КОМУНАЛЬНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ТУЛЬЧИНСЬКЕ УЧИЛИЩЕ КУЛЬТУРИ»

Циклова комісія бібліотечних дисциплін та діловодства

УПРАВЛІННЯ

ДІЯЛЬНІСТЮ БІБЛІОТЕК

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КУРСУ

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

для студентів

спеціальності 5.02010201 «Бібліотечна справа»

Тульчин - 2011

Конспект лекцій з дисципліни «Управління діяльністю

бібліотек» : для студентів 3 курсів спеціальності 5.02010201

«Бібліотечна справа» .- Тульчин , 2010 .- 77с.

Укладач : С.І. Смолій, викладач Тульчинського училища культури

Обговорено і схвалено на засіданні циклової комісії бібліотечних

дисциплін та діловодства

Протокол № 9 від 12. 0 5. 2010 р.

Пояснююча записка

- «Управління діяльністю бібліотек», як навчальна

дисципліна, її мета і завдання;

- Зміст, предмет, завдання дисципліни "Управління

діяльністю бібліотек";

• Кваліфікаційні вимоги до знань, умінь бібліотечного

фахівця з питань управління.

Завданням курсу є :

- ознайомлення студентів з державною системою управління;

- усвідомлення завдань та змісту управлінської діяльності

бібліотек, зокрема методичного управління, управління

персоналом, організації праці в бібліотеці, бібліотечної

технології, планування та звітності;

- ознайомлення з основами фінансової, господарської та марке-

­ тингової діяльності бібліотек.

У процесі вивчення курсу "Управління діяльністю бібліотек" відповідно до вимог навчальної програми майбутні бібліотекарі повинні

З Н А Т И :

1. сутність управління;

2. систему органів управління бібліотечною справою;

3. роль держави в управлінні бібліотечною справою;

4. зміст роботи з управління бібліотечною справою на

місцях;

5. роль бібліотечних центрів в управлінні;

6. демократизацію процесів управління;

7. завдання та зміст управлінської діяльності бібліотек;

8. методичне управління бібліотеками,

9. організацію праці в бібліотеці;

10. бібліотечну технологію;

11. планування роботи бібліотек;

12. облік і звітність бібліотек;

13. основні та додаткові джерела фінансування бібліотек,

кошторис бібліотек;

14. основи маркетингової діяльності бібліотек;

15. основи господарської діяльності бібліотек.

ВМІТИ :

1. визначити конкретні завдання управлінської діяльності

бібліотек;

2. використовувати кваліфікаційні характеристики та посадові

інструкції;

3. володіти основними правилами наукової організації праці в

бібліотеці.

4. користуватися технологічною документацією;

5. складати та аналізувати план-звіт бібліотеки-філії;

6. заповнювати облікові документи;

7. кошторис бібліотеки та фінансову звітність;

8. складати окремі документи маркетингової діяльності;

9. розробляти нескладні форми бібліотечної реклами;

10. документально оформляти ділянки господарської

діяльності.

Міждисциплінарні зв’язки курсу базуються на таких суміжних дисци­плінах, як соціологія, психологія, педагогіка, соціальні комунікації, обслуговування в бібліотеці, бібліотечні інформаційно-пошукової системи тощо.

Зміст курсу складається з шести розділів, вивчення яких пе­редбачає 108 год. З них 48 години відведено на самостійне вивчення. 60 години - для аудиторного вивчення курса, з них: 30 - лекційних занять, 30 - практичних.

Під час вивчення курсу розглядаються теми "Сутність управління бібліотеками", "Функції та методи управління", "Управлінська праця в бібліотеці", "Методичне управління бібліотеками", в яких висвітлюються питання управління персоналом в бібліотеці, підвищення кваліфікації тощо.

Вивчення тем "Планування роботи ЦБС", "Облік роботи бібліотеки", "Звітність бібліотек" спрямоване в більшій мірі на практичне за­своєння знань та формування навичок у студентів.

Ознайомчий характер носить вивчення тем "Фінансова діяльність бібліотек", "Маркетинг в управлінні бібліотекою", "Реклама бібліотеки та її послуг", "Господарська діяльність бібліотек".

Тема : Основи управління бібліотекою.

Сутність управління бібліотекою.

План.

1. Сутність управління.

2. Об’єкти і суб’єкти управлінської діяльності в бібліотеці.

3. Система органів управління бібліотеками.

4. Принципи управління бібліотекою .

5. Цілі управління бібліотекою, їх диференціація.

6. Органи самоврядування.

7. Міжнародні бібліотечні організації : ІФЛА, БАЄ.

Література:

1. Про бібліотеки і бібліотечну справу:Закон України від

27.01.1995р. // Інформаційнет законодавство України: збірник

законод. актів. т.1.-К.: Юридична думка.2005.-328с.

2. Про внесення змін до Закону України «Про бібліотеки і

бібліотечну справу:Закон України від 21.05.2009 р. №1388-

УІ // Бібліотечна планета.-2009.-№3.-С.4-5

3. Справочник библиотекаря / Науч. Ред.. А.Н.Ванеев,В.А.

