67Склад та облік капітальних видатків (кекв, первинні документи, приклади бухгалтерських проведень, облікові регістри)

Капітальні видатки (КЕКВ 2000) - платежі з метою придбання необоротних активів (у тому числі землі, нематеріальних активів тощо), стратегічних і надзвичайних запасів товарів, невідплатні платежі, що передаються одержувачам бюджетних коштів з метою придбання, модернізації, будівництва, розширення, реконструкції, реставрації тощо подібних активів, компенсації втрат, пов’язаних з руйнуванням чи пошкодженням необоротних активів.

Залежно від джерел покриття капітальні видатки поділяються на: видатки загального фонду; видатки спеціального фонду

Склад капітальних видатків:

2100 Придбання основного капіталу

2220 Створення державних запасів і резервів

2300 Придбання землі і нематеріальних активів

Первинні документи: Акт приймання виконаних підрядних робіт, платіжні доручення.

Бухгалтерські проведення:

1. Придбано необоротні активи за рахунок коштів загального фонду Д-т 80 К-т 401 КЕКВ 2110

2. Асигнування на придбання комп'ютерів для обладнання лабораторії Д-т 321 К-т 701 КЕКВ 2110

3. Перераховано АТ «Бостон-Київ» за комп'ютери для обладнання лабораторії Д-т 675 К-т 321 КЕКВ 2110

4. Оприбутковано обладнання, що було віднесено до складу основних засобів, придбане за рахунок благодійного внеску в іноземній валюті Д-т 104, 312 К-т 712, 401 КЕКВ 2110

Облікові регітри капітальних видатків: меморіальні ордери 2 «Накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду в органах Держказначейства України» і 3 «Накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціального фонду в органах Держказначейства України». Аналітичний облік капітальних видатків здійснюють в картках аналітичного обліку капітальних видатків в розрізі КЕКВ.

68.Стратегія модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2007-2015 роки (мета, завдання, основні напрями реалізації Стратегії, очікувані результати)

Метою цієї стратегії виступає створення дієвого інформаційно-аналітичного забезпечення системи управліня державними фінансами.

Завданнями Стратегії є удосконалення методології та перехід на єдині методологічні засади бухгалтерського обліку і звітності, а також створення уніфікованого організаційного та інформаційного забезпечення бухгалтерського обліку

Основними напрямами реалізації Стратегії є:

1. удосконалення системи бухгалтерського обліку: розподіл між суб'єктами бухгалтерського обліку повноважень щодо ведення обліку активів, зобов'язань, доходів та витрат; розроблення та запровадження єдиних національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та єдиного плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, гармонізованого з бюджетною класифікацією;

2. удосконалення системи фінансової звітності та звітності про виконання бюджетів шляхом: удосконалення методології складення форм звітності та їх удосконалення; розроблення та запровадження нових форм фінансової звітності та звітності про виконання бюджетів; удосконалення методів складення та консолідації фінансової звітності та звітності про виконання бюджетів з використанням сучасних інформаційних технологій;

3. створення уніфікованої організаційної та інформаційної облікової системи, що передбачатиме: модернізацію фінансово-бухгалтерських служб; забезпечення казначейського обслуговування усіх суб'єктів державного сектору; адаптацію бюджетної системи, створеної на засадах програмно-цільового методу, до нових методологічних принципів системи бухгалтерського обліку; посилення контролю з боку органів Державного казначейства за дотриманням єдиних правил ведення бухгалтерського обліку і складення звітності; удосконалення системи підготовки та перепідготовки кадрів фінансово-бухгалтерських служб; уніфікацію програмного забезпечення, що використовується суб'єктами державного сектору, з метою забезпечення обміну інформацією між Мінфіном, органами Державного казначейства і суб'єктами державного сектору з використанням баз даних та інформаційних систем.

Очікувані результати:

1. адаптація законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності до міжнародних стандартів;

2. розроблення та запровадження єдиного плану рахунків бухгалтерського обліку з виконання бюджетів та кошторисів розпорядників бюджетних коштів, що дасть змогу забезпечити прозорість облікових процесів, складення звітності та отримання інформації про фінансові операції, які здійснюються у державному секторі;

3. установлення уніфікованих вимог до вибору програмного забезпечення для обміну інформацією між Мінфіном, органами Державного казначейства і суб'єктів державного сектору з використанням баз даних та інформаційних систем;

4. підвищення відповідальності, а також статусу керівників фінансово-бухгалтерських служб суб'єктів державного сектору;

5. удосконалення системи підготовки та перепідготовки кадрів з питань бухгалтерського обліку в державному секторі;

6. підвищення рівня прозорості та відкритості ведення бухгалтерського обліку.