- •9. Ієрархічні моделі оцінювання економічного ризику та обґрунтування багатоцільових рішень
- •9.1. Загальна ієрархічна модель та етапи її побудови
- •9.2. Теоретико-ігровий підхід до побудови багатоцільової моделі
- •9.3. Формування набору критеріїв
- •9.4. Концептуальні проблеми розв’язання багатоцільових та багатокритеріальних задач
- •9.5. Одноцільова багатокритеріальна модель обґрунтування рішень в полі однієї інформаційної ситуації
- •9.6. Одноцільова багатокритеріальна модель обґрунтування рішень в полі кількох інформаційних ситуацій
- •9.7. Багатоцільова багатокритеріальна модель обґрунтування рішень в полі кількох інформаційних ситуацій
- •9.8. Приклад ситуації прийняття багатоцільового та багатокритеріального рішення
- •9.9. Одноцільова багатокритеріальна задача прийняття рішень в полі однієї інформаційної ситуації
- •9.10. Одноцільова багатокритеріальна задача прийняття рішень в полі кількох інформаційних ситуацій
- •9.11. Багатоцільова та багатокритеріальна задача прийняття рішень в полі кількох інформаційних ситуацій
9.9. Одноцільова багатокритеріальна задача прийняття рішень в полі однієї інформаційної ситуації
При наявності однієї цілі (одного цільового функціонала оцінювання) в полі вибраної інформаційної ситуації актуальною стає проблема знаходження рішення, яке є компромісним відносно кількох критеріїв оптимальності (які є характерними для даної ІС).
У цьому випадку прийняття рішення доцільно здійснювати згідно з ієрархічною моделлю (схемою) прийняття рішень, наведеною на рис. 9.1.
На рис. 9.1 використані такі умовні позначення:
–
оператори згортання функціонала
оцінювання F, які
відповідають критеріям прийняття
рішень, що використовуються в полі
інформаційної ситуації Ij,
j=1,...,5; s=
1,...,sj;
sj – кількість операторів згортання, що використовуються в полі ІС Ij, j=1,...,5;
–
вектор-стовпчик рейтингів альтернативних
рішень, який є результатом згортання
матриці F за
допомогою оператора,
,
j=1,...,5; s=
1,...,sj;
– вектор вагових коефіцієнтів, що
відображають пріоритетність критеріїв
прийняття рішень щодо j-ої
ІС (
);
–
інтегральний функціонал оцінювання
(матриця розмірів
),
утворений з векторів-стовпчиків
,
s=1,…,sj;
НОРМ – оператор
нормалізації матриці
;
–
нормалізована матриця;
KU – оператор
згортання матриці
з урахуванням коефіцієнтів
пріоритету, що становлять вектор
пріоритету
;
–
вектор-стовпчик, який відображає рейтинги
альтернативних рішень і отриманий
в результаті зваженого згортання матриці
за допомогою оператора KU;
–
компромісне (оптимальне) рішення;
–
оператор згортання функціонала оцінювання
F в полі інформаційної
ситуації
.
Рис. 9.1. Ієрархічна модель прийняття рішення в полі однієї інформаційної ситуації Ij (j=1,...,5)
(при наявності одного функціонала оцінювання)
Використовуючи введені позначення, ієрархічну модель прийняття рішення в полі однієї інформаційної ситуації при наявному одному функціоналі оцінювання можна представити у вигляді:
Зауваження.4.
Якщо в наведеній на рис. 9.1
ієрархічній моделі покласти
j=1 (тобто розглянути
першу інформаційну ситуацію), в якості
критерію
використати критерій Байєса, в якості
– критерій мінімального середньоквадратичного
відхилення, взяти
,
,
,
то ми отримаємо ієрархічну модель, що
відповідає модифікованому критерію
прийняття рішення.
Встановивши певний рівень песимізму-оптимізму щодо орієнтації на величину сподіваного прибутку чи на величину ризику, тобто вибравши певне значення коефіцієнта суб'єкт керування може здійснити вибір відповідного компромісного рішення.
Легко побудувати і більш складні моделі прийняття рішень, коли використовуються три і більше критеріїв. Наприклад, критерії Байєса, модальний та семіваріації тощо.
Якщо ж покласти j=5
(п'ята інформаційна ситуація), в якості
використати критерій домінуючого
результату,
– критерій Вальда, то при
,
,
,
ми отримуємо ієрархічну модель, що
відповідає критерію Гурвіца.
Приклад 9.2. Виходячи з умови задачі 9.1, прийняти компромісне рішення в полі однієї інформаційної ситуації з урахуванням одного функціонала оцінювання.
Розв'язання.
а) Знайдемо компромісне рішення в
полі
з урахуванням
.
Для цього скористаємося ієрархічною
моделлю, наведеною на рис.9.1 (їй
відповідає блок
,
розгорнутої ієрархічної моделі,
наведеної на рис. 9.4).
Використовуючи відповідні оператори згортання, отримуємо:
;
;
(перехід
від вектора
до вектора
,
тобто зміна інгредієнта дає змогу
отримати однорідну інформацію по
відношенню до знака інгредієнта);
.
Скориставшись критерієм
зваженої сумарної ефективності і
враховуючи, що коефіцієнти пріоритету
,
,
згортаємо матрицю
в стовпчик:
.
Оскільки
має позитивний інгредієнт, найвищому
рейтингу (рівному 0,511) відповідає рішення
,
то в силу накладених умов компромісним
(оптимальним) є рішення
.
б) У полі інформаційної
ситуації
,
з урахуванням
та накладених умов, отримуємо:
;
;
.
Враховуючи коефіцієнти
пріоритету
,
,
отримуємо:
.
Рішення має найвищий рейтинг (рівний одиниці), а тому .
в) Компромісне рішення
в полі інформаційної ситуації
знаходимо з урахуванням
:
;
;
;
Рішення
має найвищий рейтинг (рівний 0,628), а тому
.
г) В полі інформаційної
ситуації
з урахуванням
та накладених умов, отримуємо:
;
;
;
.
Рішення
має найвищий рейтинг (рівний 1), а тому
.