Минкина.-С.П.,2002.-С.216-218

4 . Управление библиотекой : учеб.-практ. пособие /Аверянов

А.С.,Ванеев А.Н., Горев В.Г. и др. - С.П., 2003.- С.8-16

Поняття «управління» характеризує вид людської діяльності. Управління з’явилось разом з людьми. Там, де є хоча б дві людини виникає потреба в координації дій, вирішенні проблем. В цих умовах одна людина стає керівником, інша виконавцем.

Філософський словник трактує поняття управління таким чином:

«Управління – це функція організованих систем, забезпечуючих збереження їх структури, режиму діяльності, реалізацію її програми, мети».

Управління бібліотекою – це діяльність, направлена на забезпечення функціонування бібліотеки, підвищення ефективності її роботи і розвиток у відповідності з потребами користувачів та умовами зовнішнього середовища.

В механізмі управління бібліотекою взаємодіє управлінська система – об’єкт управління та управлінська система – суб’єкт

управління. Об’єктом управління виступає: бібліотека та її структурні підрозділи; бібліотечний персонал; бібліотечно – бібліографічні ресурси; економічні ресурси. Суб’єктом управління може бути як колективний орган управління, так і особа ( керівники різних рангів), наділена повноваженнями по управлінню будь –яким об’єктом.

Керівництво бібліотечною справою здійснюють Ради народних депутатів, виконавчі органи влади, а також інші державні та громадські органи, маючі в своєму відомстві бібліотеки.

Державний контроль за діяльністю бібліотек здійснює Міністерство культури України. Керівництво відомчими бібліотеками здійснюють Міністерства, державні комітети, відомства, центральні органи громадських організацій.

Система органів управління бібліотеками

Державний рівень	Президент, Верховна Рада (Закони) Міністерство культури України Громадські організації (Профспілки, Бібліотечна Рада)
Регіональний рівень	Обласні управління культури Міські(районні)відділи культури
Низовий рівень	ЦБС, підприємства, організації у підпорядкуванні яких є бібліотеки

Принципи управління бібліотекою:

- Науковість – управління здійснюється на основі використання наукових методів з урахуванням особливостей бібліотечно - бібліографічних ресурсів

- Системність – розгляд бібліотеки та процесів роботи в якості єдиної системи, якій притаманні наявність зв’язків між ними.

- Досягнення відповідності дій суб’єктів управління особливостями об’єкта управління – якість управління завжди пов’язана з

величиною помилок реального бібліотечного процесу і відповідність управлінських дій.

- Зворотній зв’язок – основа самоврядування, розвитку бібліотеки та її структурних підрозділів.

- Раціональне співвідношення централізації і децентралізації - контроль і координація загальносистемних проблем і розширення прав, обов’язків, повноважень нижчих рівнів управління, ініціатива бібліотекарів.

- Організаційні принципи – саморегулювання (керівник один приймає рішення); колегіальність (група осіб приймає рішення), передача повноважень (керівник передає підлеглому права приймати управлінське рішення) завдання функціонування бібліотеки вирішуються економним способами.

В наш час головна увага в управлінні звертається на людський чи соціальний аспект, тобто на те, щоб забезпечити результативність спільної діяльності людей. Принципи управління побудовані на чесності та довірі до людей, лояльності до працюючих, на обов’язковому встановленні частки участі кожного працівника в спільних результатах, на вмінні керівника слухати всіх, з ким він спілкується по роботі.

Однією з головних завдань управління являється встановлення мети, ради досягнення якої формується, функціонує та розвивається бібліотека як цілісна система.

Цілі – це конкретизація місії у формі, доступній для управління процесом її реалізації. Як правило, бібліотека ставить і реалізує не одну, а декілька цілей, які важливі для її функціонування та розвитку. Цілі управління – це сукупність якісних, змістовних характеристик майбутнього стану бібліотеки, на її основі формулюються різні способи досягнення (методи управління), проходять зміни в організаційній структурі, здійснюється підбір кадрів.

Цілі управління розрізняють за змістом, рівнем та часом управління. За змістом вони діляться в залежності від об’єкта управління: кадри, технологія, економічні ресурси і т.д. За часом виконання цілі бувають довготривалими і короткочасними.

За рівнем управління цілі бувають загально бібліотечними і

цілями конкретного структурного підрозділу. Основними рисами та властивостями цілей являються – чітка орієнтація на визначений

інтервал часу; конкретність; непротирічивість і погодженість з іншими цілями і ресурсами; адресність і здійснення контролю.

Органи самоврядування бібліотеки.

Згідно ст. 7 Закону України «Про бібліотеки» користувачі бібліотек мають право на участь у громадському управлінні бібліотекою, добровільних громадських об’єднаннях користувачів.

Основні напрямки розвитку ініціативи громадськості в бібліотечній справі :

- громадські організації та громадяни мають право відкривати та утримувати на свої кошти бібліотеки (профспілкові, на громадських засадах, приватні);

- участь в культурно – просвітницькій та науково- інформаційній роботі бібліотек, в пропаганді книги та керівництві читанням;

- участь у колективному керівництві бібліотеками та громадському контролі за їх діяльністю.

Профспілки – створили мережу бібліотек; сприяють розвиток бібліотечної справи, приймають участь у керівництві бібліотеками та здійснюють громадський контроль за їх роботою; заохочують громадськість до пропаганди бібліотеки та якісного обслуговування читачів.

