Урок у 3 класі

Тема: Зв'язок між реченнями в тексті. Спостереження за різними засобами зв'язку.

Мета: Закріпити уявлення учнів про засоби зв'язку між речен­нями у тексті. Поглибити знання про будову тексту: наявність у ньо­му зв'язаних за смислом частин — зачину, основної частини і кінцівки. Розвивати у школярів логічне мислення.

Зміст уроку

I. Перевірка домашнього завдання.

II. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної ді­яльності:

— Сьогодні ми продовжуватимемо працювати над текстом. Ви на­вчитеся встановлювати зв'язки між реченнями у зв'язних висловлюван­нях, визначати їх складові частини. Уміння, яких ви набудете, допо­можуть вам правильно будувати власні зв'язні висловлювання.

III. Закріплення уявлень учнів про засоби зв'язку між реченнями у тексті. Поглиблення знань про будову тексту.

1. Читання тексту.

Лелеки

Весною на даху нашої хати поселилися лелеки. Вони наносили сухого гілля, м'якої трави і вимостили собі розкішне гніздо.

Незабаром у птахів вивелось п'ятеро малят. Вони жадібно розкри­вали дзьобики і просили їсти. Батьки по черзі літали на болото і году­вали своїх дітей. Вони майже ніколи не відпочивали.

Молоді лелеки швидко навчилися літати. А восени лелеча сім'я полетіла у вирій.

2. Аналіз тексту.

• З яких частин складається текст?

• Прочитайте зачин. Перший абзац і є зачином. У ньому по­відомляється про поселення лелек.

• Прочитайте основну частину. Про що у ній розпові­дається?

• Чим же закінчується розповідь? Зачитайте кінцівку тексту.

— Чи є зв'язок між усіма трьома частинами тексту? Які слова вказують на цей зв'язок?

Зв'язки між реченнями і абзацами тексту, починаючи від заголов­ка, найкраще показати на схемі:

Схема допомагає дати відповідь на питання, про кого розповідається у тексті «Лелеки». Учитель зверне увагу дітей, що у тексті роз­повідається про лелек, у кінці тексту їх називають «лелеча сім'я». Але говориться про лелек — батьків (лелеки — вони — у птахів — бать­ки) і лелек — дітей (п'ятеро малят — вони — дітей — молоді лелеки). Чому ж вживаються різні слова для називання одних і тих самим лелек? Щоб не повторювати одні і ті самі слова. Без них не може існу­вати текст. Вони служать для зв'язку думок, для смислового зв'язку речень.

— Коли ж відбувалася описана подія? Одним словом відповісти на це запитання не можна. У тексті є три слова, які вказують, у якій послідовності відбувалися події: весною — незабаром — восени. Ці слова також служать для зв'язку між абзацами.

3. Самостійна робота,

— Прочитайте текст.

— Про що в ньому розповідається?

— Зачитайте зачин, основну частину і кінцівку.

IV. Підсумок уроку.

• З яких частин може складатися текст?

• За допомогою чого пов'язуються речення у тексті?

• Які слова можна було б використати у розповіді про учнів? (Учні — школярі — третьокласники, першокласники — вихованці та ін.).

V. Завдання додому.

— Складіть зв'язну розповідь про роботу школярів у шкільному саду. Використайте у ній названі вами слова для зв'язку між речен­нями.

Лекція № 12 (2 години)

Методика вивчення розділу “Знання про мову, мовні уміння”. Методика вивчення розділу “Слово”

План лекції

1. Методика опрацювання елементів лексики:

а. завдання розвитку «Слово. Значення слова»;

б. робота над словом; прийоми тлумачення значень слів;

в. робота над багатозначністю слів;

г. вивчення синонімів, омонімів, антонімів;

д. види вправ з лексики.

Рекомендована література

1. Методика викладання української мови. Навчальний посібник. За ред. Доктора філологічних наук професор С. І. Дорошенка. - К.: Вища школа, 1992.

2. Програма для середньої загальноосвітньої школи 1-4 класи. - К.: Початкова школа, 2003.

3. Каніщенко А. П. Збагачення активного словника молодших школярів на матеріалі теми «Прикметника», Методичний посібник. - К.: Інститут системних досліджень, 1995.

4. Демченко Г. С. Опанування багатства рідної мови. - ж-л «Початкової школи», 1990, № 8.