2. Суб’єкти аудиторської діяльності

Аудиторська діяльність – це один із видів підприємницької діяльності, суб’єктами якої можуть бути як фізичні так і юридичні особи.

Фізичними особами можуть бути громадяни України, які мають кваліфікаційний сертифікат на право проведення аудиторської діяльності.

Юридичними особами аудиторської діяльності є аудиторські фірми, створені на основі будь-яких форм власності.

Законом України ”Про аудиторську діяльність” передбачені особливі умови створення аудиторських фірм:

• загальний розмір частки засновників аудиторської фірми, які не є аудиторами, у статутному фонді не може перевищувати 30%;

• в аудиторській фірмі повинен працювати хоча б один сертифікований аудитор

• керівником фірми може бути тільки сертифікований аудитор

Для здійснення аудиторської діяльності фізичні та юридичні особи повинні зареєструватися як суб’єкт підприємницької діяльності у виконавчому комітеті за місцем проживання даного суб’єкта та в Аудиторській палаті України як суб’єкт аудиторської діяльності.

Права суб’єктів аудиторської діяльності:

• самостійно вивчати форми і методи аудиту на підставі чинного законодавства, наявних норм і стандартів, умов договору із замовником, професійних знать та досвіду

• отримувати необхідні документи, які стосуються предмета перевірки і знаходяться як у замовника, так і у третіх осіб. Треті особи, які мають у своєму розпорядженні документи стосовно предмета перевірки, зобов’язані надати їх на вимогу аудитора. Зазначена вимога повинна бути офіційно засвідчена замовником

• отримати необхідні пояснення в письмовій чи усній формі від курівництва та працівників замовника

• перевіряти наявність майна, грошей, цінностей, вимагати від керівництва суб’єкта господарювання проведення контрольних оглядів, визначення якості продукції

Відносини між аудиторською фірмою і клієнтом регулюються нормативами цивільного законодавства. Згідно ст.. 25 ЗУ „Про аудиторську діяльність” за неналежне виконання своїх обов’язків аудитор несе цивільну відповідальність, яка передбачає відшкодування завданих збитків з вини аудитора, які притягуються за рішенням суду.. Такі судові справи стосуються тих перекручень звітності, яких аудитор не міг виявити, і в результаті чого аудитор зазнав збитків у вигляді штрафів, пені.

За навмисне приховування істини з корисливою метою та видачу позитивного висновку, що спричинило заподіяння шкоди, аудитор несе кримінальну відповідальність.

За неналежне виконання своїх зобов’язань перед аудиторською фірмою, в якій він працює, аудитору виноситься догана, звільнення або обмежене відшкодування заподіяної дійсної шкоди.

За неналежне виконання своїх зобов’язань перед органами, які видали дозвіл на право займатись аудиторською діяльністю, аудитору виноситься попередження, зупинення дії сертифіката на строк до одного року, анулювання сертифіката, анулювання свідоцтва про внесення до Реєстру суб’єктів аудиторської діяльності.

3. Управління аудиторською діяльністю

В Україні з ініціативи Спілки аудиторів України був прийнятий ЗУ „Про аудиторську діяльність” від 22.04.93р. Після його була створено Аудиторська палата України як незалежний самостійний орган на засадах самоврядування.

Спілка аудиторів України – це громадське об’єднання, яке об’єднує на добровільних засадах чинних аудиторів.

Мета САУ – об’єднання зусилля аудиторів для захисту їхніх законних прав, інтересів та сприяти розвитку аудиторської діяльності в Україні.

Кошти спілки – вступні та членські внески членів САУ, добровільні внески та відрахування трудових колективів, прибутки від діяльності підприємств, заснованих САУ, інші надходження не заборонені законом.

Спілка аудиторів України має право:

• делегувати своїх представників до Аудиторської палати України

та достроково їх відкликати;

• порушувати клопотання про припинення повноважень членів

Аудиторської палати України, які делеговані Міністерством

фінансів України, Головною державною податковою інспекцією

України, Національним банком України, Міністерством статистики

України та Міністерством юстиції України;

• вносити на розгляд Аудиторської палати України проекти норм і

стандартів аудиту.

АПУ і СПУ регулюють питання пов’язані з підготовкою, діяльністю та професійним захистом аудиторів.

АПУ – незалежний самостійний орган, метою якого є сприяння розвитку, удосконаленню та уніфікації аудиторської справи в країні.

АПУ здійснює:

• сертифікацію і реєстрацію суб’єктів, що мають намір займатися аудиторською діяльністю;

• затверджую норми і стандарти аудиту й програми підготовки аудиторів

• веде реєстр аудиторських фірм і аудиторів, які одноосібно надають аудиторські послуги

• створює на території України регіональні відділення, визначає їх повноваження і контролює їх діяльність

• встановлює розмір плати за проведення сертифікації осіб, які претендують на отримання сертифіката

• розглядає скарги на діяльність окремих аудиторів та аудиторів з питань їх компетенції

• застосовує до аудиторів стягнення за неналежне виконання своїх професійних обов’язків у вигляді попереджень, зупинення дії сертифіката на строк до одного року або анулювання сертифікату

• сприяє виданню нормативних, методичних та інших матеріалів з питань аудиторської діяльності

Усі рішення АПУ приймаються на її засіданнях простою більшістю голосів за наявності двох третин її членів. Рішення з питань затвердження статуту, внесення змін та доповнень до нього приймаються двома третинами голосів від загальної кількості членів АПУ. При рівності кількості голосів перевага надається рішенню, за яке проголосував головуючий. Засідання АПУ веде головуючий, функції якого виконують по черзі всі члени АПУ в алфавітному порядку їхніх прізвищ.

Ведення поточних справ в Аудиторській палаті України здійснює Секретаріат, який очолює завідуючий. Завідуючий Секретаріатом несе персональну відповідальність за ефективне використання майна та коштів Аудиторської палати України і створення належних умов для виконання функціональних обов'язків її членами.

Контроль за діяльністю секретаріату здійснює наглядова рада АПУ. Наглядова рада формується у складі трьох членів АПУ. Персональний склад Наглядової ради затверджується рішенням АПУ. Повноваження визначаються Положенням про Наглядову раду АПУ, яке затверджую АПУ.

АПУ функціонує як незалежний орган на засадах самоврядування. Кошти АПУ формуються шляхом надходжень від сертифікації, добровільних внесків, інших надходжень, які не заборонені законом.