Громадська Рада бібліотеки – обирається з метою допомоги бібліотеці в її роботі. До її складу входять активні читачі, представники громадських організацій та трудових колективів. Вона представляє інтереси користувачів бібліотеки. Обирається відкритим голосуванням на зборах читачів, на 1-2 роки.

В функції громадської Ради бібліотеки входить: чергування в бібліотеці; консультативна допомога; обслуговування читачів у нестаціонарних формах; збір відгуків та пропозицій читачів про покращення роботи бібліотеки; підготовка та оформлення читацької стінгазети.

Бібліотечний актив – це окремі громадяни, які допомагають роботі бібліотеки. В його функції входить: допомога в масовій роботі; участь в довідково - бібліографічній та інформаційній роботі; участь в ремонті книг; робота в бібліотечних пунктах, секціях; створення бібліотек на громадських засадах.

Міжнародні бібліотечні асоціації.

Професійні об’єднання бібліотекарів існують в різних країнах. В 1990 році в світі нараховувалось біля 80 міжнародних і більше 500 національних бібліотечних, інформаційних та архівних асоціацій. Головним завданням є організація і управління бібліотечною справою, а також розвиток бібліотечної професії.

Міжнародна Федерація бібліотечних асоціацій (ІФЛА).

Створена в 1927 р. об’єднує бібліотечні асоціації, бібліотеки, бібліотекарів незалежно від типу бібліотеки і спеціалізації. Основні професійні підрозділи ІФЛА – секції і “круглі столи“, сформовані за типами бібліотек, видах бібліотечної діяльності. ІФЛА сприяє розвитку міжнародного співробітництва, проведенню дискусій та досліджень в усіх галузях бібліотечної справи. ІФЛА має консультативний статус при ЮНЕСКО. Вищим органом являється РАДА, яка висуває кандидатів в виконавче бюро.

Існують дві основні категорії членів ІФЛА, які мають право голосу (всі члени мають право голосу на засіданнях з усіх питань): члени – асоціації та члени – заклади.

Основні секції ІФЛА :

1. Відділ універсальних наукових бібліотек

2. Відділ спеціальних бібліотек

3. Відділ бібліотек, що обслуговують широкі верстви

населення

4. Відділ бібліографічного обліку

5. Відділ фондів і обслуговування

6. Відділ з управління та технології.

7. Відділ освіти та досліджень.

8. Відділ регіональної діяльності.

Публікації ІФЛА.

Безкоштовне видання для членів ІФЛА :

• журнал ІФЛА ( щоквартальний )

• щорічник ІФЛА

• інформаційні бюлетені відділів, секцій

В серії “Видання ІФЛА “щорічно публікуються 4 монографії.

Основні програми ІФЛА :

- Міжнародна програма ІФЛА ЮАП;

- Універсальний бібліографічний облік і міжнародна програма МАРК ( УБО МПМ )

ІФЛА присуджує стипендії, премії та дотації для спеціалістів із країн “третього світу“.

Бібліотечна асамблея Євразії ( БАЄ).

Створена в 1993 р., допомагає у вирішенні професійних завдань.

Одна з перших в пострадянському просторі форм професійних об’єднань. В БАЄ працюють секції національних, університетських, дитячих, юнацьких бібліотек та бібліотек для людей з фізичними недоліками. В склад БАЄ входять представники Азербайджана, Вірменії, Туркменії, Білорусії, Казахстана, Росії, Таджикистана, Узбекистана, України. В якості спостерігача працює Молдова. В склад БАЄ входить Відділ бібліотекознавства Міжнародної академії інформації. З 1993 р. асамблея є членом ІФЛА, а з 1995 р. працює в якості спостерігача в Міжпарламентській асамблеї країн – учасниць СНД.

Основні напрямки діяльності – формулювання фондів бібліотек, програма “Документальна пам’ять нації», забезпечення вільного доступу до інформації та виданням, відродження культури села та малих міст, підвищення престижу бібліотечної професії.

БАЄ випускає Інформаційний бюлетень “Бібліотечна асамблея Євразії“, публікує офіційні документи, матеріали засідань координаційного бюро і сесій БАЄ.

Контрольні питання :

1. Дайте визначення поняття «управління бібліотекою»?

2. В чому полягають принципи управління ?

3. Охарактеризуйте органи самоврядування бібліотеки.

4. Назвіть Міжнародні бібліотечні асоціації.

Тема : Функції та методи управління бібліотекою.

План.

1. Поняття “функції управління“, їх класифікація.

2. Характеристика функцій :

• планування

• організація

• регулювання

• координація

• контроль

• облік і звітність

• стимулювання

• прийняття рішень

3. Методи управління, поняття та класифікація.

4. Загальна характеристика організаційних, економічних та

соціально – психологічних методів.

Література:

1. Справочник библиотекаря / Науч. ред. А.Н.Ванеев, В.А.

Минкина.- С.П., 2002.- С.226-242

2 . Управление библиотекой : учеб.-практ. пособ. /Аверянов

А.С., Ванеев А.Н., Горев В.Г. и др.- С.П., 2003.- С.8-41

На сучасному етапі в зв’язку з реформуванням бібліотечної справи виникло питання переоцінки як змісту роботи бібліотек, так і управління ними.

