завгородня О. О. Національна економіка: навч. посібн. для студ. вищ. навч. закл. – К.: Центр учбової літератури , 2009. – С. 230-236.

7. Шумська С. С. Фінансовий потенціал України: методологія визначення та оцінки // Фінанси України. – 2007. - №5. – С 55-64.