Існує таке визначення поняття “функції управління “:

Функція управління – це сфера діяльності, яка в силу існуючого в бібліотеці розподілу праці являє собою комплекс видів робіт, що повторюються і виконуються різними суб’єктами управління.

Управлінська праця розглядається як особливий вид розумової праці, як творчий процес, що вимагає специфічних знань, навиків та вмінь, необхідних для здійснення суб’єктом управління різних управлінських функцій.

На практиці результати виконання однієї і тієї ж функції (наприклад, планування) керівником бібліотеки і структурного підрозділу переплітаються дуже тісно, так як вони направлені на вирішення головного завдання – складання і реалізації плану роботи.

Класифікуються функції за різними ознаками. Серед важливих функцій спеціалісти в галузі бібліотечного менеджменту виділяють такі:

- планування

- організація

- регулювання

- координація

- контроль

- облік і звітність

- стимулювання

- прийняття рішень

Планування бібліотечної діяльності – це наукове визначення цілей її розвитку, завдань і засобів їх реалізації та показники розвитку на певний період.

Планування займає центральне місце в системі управління, визначаючи основні напрямки роботи бібліотеки на поточний період і на перспективу.

Поточне планування стало частиною перспективного і великі бібліотеки складають плани – прогнози. Новим напрямком планової роботи стає розробка стратегічних планів та комплексних планів соціально - економічного розвитку бібліотек та їх колективів, бізнес - планів та планів маркетингової діяльності.

Організація роботи бібліотеки – одна з основних функцій управління, направлена на забезпечення діяльності бібліотеки та досягнення оптимальних результатів. Вона включає визначення структури бібліотеки, організацію праці в бібліотеці.

Умовами реалізації функції організації виступають підвищення кваліфікації бібліотечних кадрів, самоосвіта бібліотекарів, методичне забезпечення бібліотечних процесів. В ЦБС організаційна функція

управління проявляється в тому що в управлінні роботою системи приймають участь відділи центральної бібліотеки, в обов’язки яких входить організація діяльності системи в цілому і кожної філії.

Функція регулювання полягає в підтримці рівня праці, окремого процесу, керуючись при цьому регламентуючими документами, такими як, статут, положення про структурні підрозділи, посадові інструкції, правила користування бібліотекою, правила внутрішнього розпорядку, положення про Раду читачів, колективний трудовий договір.

Координація - це функція управління , що полягає в розподілі бібліотечних ресурсів, обсягів та видів робіт між працівниками, підрозділами та бібліотеками з метою усунення дублювання. Основними формами координації є координація планів роботи: складання планів погоджених заходів, робіт за термінами та виконавцями.

Контроль –це функція управління, що передбачає порівняння сучасного стану бібліотеки з поставленими плановими завданнями, нормами. Контроль може бути внутрішнім, зовнішнім, адміністративним. Існує також контроль читачів через Раду читачів.

Облік як функція управління являє собою регулярний та систематичний збір відомостей та даних про стан і розвиток бібліотеки шляхом реєстрації конкретних даних.

В залежності від об’єктів розрізняють облік :

- фондів

- роботи з читачами

- праці бібліотекарів

В залежності від виду облік буває :

- оперативний

- бухгалтерський

- статистичний

Оперативний – полягає в постійній реєстрації всіх фактів бібліотечної діяльності (кількість читачів, відвідувань, виданих книг, нових надходжень, списаних книг).

Бухгалтерський – полягає в документаційній реєстрації руху матеріальних, фінансових та трудових ресурсів бібліотеки.

Статистичний облік і звітність – полягає в отриманні, групуванні та узагальненні даних про стан діяльності бібліотеки.

Функція стимулювання використовується як форма впливу на колектив чи окремих працівників для забезпечення їх зацікавленості в

своєчасному та якісному виконанні ними службових обов’язків. З цією метою використовують матеріальне стимулювання (здійснюється через систему заробітної плати, преміювання та передбачає різні пільги, просування на вищі посади, представлення до нагород, присвоєння почесних звань ).

Ще однією функцією управління є прийняття рішень.

Процес прийняття рішення складається з трьох стадій :

1.підготовка рішення

2. прийняття рішення

3. реалізація рішення

До управлінських рішень висуваються такі вимоги :

• оперативність, чіткість

• конкретність

• правомірність

• наукова обґрунтованість

В залежності від того ким приймаються рішення, вони бувають індивідуальними і груповими. Індивідуальні рішення приймаються окремим суб’єктом. Для них характерний високий рівень творчості, реалізація нових ідей та пропозицій.

Групове прийняття рішення має як переваги, так і недоліки.

Переваги :

- повне інформаційне забезпечення процесу прийняття рішення

( залучення осіб, що мають різні знання з певної проблеми);

- підвищується відповідальність;

- результати групової роботи краще сприймаються; - забезпечується менша ймовірність помилок.

Недоліки :

- високі затрати часу на створення групи;

- необхідність додаткового часу на погодження поглядів з даної

проблеми;

- більша група , більше часу йде на координацію (ефективно 5-7

чоловік);

- групове рішення приймається під впливом більшості, чи людей

що займають високі посади;

- відсутня чітка відповідальність за прийняття кінцевого рішення.

Методи управління.

Методи управління – це сукупність способів і прийомів управління бібліотекою. Розрізняють організаційні (в тому числі адміністративні), економічні, соціально – психологічні методи.

Організаційні методи базуються на таких відношеннях між людьми, коли виконання однієї і тієї ж роботи можливо в різних умовах, при різних типах організації. Організаційні методи включають регламентування, нормування, інструктування, методи розпорядчого та дисциплінарного впливу.

Адміністративні методи передбачають використання норм законодавства, розробка і затвердження нормативних актів (статут, положення про структурні підрозділи, інструкції). З цією метою здійснюється складання розпорядчих документів (наказів, розпо- ряджень). Ці методи встановлюють і регулюють обов’язки, права, відповідальність кожного працівника та підлеглого.

Основним адміністративними методами управління є метод зобов’язання, що вимагає від підлеглого безвідмовного виконання, критика та обговорення не допускається. Цей метод реалізується в усній та письмовій формі. Існують усні та письмові накази, письмові вступають в силу при наявності під наказом підпису керівника.

Економічні методи дозволяють посилити внутрішні стимули саморозвитку, розвернути творчу ініціативу. В сучасних бібліотеках вони широко впроваджуються через форми госпрозрахункової діяльності, введення різного роду платних послуг, систему матеріального стимулювання. Саме тому визначають роль керівника бібліотеки як бібліотечного менеджера.

Економічні методи управління бібліотечними системами в наш час відіграють важливу роль з входженням в ринкові відносини та оволодінні новими господарськими механізмами, підвищенні ефективності і якості роботи. Завдяки їм можна дізнатися не тільки яких результатів досягнуто в роботі, але і за рахунок яких затрат це було досягнуто.

Соціально – психологічні методи побудовані на морально - психологічному впливі на колектив, що передбачає планування соціального розвитку колективу, встановлення сприятливого клімату в колективі, використання різних форм заохочення. Вони опираються на норми моралі і побудовані на формуванні думки колективу. Психологічні методи будуються на переконанні, як методі впливу, сприяє закріпленню у працівників бажаних норм поведінки, співставлення своїх інтересів з інтересами колективу. До цієї групи методів включають пораду, прохання. Якщо співробітник вважає свого керівника компетентним спеціалістом та професіоналом, порада подіє ефективніше наказу чи розпорядження. Це стосується і прохання.

Керівник бібліотеки, який виступає організатором ділового спілкування колег, використовує в своїй практиці всі три групи методів.

Контрольні питання :

1. Дайте визначення поняття «функція управління»

2. Розкрийте функції управління бібліотекою.

3. Назвіть та охарактеризуйте методи управління.

Тема : Структура управління бібліотекою.

План.

1. Поняття «структура управління».

2. Ієрархічні структури управління.

• лінійна

• лінійно - функціональна

• лінійно - штабна Поняття та характеристика.

3. Органічні структури управління : програмно-цільова,

проектна, матрична, бригадна. Поняття та характеристика.

Література:

1. Справочник библиотекаря / Науч. ред. А.Н.Ванеев,В.А.

Минкина.-С.П.,2002.- С.218-222

2 . Управление библиотекой : учеб.-практ. пособ. /Аверянов

А.С.,Ванеев А.Н., Горев В.Г. и др.- С.П., 2003.- С.41-50

Структура управління бібліотекою - це упорядкована сукупність взаємопов'язаних елементів, що знаходяться між собою в постійних відносинах, що забезпечують функціонування і розвиток бібліотеки як єдиного цілого.

Елементами структури являються окремі працівники, служби та інші ланки апарату управління. відношення між ними підтримуються завдяки зв'язкам, які прийнято поділяти на горизонтальні і вертикальні, лінійні і функціональні.

Горизонтальні зв'язки однорівневими, вертикальні - це зв'язки

підпорядкування (при наявності декількох рівнів управління).

Лінійні зв'язки відображають рух управлінських рішень та

інформації між лінійними керівниками. Функціональні зв'язки діють по лінії руху інформації управлінських рішень в залежності від різних функцій управління. В невеликих бібліотеках найчастіше зустрічається лінійна структура управління, яка побудована на взаємодії керівника і підлеглого. Керівник відповідає за роботу підлеглих ланок. Йому підпорядковані керівники та виконавці структурних підрозділів, тому підвищується відповідальність керівника за кінцеві результати праці в його підрозділі, але разом з тим потребує різносторонніх знань. Реалізується лінійна структура управління у вигляді наказів, розпоряджень, вказівок. Лінійна структура являється складовою частиною інших типів структур.

Лінійна структура

директор

Заст. директора

З ав. відділом

Зав. сектором (групою)

Виконавці

Найбільш поширеною являється лінійно - функціональна структура управління. Вона виникає в результаті синтезу лінійного та функціонального управління. В бібліотеці створюються спеціальні управлінські відділи і служби (кадрова, фінансово-економічна, маркетингова, організаційно-методична), які готують інформацію для прийняття управлінських рішень (збирають її. аналізують, узагальнюють), а також можуть готувати проекти рішень. Функціональні управлінські підрозділи та їх керівники не мають права

приймати рішення і керувати підрозділами нижчого рівня. В лінійно – функціональній структурі управління тільки лінійні керівники можуть приймати управлінські рішення в межах своєї компетенції. Розподіл обов'язків між керівниками залежить від типу бібліотеки, об'єму виконаних робіт і ряду інших факторів.

В бібліотеці створюються спеціальні управлінські відділи і служби

(кадрова, фінансово-економічна, маркетингова, організаційно- методична), які готують інформацію для прийняття управлінських рішень (збирають її, аналізують і узагальнюють), а також можуть готувати проекти рішень. Функціональні управлінські підрозділи та їх керівники не мають права приймати рішення і керувати підрозділами нижчого рівня. В лінійно - функціональній структурі управління тільки лінійні керівники можуть приймати управлінські рішення в межах своєї компетенції. Розподіл обов'язків між керівниками залежить від типу бібліотеки, об'єму виконаних робіт і ряду інших факторів.

Лінійно - функціональна структура

Директор

Зам. директора

Відділ кадрів

Бухгалтерія

Відділ маркетингу

Адміністративно- господарський відділ

Відділ автоматизації і механізації бібліотечно- бібліографічних процесів

Лінійно-штабна структура. Вона характеризується створенням особливих координаційних ланок, які мають право впливати на всі підрозділи бібліотеки. Типовими органами лінійно - штабної структури являються: рада при директорі, науково-методична рада, редакційна рада, рада трудового колективу.

Рада при директорі бібліотеки - це дорадчий орган, що забезпечує колегіальність управління. В його склад входять директор, заступники директора, керівники структурних підрозділів, керівники профспілкової організації. Діє така рада у відповідності з положенням, затвердженим директором бібліотеки.

Науково - методична рада створюється для вирішення питань, пов'язаних з науково - методичною роботою і включає найбільш кваліфікованих спеціалістів бібліотеки незалежно від посад, що вони займають.

Рада трудового колективу бібліотеки створюється найбільш важливих і загальних для всіх підрозділів питань, заслуховує річний звіт керівництва про роботу бібліотеки і розробляє пропозиції по плану роботи на наступний рік.

В бібліотеці може бути створена профспілкова організація, яка має право приймати участь в визначенні умов праці та зарплати; контролювати стан охорони праці, житлово - побутове обслуговування працівників.

Права, якими користується колектив реалізуються через загальні збори та ради трудового колективу, що обираються на 2-3 роки.

Лінійно - штабна структура

Заст.директора

Директор

Рада при директорі					Методична рада					Рада по комплектуванню
		Рада по маркетингу
							Комісія по НОТ

Контрольні питання :

1. Дайте визначення структури бібліотеки.

2. Охарактеризуйте лінійну структуру управління.

3. Назвіть органи лінійно-штабної структури.

Тема : Маркетинг в управлінні бібліотекою.

План.

1. Поняття маркетингу.

2. Маркетинг в бібліотеці. Основні напрямки маркетингу.

3. Маркетинг в організації.

4. Маркетинг послуг.

5. Маркетинг своєї продукції.

6. Маркетинг особи (працівника бібліотеки).

7. Методи маркетингу.

Література:

1. Барабаш С.Паблік рілейшнз як інструмент маркетингової

комунікації бібліотеки/ С. Барабаш// Вісник Книжкової палати .-

2010.-№6.-С.30-32

2. Герасимова Я.В. Маркетинг в библиотеке : учеб. пособ./ Я.В.

Герасимова .-М.:МТНК.1993.-63с.

3. Справочник библиотекаря / Науч. ред. А.Н.Ванеев,В.А.

Минкина.-С.П.,2002.- С.218-222

3 . Управление библиотекой : учеб.-практ. пособ. /Аверянов

А.С.,Ванеев А.Н., Горев В.Г. и др.- С.П., 2003.- С.41-50

Поняття маркетингу

Поняття "маркетинг" народилося в 30-і роки в Сполучених Штатах Америки, коли місцеві фермери шукали ринки збуту своєї продукції. Мова йшла про оволодіння ринком. З часом значення його розширилося і маркетинг став самостійним напрямком діяльності внутрі підприємства.

Існує багато визначень поняття "маркетинг".

Маркетинг - це система різних видів діяльності підприємства, пов'язаних між собою та охоплюючи планування, ціноутворення, продажу, доставку товарів та надання послуг, які потрібні споживачам.

Головне в маркетингу - двоєдиний і взаємодоповнюючий підхід. З одного боку, це ретельне і багатобічне вивчення ринку,

попиту, смаку і потреб; орієнтація виробництва на ці вимоги, адресність продукції, яку випускають; з іншого боку - активна дія на ринок і існуючий попит, на формування споживацьких потреб. Цим визначається основа маркетингу. Зміст його головних елементів і функцій полягає в :

• комплексному вивченні ринку;

• плануванні товарного асортименту;

- розробка заходів для більш повного заповнення

існуючих потреб;

• виявлення незадовільного попиту, потенційних потреб;

• планування і здійснення збуту;

• вплив на організацію і управління виробництвом.

Поняття "маркетинг" почало з'являтися і в бібліотечній практиці. Що ж таке бібліотечний маркетинг?

Бібліотечний маркетинг- це створення і ефективне використання ринку бібліотечних послуг, під якими розуміються дії, що трактуються в бібліотеці як додаткова послуга абонементу.

Бібліотечний маркетинг- це соціальний маркетинг, який орієнтується на задоволення освітніх та інформаційних потреб читачів і який служить для орієнтації бібліотеки з питання визначення пріоритетів.

Маркетингові форми можуть застосовуватись не лише у великих, айв невеликих бібліотеках для ефективного задоволення поточних запитів читачів та їх прогнозування на майбутнє.

Головна функція бібліотеки – інформація і тому вона повинна розвивати перш за все інформаційні послуги. Досвід крупних бібліотек показує, що цьому значно сприяє модернізація технічної бази (комп’ютеризація), створення зведених каталогів і картотек, бланків даних. Це все дозволяє створити і реалізувати нову інформаційну концепцію обслуговування, згідно якої головною зброєю бібліотеки стає не тільки її фонд, скільки довідковий апарат. Він розкриває склад документальних ресурсів як бібліотеки, так і інших бібліотек регіону, доступ до яких забезпечується через МБА.

Маркетинг в бібліотеці. Основні напрямки маркетингу

Маркетингова стратегія в бібліотеці включає напрямки:

• маркетинг організації;

• маркетинг послуг;

• маркетинг своєї продукції;

- маркетинг працівників бібліотеки (маркетинг особи).

Маркетинг організації - це діяльність, метою якої є створення підтримки з боку цільових аудиторій (або зміна їх позицій і поведінки) по відношенню до бібліотеки. Бібліотека повинна прагнути до формування свого позитивного образу. Треба зробити так, щоб бібліотека була потрібна і її знали та любили. Переконати всіх в її корисності, потрібності і незамінності.

Як цільову аудиторію можна розглядати, по-перше, органи влади та управління різного рівня регіону, які обслуговує бібліотека. Від них потрібно отримати офіційну підтримку та стійке бюджетне фінансування. Вплинути на них можливо шляхом продуманого і конкретного плану вдосконалення та розвитку діяльності бібліотеки. Слід обґрунтувати кінцеву вигоду від реалізації запропонованого вами плану для регіону, групи людей, конкретних установ тощо. Чітко слід мотивувати прохання .про конкретної суми, придбання матеріалів для бібліотеки.

Другі за значенням цільові аудиторії - громадські організації, благодійні фонди, комерційні структури і установи, які мають самостійний прибуток. Вони можуть надати бібліотеці додаткове фінансування, в інших матеріальних формах - ремонт даху, підлоги, купівля техзасобів, комп'ютера тощо. Інші можуть сприяти в рішенні проблем бібліотеки. Для цього можна застосувати всі методи, які розробляються в світі в рамках так званого фандрейзинга. Мається на увазі уміння знайти і заохотити спонсорів на принципах взаємної зацікавленості. В такому контакті можливі і безпосередня благодійність, і субсидування окремих програм та напрямків діяльності бібліотеки, 1 навіть розміщення реклами за певних умов. Наприклад, на одній із стін бібліотеки написати імена або назви компаній, які надають допомогу бібліотеці. Тих, хто надає таку допомогу бібліотеці необхідно інформувати про використання їх допомоги за призначенням і ефективно.

Третій об'єкт впливу - - суспільство в цілому. Мета зусиль бібліотеки - формування у населення, громадськості регіону, який обслуговує бібліотека, усвідомлення її необхідності, унікальності і важливості. На жаль, зараз бібліотеки в країні нерідко сприймаються як нахлібники. Тому є у нас випадки, коли рішенням місцевої влади закриваються бібліотеки, скорочуються штати. Про це говорять останні публікації (див. спеціальну періодику). Щоб протистояти таким діям місцевої влади, необхідно прагнути зробити бібліотеку предметом гордощів і поваг. Недаремно, закордоні бібліотекарі

розглядають "Паблік рілейшнз" як обов'язковий критерій в напрямку своєї діяльності.

Другим напрямком маркетингової стратегії є маркетинг послуг. Бібліотеки займались цим завжди, хоча й не застосовували цієї термінології. На жаль, зараз в цьому переважає розвиток платних послуг, а традиційно безплатні послуги залишаються поза рекламою і турботами про "збут". Сфера дії маркетингу повинна має охоплювати все, що пропонує бібліотека, незалежно від утримання прямого грошового доходу.

Маркетинговий підхід не слід застосовувати тільки на етапі просування готової продукції.

Сфера маркетингу - правильна оцінка інформаційного потенціалу бібліотеки, аналіз можливостей конкурентів (інших бібліотек регіону, інформаційних служб тощо), шляхи перетворення конкурентів в партнерів, виявлення незадоволеного поки що попиту, визначення оптимальних форм і методів надання послуг.

Наступний напрямок - маркетинг продукції, яка випускається бібліотекою (пам'ятки, бібліографічні покажчики, путівники, довідники, методичні рекомендації тощо) - орієнтовано в найбільшій мірі на бібліотеки, на інші бібліотеки та інформаційні органи. Як і за маркетингом послуг, тут можуть бути задіяні всі прийоми і методи ринкового маркетингу і реклами. Цей напрямок найбільш актуальний для крупних бібліотек - центрів бібліографічної інформації, методичних та наукових розробок. Точка зору жодної з бібліотек вже не може бути обов'язковою для всіх, диктат під виглядом методичної допомоги відійшов у минуле. Але від корисних розробок, оптимальних, узагальнених шляхів рішення проблем не відмовляється ні хто для методичних центрів також прийшла пора відійти від "ринку продавця" і взяти на себе рішення тих задач, які окремим бібліотекам, з їх невеликими штатами обмеженими ресурсами, слабким взаємозв'язком вирішувати надто важко.

Слід розглянути це один напрямок маркетингової діяльності -маркетинг особи, тобто можливість створити рекламу найбільш кваліфікованим працівникам кожної бібліотеки, необхідно щоб бібліотечних спеціалістів знали, щоб з їх думкою рахувалися.

Методи маркетингу

Маркетинг в бібліотеках здійснюється за такими методами:

- реклама;

• організація збуту;

• стимулювання збуту;

• здійснення маркетингових досліджень;

• розробка нових видів послуг.

Що ж входить в поняття "реклама?

Реклама - це повідомлення різними способами для створення широкої відомості поінформованості з метою залучення читачів.

Основні функції реклами: інформаційна, умовляюча, підкріпляюча.

В ході інформаційної функції вирішуються такі завдання як формування вірних уявлень читача про бібліотеку, пояснення принципів користування бібліотечним фондом, повідомлення про нові надходження літератури та зміни, які є в фондах бібліотеки.

Під умовляючою функцією розуміється: переконання потенцій- ного споживача інформації в необхідності користування бібліотекою, виховання у читача культури читання.

Сутність підкріплюючої функції полягає в тому, щоб переконати читача в вірності зробленого ними вибору бібліотеки.

Реклама бібліотечних послуг здійснюється за допомогою різних форм методів. Це можуть бути публікації в районних і міських газетах. Можна відкрити в них рубрики "А ви читали?", Прем'єра книги", "Нові видання" та ін. такі ж рубрики можуть бути і на місцевому телебаченні.

Формами інформації про роботу бібліотеки є щорічний звіт перед населенням, організація книжкових виставок, тематичних поличок, переглядів літератури.

Обов'язково слід враховувати те, що реклама повинна бути спрямована і розрахована на певну категорію читачів. Тому, якщо говорити про книжкову виставку, починаючи з назви, і закінчуючи добором літератури, вона повинна викликати зацікавленість, подив. Цікавими для читача є виставки з яскравими назвами, розраховані на всі смаки і уподобання.

Функції реклами успішно реалізовуються і під час проведення масових заходів, екскурсій по бібліотеці.

Організація збуту на бібліотечні послуги в бібліотеці здійснюється такими засобами:.

- розміщення рекламних повідомлень;

- участь в різного роду виставках економічних та технологічних досягнень, ярмарках ідей;

- обговорення ефективності роботи бібліотеки перед населенням. Найбільш доцільними каналами зв'язку з потенційними споживачами бібліотечних послуг: особисті контакти на підприємствах, установах, навчальних закладах; пошта - розсилка рекламних матеріалів потенційним споживачам, редакціям газет, депутатам, іншим зацікавленим в роботі бібліотеки адресатам.

Заходи стимулювання запитів мають, на меті зробити випадкового споживача постійним клієнтом. Для цього використовують: скидки в оплаті при укладанні угоди на комплексні форми інформаційного обслуговування; скидки постійним споживачам бібліотеки; відмова від першого внесу, тощо.

Дослідження маркетинга - це науковий аналіз усіх факторів, що впливають на продукцію та послуги бібліотеки:

• дослідження ринка, що дає матеріал про попит на бібліотечні послуги, кількісні і якісні характеристики останніх;

• вивчення можливостей підготовки бібліотечної продукції, наявність необхідних матеріалів і обладнання, фінансові ресурси тощо.

Дослідження ринку - це характеристика читачів за віком, статтю, професією, соціальним станом; визначення місцевого розміщення потенційних споживачів (читачів); визначення питомої ваги послуг інших бібліотек та органів НТІ на даному ринку.

Дослідження збуту (споживання послуг бібліотеки) це визначення обсягу споживання послуг; вивчення кордонів розповсюдження послуг; планування відвідувань читачів вдома; оцінка методів та форм пропаганди продукції та послуг бібліотеки; аналіз поширення послуг з погляду "витрати - прибуток"; інвентаризація запасів продукції.

Дослідження споживацьких властивостей бібліотечної продукції та послуг:

- аналіз сильних і слабких конкурентних бібліотечно-інформаційних послуг;

- пошуки нових засобів використання послуг;

- аналіз задумів нових форм надання інформації, доведення її до споживача;

- випробування нових послуг.

Дослідження реклами: аналіз ефективності рекламних оголошень; аналіз ефективності засобів поширення реклами; аналіз ефективності рекламної роботи.

Економічний аналіз: аналіз системи "затрати - випуск"; аналіз системи "ціна - прибуток".

Результати дослідження маркетингу обговорюється спеціалістами бібліотеки і на цій основі складається подальший план маркетингової діяльності.

Контрольні питання :

1. Обгрунтуйте необхідність і особливості використання економічних методів діяльності бібліотек.

2. Визначте основні напрямки маркетингової діяльності в

бібліотеці. Дайте їх характеристику.

3. Назвіть методи маркетингової діяльності та їх застосування в

бібліотечній сфері.

Тема : Реклама бібліотеки та її послуг.

План.